Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №135/505/25 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/505/25

Провадження №2/135/65/26

РІШЕННЯ

іменем України

28.01.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., за участю секретаря судових засідань Котик В.Ю., позивачки ОСОБА_1 , її представника – адвоката Басараб О.Д., відповідача ОСОБА_2 , його представника – адвоката Орець Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – орган опіки та піклування Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. Короткий зміст цивільного позову.

В квітні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Басараб О.Д., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – орган опіки та піклування Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, про визначення місця проживання дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.06.2024 шлюб між сторонами було розірвано. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з матір`ю ОСОБА_1 , а малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з батьком ОСОБА_2 .

З серпня 2024 року малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві спільної часткової власності, а не з батьком ОСОБА_2 . Позивачка повністю опікується інтересами і потребами обох дітей, займається їх вихованням, слідкує за розвитком та здоров`ям дітей. Позивачка ніколи не перешкоджала і не має наміру у подальшому перешкоджати спілкуванню батька з дітьми, позивачка повністю віддає дітям свою любов і турботу, велику увагу приділяє їх розвитку та навчанню.

На підставі викладеного, позивач просить визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Короткий зміст відзиву на позов.

30.04.2025 відповідачем ОСОБА_5 та його представником – адвокатом Орець Н.І. поданий відзив на позов, у якому відповідач не погоджується з позовними вимогами в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує тим, що саме відповідач ОСОБА_2 весь час повністю опікується інтересами та потребами дітей, несе повний тягар по їх забезпеченню, займається їх вихованням за допомогою своєї матері ОСОБА_6 , яка має педагогічну освіту та багато часу працює учителем початкових класів в Ліцеї №2 м. Ладижин та сприяє якісному розвитку своїх онучок, які у п`ятницю, суботу, неділю весь час проживають разом з відповідачем ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 . Під час цього батько з бабусею віддають дітям свою любов i турботу, при цьому велику увагу приділяють їх розвитку та навчанню.

В цей час, мати дітей ОСОБА_1 постійно проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 у відділенні забезпечення, практично відсутня вдома з 07.00 ранку до 19.00 години, працюючи без вихідних, маючи ненормований робочий день. Отже, позивачка фізично не може займатися дітьми, які потребують постійної уваги та опіки. З цих причин позивачка не надала до позовної заяви докази утримання дітей та їх розвитку і підготовки до школи. Матір позивачки ОСОБА_7 є підприємцем та весь час перебуває на роботі. На протязі дня діти годуються у дитячому садку «Казка», оплата вартості харчування дітей пільгова, тому що їх матір служить в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підтвердження утримання дітей відповідачем до відзиву надані письмові докази: 68 квитанцій на підтвердження оплати в 2024, 2025 роках мультимедійних послуг для дітей, відвідування кінотеатру, відвідування в м. Вінниця MCDONALDS, придбання іграшок для дітей, відвідування ОСОБА_8 в м. Хмельницький, відвідування музею м. Вінниця, придбання одягу для дітей, двох мобільних телефонів, перекази позивачці для оплати дитячих гуртків.

Відповідач добровільно подав заяву директору Ладижинської ТЕС про відрахування з його заробітної плати щомісячно по 7000 грн. на картковий рахунок позивача на розвиток дітей. Також ОСОБА_2 придбав дітям поліси медичного страхування, за якими постійно сплачував страхові внески.

Відповідач міг би подати зустрічний позов про визначення місця проживання обох малолітніх дітей з ним, проте вважає, що цього робити не потрібно, тому що є рішення Ладижинського міського суду від 17.06.2024 у цивільній справі №135/502/24, яке сторонами не оскаржувалось і набрало законної сили, інші протилежні рішення можуть нашкодити психіці дітей.

24.04.2025 року органом опіки та піклування Ладижинської міської ради були обстежені умови проживання дітей за адресою проживання відповідача в АДРЕСА_2 , який створив відмінні умови проживання обох дітей.

З огляду на викладене, відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

3. Короткий зміст відповіді на відзив.

07.05.2025 від представника позивача – адвоката Басараб ОД. надійшла відповідь на відзив, у якій вона зазначила, що позовні вимоги обґрунтовані фактичними даними, тобто проживанням дитини ОСОБА_4 з матір`ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.06.2024 шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано шлюб та визначено місце проживання дітей. Зазначене рішення набрало законної сили 18.07.2024. Сторони у справі намагалися виконати рішення суду, проте, враховуючи той факт, що діти є двійнятами, їх розділення стало неможливим, оскільки вони не можуть залишатися одна без одної. Зрозумівши це, з метою не допустити травмування дитячої психіки, сторонами було прийнято рішення, що діти будуть проживати з матір`ю, а з батьком будуть перебувати у вихідні дні. Так, батько мав забирати дітей з дитячого садочка в п`ятницю i приводити зранку в понеділок. Протягом робочого тижня діти залишаються з мамою. Зазначений відповідачем факт опіки та забезпечення дітей за допомогою його матері ОСОБА_9 не відповідає дійсності. Фактично діти перебувають у батька і баби вихідні дні, а саме: з вечора п`ятниці до ранку понеділка. При цьому, всі основні речі (одяг та всі речі з якими діти відвідують гуртки) знаходяться за адресою матері, де вони постійно проживають.

Діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , окрім дитячого садочка, відвідують гуртки англійської мови (ФОП ОСОБА_10 ), зразковий аматорський хореографічний колектив «Акварель» при ЛЦКД «Прометей» під керівництвом ОСОБА_11 , дитячу вокальну студію під керівництвом ОСОБА_12 , гурток ментальна арифметика центру розвитку дітей «Смайлик».

Твердження відповідача про неможливість у зв`язку із графіком роботи позивача займатися малолітніми дітьми, спростовується відповіддю №6166 від 02.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якого розпорядок роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 у 2025 році встановлений з 08:00 до 17:00. При цьому, старший солдат ОСОБА_1 не залучається до несення військової служби у добовому наряді та на добовому чергуванні.

Щодо утримання позивачем дітей зазначила, що за усною домовленістю сторони прийшли до згоди брати участь в утриманні дітей, без звернення до суду. Відповідач добровільно перераховує кошти на утримання та розвиток дітей на рахунок позивача.

На спростування інформації про те, що відповідач повністю самостійно забезпечує дітей свідчать відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 16.04.2025 відносно позивача ОСОБА_1 . Позивач самостійно утримує житло за адресою: АДРЕСА_1 ), де проживають та зареєстровані діти ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Власними силами робить в квартирі ремонт, облаштовує дітям дитячу кімнату.

Фактичне проживання дітей з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 , підтверджується тим, що батько ОСОБА_2 добровільно через за стосунок «Дія» надав згоду на зміну місця реєстрації дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і реєстрацію з матір`ю; заявами позивача директору Ліцею №4 про зарахування дітей до 1 класу; заявою відповідача на ім`я Директора ДТЕК Ладижинської ТЕС щодо утримання із заробітної плати на рахунок ОСОБА_1 на дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , квитанціями про здійснення відповідачем переказів на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів.

До відзиву на позов відповідач додав квитанції, ознайомившись з якими зазначає, що з даних квитанцій не вбачається, що відповідач повністю утримує дітей.

Також зазначає, що при ухваленні рішення Ладижинським міським судом Вінницької області від 17.06.2024, яким визначено місце проживання дітей, думки дітей не з`ясовувалися у зв`язку з їх раннім віком. В реальному житті батьки зрозуміли, що поділ дітей буде їх травмувати та порушувати інтереси дітей, у зв`язку з чим батько погодився на те, щоб діти проживали з матір`ю.

4. Позиція третьої особи у справі.

06.05.2025 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - органу опіки та піклування виконавчого комітету Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області Гронь О.М. подала клопотання, у якому просила розглянути цивільну справу без участі представника третьої особи (т.1 а.с.167-168).

15.07.2025 від представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області Гронь О.М. надійшло клопотання про доручення до справи витягу з протоколу комісії захисту прав дитини, копії актів обстеження умов проживання позивача і відповідача (т.2 а.с.18-22).

31.07.2025 від представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області Гронь О.М. надійшло клопотання, у якому представник просила розглянути цивільну справу без участі представника третьої особи, підтримує цивільний позов, до якого долучила висновок органу опіки та піклування Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області від 25.07.2025 (т.2 а.с.26-30).

ІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 15.04.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.04.2025 відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 11.08.2025 закрито підготовче провадження та цивільну справу призначено до судового розгляду, вирішені клопотання сторін, витребувано у ВСП «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» додаткові докази.

ІІІ. Позиція сторін в ході судового розгляду справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Басараб О.Д. позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Позивач пояснила, що подаючи у 2024 році до суду позовну заяву про розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 з батьком, враховуючи військовий стан і загальну мобілізацію, вона хотіла щоб відповідач мав право на відстрочку від мобілізації як військовозобов`язаний, який самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду. Разом з тим, після винесення рішення про розірвання шлюбу і визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 з батьком, а ОСОБА_3 з матір`ю, стало зрозумілим, що діти-близнюки мають дуже сильний душевний зв`язок і не можуть проживати окремо, тому з метою запобігання травмування дитячої психіки сторонами було вирішено, що діти проживають з матір`ю, а з батьком проводять вихідні дні. Таким чином, фактично рішення суду про визначення місця проживання дітей ні добровільно, ні примусово не виконувалося. Не оспорює того, що відповідач ОСОБА_1 є хорошим батьком, надає матеріальну допомогу на утримання дітей, приймає активну участь у їх вихованні. Проте, визначення окремого місця проживання дітей суперечить їх інтересам. Вона не створювала і у подальшому не має наміру створювати перешкоди у спілкуванні батька з дітьми.

Представник позивача - адвокат Басараб О.Д. зазначила, що поясненнями сторін, свідків встановлено, що обоє батьків піклуються про дітей, про їх розвиток, проте після розірвання шлюбу сторони проживають окремо. Незважаючи на рішення суду про визначення місця проживання дітей, вони фактично залишаються проживати з матір`ю, а рішенням органу опіки та піклування за заявою батька ОСОБА_2 йому встановлено часи і дні побачень з дітьми. На сьогодні проживання обох дітей разом з матір`ю відповідає насамперед інтересам дітей, які з дитинства разом, разом навчаються в одній школі, відвідують спільні гуртки, і з огляду на їх вік мають спільні інтереси.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Орець Н.І. заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов. Зазначили, що саме відповідач ОСОБА_2 несе повний тягар по забезпеченню дітей, за допомогою бабусі ОСОБА_6 , яка є педагогом, займається вихованням і розвитком дітей. На сьогодні діти проживають з матір`ю ОСОБА_1 , а на вихідні дні з вечора п`ятниці по ранку понеділка проживають разом з батьком ОСОБА_2 . Рішенням суду від 17.06.2024 було визначено місце проживання дітей, за яким місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визначено з батьком ОСОБА_2 . Вважають, що вказане рішення суду повинно виконуватися, а підстави для зміни місця проживання дитини, і визначення її місця проживання з матір`ю відсутні.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що з 02.08.2014 сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували у зареєстрованому шлюбі.

Сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 26.07.2019 Ладижинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Вінницькій області (т.1 а.с.16), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 26.07.2019 Ладижинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Вінницькій області (т.1 а.с.17).

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.06.2024 у справі №135/502/24 (т.1 а.с.9-12) задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області, про розірвання шлюбу і визначення місця проживання дітей. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 02.08.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по місту Ладижину Тростянецького МУЮ у Вінницькій області, актовий запис №116.

Визначене місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначене місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №231288857 від 05.11.2020 на підставі договору купівлі-продажу №1704 від 05.11.2020, посвідченого державним нотаріусом Другої тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області Кощеєвою Г.С., позивачка ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 (т.1 а.с.7).

З витягу з реєстру Ладижинської територіальної громади №2025/004313077 від 01.04.2025 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.04.2024 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.6).

З витягу з реєстру Ладижинської територіальної громади №2025/004313077 від 01.04.2025 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.01.2025 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.5).

Згідно довідки ФОП ОСОБА_10 від 02.05.2025, діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідують гурток англійської мови з 20.08.2024. На заняття дітей приводить та забирає мати ОСОБА_1 або бабуся ОСОБА_17 (т.1 а.с.175).

Згідно довідки ОСОБА_18 від 02.05.2025, діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідують зразковий аматорський хореографічний колектив «Акварель» при ЛЦКД «Прометей» під керівництвом ОСОБА_19 з 01.09.2024. На заняття дітей приводить та забирає мати ОСОБА_1 або бабуся ОСОБА_17 (т.1 а.с.176).

Згідно довідки ОСОБА_20 від 02.05.2025, діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідують дитячу вокальну студію під керівництвом ОСОБА_21 з 01.09.2024. На заняття дітей приводить та забирає мати ОСОБА_1 або бабуся ОСОБА_17 (т.1 а.с.177).

Згідно довідки №10 від 02.05.2025 ФОП ОСОБА_22 , діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідують у центрі розвитку дітей «Смайлик» гурток ментальної арифметики з 02.04.2025. На заняття дітей приводить та забирає мати ОСОБА_1 або бабуся ОСОБА_17 (т.1 а.с.187).

З 01.09.2025 малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчаються в Ліцеї №4 Ладижинської міської ради Вінницької області. Зарахування дітей на навчання до Ліцею №4 Ладижинської міської ради Вінницької області відбулося на підставі заяв матері дітей ОСОБА_1 від 13.03.2025 (т.1 а.с.178-179).

Згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 16.05.2025 позивачка ОСОБА_1 у 2024 році отримувала постійний дохід з ІНФОРМАЦІЯ_8 у вигляді виплати військовослужбовцям, загальний розмір отриманого нею доходу складає 280 636,32 грн (т.1 а.с.180-181).

Згідно декларацій про вибір лікаря, який надає первинну допомогу позивач ОСОБА_1 є законним представником і довіреною особою малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.184-185).

З відповіді на адвокатський запит №6166 від 02.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що ОСОБА_1 з 24.02.2022 проходить військову службу за мобілізацією в ІНФОРМАЦІЯ_9 . Згідно розпорядку роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 у 2025 році графік роботи встановлений з 08-00 до 17-00 год. При цьому, старший солдат ОСОБА_1 не залучається до несення служби у добовому наряді та на добовому чергуванні (т.12 а.с.186).

З платіжних інструкцій, долучених позивачем ОСОБА_1 вбачається, що вона здійснює оплату за спожитий природний газ, квартплату, електроенергію, централізоване водопостачання та водовідведення, послуги кабельного телебачення за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.182-183, 188-206).

З журналу відвідування дошкільного навчального закладу «Казка» (т.1 а.с.208-219) за період з 03.03.2025 по 30.04.2025, та з пояснень позивача ОСОБА_1 , встановлено, що в журналі зафіксовані дані про осіб, які приводили і забирали дітей, а саме, що в робочі дні приводить і забирає дітей з навчального закладу мати ОСОБА_1 або бабуся ОСОБА_17 , в п`ятницю дітей до навчального закладу приводить мати ОСОБА_1 або бабуся ОСОБА_17 , а забирає мати відповідача - бабуся ОСОБА_23 , після чого в понеділок зранку приводить їх до навчального закладу. В журналі відвідувань підписи батька відсутні.

23.04.2025 представниками органу опіки та піклування Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складений акт обстеження умов проживання №20. Під час обстеження встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає у дворівневій чотирикімнатній квартирі двоповерхового будинку, загальною площею 92 м.кв., сім`я проживає на першому поверсі, на другому поверсі проводиться ремонт. Кімнати на першому поверсі облаштовані меблями та технікою, газопостачання, водопостачання, водовідведення централізоване, опалення газове, наявний камін. Діти мають окремі спальні місця для відпочинку, меблі. Крім позивача ОСОБА_1 в квартирі проживають і зареєстровані діти: ОСОБА_4 , 2019 р.н.. і ОСОБА_3 , 2019 р.н. (т.2 а.с.20).

Відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ним проживає його мати ОСОБА_6 , яка вищу педагогічну освіту (т.1 а.с.45-53).

Відповідач ОСОБА_2 є власником 1/3 частки кватири АДРЕСА_4 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.01.2005, іншими співласниками квартири є його батьки (т.2 а.с.12).

23.04.2025 відповідачем ОСОБА_2 подана заява директору ДТЕК Ладижиської ТЕС на підставі ст.185 СК України про відрахування з його заробітної плати 7000 грн на розвиток дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок матері ОСОБА_1 починаючи з травня 2025 по 30.04.2026 (т.1 а.с.54).

Матеріали справи містять відомості про оплату відповідачем ОСОБА_2 відпочинку і розваг для дітей, а саме: мультимедійних послуг (т.1 а.с.63-71), відвідування кінотеатру (т.1 а.с.73-79), відвідування розважального центру для дітей (т.1 а.с.88-90), відвідування MCDONALDS (т.1 а.с.92-92), відвідування аквапарку (т.1 а.с.95-98), придбання іграшок (т.1 а.с.100), одягу (т.1 а.с.134-136), мобільних телефонів (т.1 а.с.137), медичного страхування для дітей (т.1 а.с.138-161), а також оплату на рахунок позивача ОСОБА_1 витрат на відвідування дітьми гуртків за грудень 2024 року, січень-квітень 2025 року (т.1 а.с.81-86).

Згідно військово-облікового документу, сформованого 27.02.2025 в Резерв+, військовозобов`язаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 і має відстрочку до 18.12.2025 у зв`язку з бронюванням (т.2 а.с.16).

24.04.2025 представниками органу опіки та піклування Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області проведено обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого складений акт обстеження умов проживання №22. Під час обстеження встановлено, що відповідач ОСОБА_2 проживає у трикімнатній квартирі, загальною площею 58 м.кв., в квартирі чисто, охайно, всі речі на своїх місцях, санітарний стан помешкання задовільний, кімнати облаштовані меблями та технікою, газопостачання, електропостачання, водопостачання, водовідведення та опалення централізоване. В квартирі є окрема кімната для дітей, об лаштована меблями, діти забезпечені одягом, взуттям відповідно віку, статі і сезону, мають багато іграшок, розвиваючого матеріалу. Разом з ОСОБА_2 в квартирі проживають і мають місце реєстрації його батьки ОСОБА_6 , 1970 р.н., і ОСОБА_24 , 1969 р.н. Зі слів батька комісією встановлено, що діти перебувають у нього з п`ятниці до ранку понеділка (т.2 а.с.19).

За вимогою відповідача ВП «Ладижинська теплова станція» АТ «ДТЕК Західенерго» видано довідку №37 від 29.05.2025, про те, що щорічна відпустка ОСОБА_2 , менеджера з ОП та ПБ, запланована на червень 2025 року згідно затвердженого графіку відпусток до ДТЕК Ладижинська ТЕС (т.2 а.с.65), яка у подальшому була надана ним у дошкільний навчальний заклад. Разом з тим, з табеля обліку робочого часу за червень 2025 року АТ «ДТЕК Західенерго» Ладижинська ТЕС вбачається, що ОСОБА_2 в червні 2025 року працював (т.2 а.с.66). Згідно довідки №61 від 13.08.2025, виданої ВП «Ладижинська теплова станція» АТ «ДТЕК Західенерго», ОСОБА_2 , менеджер з ОП та ПБ не використав щорічну відпустку в червні 2025 року в кількості 10 календарних днів згідно графіку із-за виробничої необхідності, оскільки був залучений до виконання робіт на об`єкті критичної інфраструктури (т.2 а.с.78).

Згідно витягу з протоколу №13 засідання комісії із захисту прав дитини від 26.06.2025, комісія ухвалила клопотати перед виконавчим комітетом про подання Ладижинському міському суду Вінницької області висновку про доцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 (т.2 а.с.21-22).

На підставі рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області №313 від 25.07.2025 (т.2 а.с.30), надано висновок органу опіки та піклування Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області від 25.07.2025 про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.27-29).

Також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області №459 від 04.11.2025 було встановлено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , встановивши години та дні зустрічей з дітьми, а саме: перший, третій тиждень з 13-00 год п`ятницю до 20-00 год неділі, другий, четвертий тиждень з 13 год. середи до 20 год четверга, 26.07. наступний день дня народження дітей, 27.04. день народження баби, ІНФОРМАЦІЯ_12 день народження діда, 12.03. день народження батька, за місцем проживання батька ОСОБА_2 . Під час зимових та літніх канікул по одному тижню на оздоровлення дітей, весняні та осінні канікули почергово (т.2 а.с.89).

В судовому засіданні за клопотанням сторони відповідача були допитані свідки:

Свідок ОСОБА_25 , яка пояснила, що раніше працювала вихователем в ДНЗ «Казка». ОСОБА_26 знає як позивача, так і відповідача ще до їх шлюбу, була запрошена на їх весілля. Обидві сторони, як мати дітей ОСОБА_1 , так і батько ОСОБА_2 активно приймали участь у вихованні дітей. Також активну участь у вихованні приймали бабусі з обох сторін. Батько ОСОБА_2 відповідальний батько, приймав активну участь у вихованні дітей, в ремонті дитячого майданчику. Їй відомо, що діти проживали в АДРЕСА_5 .

Свідок ОСОБА_27 , який пояснив, що проживає по АДРЕСА_5 , був сусідом сім`ї ОСОБА_28 . Знає їх як нормальну сім`ю. Сьогодні діти проживають з матір`ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_5 . ОСОБА_1 працює в ТЦК і повертається додому близько 19 години.

Свідок ОСОБА_17 , яка пояснила, що позивач ОСОБА_1 є її донькою. Відповідач ОСОБА_2 є непоганим батьком. Рішення суду, яким було встановлено окреме місце проживання дітей з кожним з батьків, не виконується. Діти постійно проживають з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 . На вихідні дні діти проводять з батьком. Від дітей їй відомо, що батько возив їх на відпочинок до м. Вінниця.

Свідок ОСОБА_6 , яка пояснила, що відповідач ОСОБА_2 є її сином. Діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 більшу частину часу до 5 років проводили разом з нею. З одного року діти відвідують дитсадок. Вона була приголомшена розлученням сторін. Після розлучення її сина виселили і поміняли замки в квартирі. На даний час діти проживають з матір`ю, вона і її син спілкуються з дітьми на вихідних. Її син дуже любить дітей, ні в чому їм не відмовляє. До літа 2025 року діти практично проживали разом з нею і сином. На сьогодні діти проживають з матір`ю ОСОБА_1 , у визначені виконавчим комітетом дні син забирає дітей зі школи, проводить з ними час.

Свідок ОСОБА_29 , яка пояснила, що є колегою баби дітей ОСОБА_6 . Батько дітей ОСОБА_2 приймає активну участь у вихованні дітей, возить їх на відпочинок у м. Вінниця, Умань. Характеризує його як доброго, спокійного, люблячого батька. Матір дітей не знає, ніколи не бачила. Бачила з дітьми лише бабусю або батька. З ким проживають діти і адреса проживання їй не відомо.

Свідок ОСОБА_30 , яка пояснила, що вона є двоюрідною сестрою баби дітей ОСОБА_6 , відповідач є її племінником. Від народження дітей їх вихованням займалися батько з бабусею ОСОБА_6 . Батько бере активну участь у вихованні дітей. Після розлучення позивач чинила перешкоди у спілкуванні з дітьми.

Свідок ОСОБА_31 , яка пояснила, що працює вчителем в школі №2, і є колегою баби дітей – ОСОБА_6 . Бабуся ОСОБА_6 , батько дітей доволі часту гуляє з дітьми. Бабуся бере активну участь у вихованні дітей. Не знає достовірно де проживають діти, проте за місцем проживання ОСОБА_6 вона завозила дитячі речі.

V. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

У частинах першій, другій статті 161 СК України зазначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі «М. С. проти України», йдеться про визначення «інтересів дитини», її місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №466/1017/20).

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №654/4307/19). Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.

У постанові Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №359/6726/20 зроблено висновок, що при визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесів вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини. Суд зауважує, що сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів.

У постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №352/2324/17 зазначено, що питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

У постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 148/1555/17 зазначено, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин справи, а вже тільки потім права батьків. Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

У рішенні ЄСПЛ «Абалимов проти Російської Федерації» від 03.10.2020 р. (справа №17142/18), Суд закликав враховувати емоційний зв`язок між дітьми при визначенні місця їх проживання. У даній справі звернуто увагу на тому, що суддя приділив більше значенню матеріальним умовам життя матері, а не емоційному зв`язку її дітей один до одного.

Верховний Суд також зазначав, що:

- якщо це можливо, суди не повинні допускати розлучення братів і сестер (постанова Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №569/22963/21;

- хоча суд не позбавлений можливості визначити роздільне місце проживання братів і сестер з обома батьками, однак головне в цьому - не порушити для дитини відчуття стабільності та спокою і врахувати якнайкращі її інтереси (постанова Верховного Суду від 04.07.2024 у справі №361/1872/21);

- при визначенні роздільного місця проживання дітей, з урахуванням конкретних обставин справи, окрім емоційного зв`язку між братами/сестрами необхідно звернути увагу на деякі аспекти: чи не завдасть братам/сестрам істотної психологічної травми подальше роздільне проживання, а отже, чи може це вплинути на погіршення їх психічного та психологічного стану; різниця у віці між дітьми, чи мала місце опіка старшої дитини над молодшим братом/сестрою; чи є відчуття дітьми однієї сім`ї на час вирішення спору. Має значення також проживання в одному чи різних населених пунктах, відстань між ними, чи унеможливить віддаленість місця проживання дітей спілкування між собою; тривалість проживання кожного з дітей з батьком або матір`ю на час вирішення спору; чи не проявляв один з батьків байдужості до виховання тієї дитини, яка проживала окремо тощо (постанова Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №127/9377/21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 (пункт 5.6), від 06.02.2019 у справі №522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340 (пункт 6.41), від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі №50/311-б (пункт 91), від 19.05.2020 у справі №922/4206/19 (пункт 43), від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 75), від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (пункт 55); а також постанова Верховного Суду України від 10.09.2014 у справі №6-32цс14).

В постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №754/1447/23, Суд вже зазначав, що способом захисту може бути пред`явлення позову про зміну місця проживання малолітньої особи, яке визначене рішенням суду. Тобто, зокрема, в разі зміни обставин, пов`язаних із віком дитини, або коли вже є рішення суду про визначення місця проживання дитини, яке не виконане, як мати дитини, так і батько не позбавлені можливості звернутися з позовом про зміну місця проживання дитини.

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень, суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі №750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 (пункт 31).

Враховуючи, що позивач у своїх позовних вимогах просить визначити місце проживання дитини з матір`ю, проте виходячи з мети заявленого позову і його обґрунтування, а також встановлених судом фактичних обставин справи, вбачається, що він спрямований на зміну раніше встановленого місця проживання дитини за рішенням суду, яке фактично не виконане, суд розглядає цю справу як спір про зміну місця проживання малолітньої дитини.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У цій справі судом встановлено, що під час перебування у шлюбі сторони справи та їх малолітні діти ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , обидві 25.07.2019 року народження, проживали за адресою: АДРЕСА_1 .

За рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.06.2024 у справі №135/502/24 шлюб між сторонами було розірвано і одночасно вирішено питання про визначення роздільного місця проживання дітей з матір`ю і з батьком.

З пояснень сторін в судовому засіданні, показань свідків, досліджених письмових доказів встановлено, що після розірвання шлюбу між сторонами батько дітей ОСОБА_2 залишив попереднє місце проживання і переїхав до квартири своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому, незважаючи на визначене рішенням суду місце проживання дітей, малолітні діти сторін залишилися проживати разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, після розірвання шлюбу мати дітей ОСОБА_1 не перешкоджала спілкуванню дітей з батьком і бабою ОСОБА_6 , діти часто перебували за місцем проживання батька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , який брав активну участь у їх утриманні і вихованні.

Ніхто з сторін у справі не заперечує, що малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання сторонами шлюбу ніколи не проживали окремо згідно рішення суду про визначення місця їх проживання. Отже, рішення суду щодо визначення місця проживання дітей окремо з матір`ю і з батьком не виконувалося, а відповідач не ставив питання про його примусове виконання, про відібрання дитини ОСОБА_4 від матері.

Як встановлено з пояснень сторін сестри-близнюки не можуть залишатися одна без одної, мають міцний емоційний та психологічний зв`язок, є одного віку, мають спільні інтереси, разом проводять своє дозвілля, гуляють, відвідують навчальний заклад, гуртки. Розлучення сестер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, що призведе до руйнування родинних відносин між рідними сестрами.

Малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають з матір`ю, яка належним чином піклується про стан їх здоров`я, забезпечує отримання дітьми загальної середньої освіти, сприяє їх гармонійному фізичному, розумовому, духовному, моральному і соціальному розвитку, утримує доньок.

Суду не надано доказів того, що позивач перешкоджає батькові дитини у спілкуванні з доньками. Наявність рішення органу опіки і піклування про встановлення батькові способу участі батька у вихованні дітей не є таким доказом, а лише підтверджує реалізацію батьком права на спілкування з дітьми через орган опіки та піклування. Даних про невиконання позивачем рішення органу опіки та піклування про встановлення батькові способу участі батька у вихованні дітей матеріали справи не містять.

Зогляду на малолітній вік дитини та можливий психологічний травматичний вплив на неї при встановленні обставин справи за її участю, а також з огляду на те, що згода дитини на проживання з одним із батьків не є абсолютною для суду, в даній справі думка дитини щодо питання місця її проживання судом не з`ясовувалася.

При вирішенні спору суд також враховує висновок органу опіки та піклування Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, затверджений рішенням виконкому Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області №313 від 25.07.2025, за змістом якого орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження того, що проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю ОСОБА_1 суперечитиме найкращому забезпеченню інтересів дитини, а суд не встановив обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з батьком матиме більш позитивний вплив на дитину, ніж залишення її проживати разом із матір`ю та її рідною сестрою у звичному для неї середовищі.

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що дитина має прихильність до обох батьків, обома батьками забезпечено належні умови проживання дитини та її розвитку, обоє батьків мають достатні доходи для утримання дитини, проте враховуючи обставини справи, фактичне проживання дитини на час розгляду справи з матір`ю, стать дитини, яка є дівчинкою, та всилу малолітнього віку (6 років) потребує тісного контакту з матір`ю, її турботи, догляду та уваги для забезпечення її повноцінного виховання і розвитку, а такожрідною сестрою, з якоюу неї наявний міцний емоційний та психологічний зв`язок;для забезпечення прав та інтересів дитини, суд дійшов висновку про те, що місце проживання малолітньої ОСОБА_32 має бути визначено разом із матір`ю.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені положення міжнародного права та національного законодавства, надавши оцінку усім обставинам справи в сукупності, взявши до уваги малолітній вік дитини, її особливий зв`язок в рідною сестрою, дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах, суд дійшов висновку про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , що буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме повноцінному її вихованню, гармонії та розвитку.

Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №759/4616/19-ц зазначив, що здебільшого потреба у втручанні держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо визначення місце проживання дітей або участі одного з батьків у їх вихованні зумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанні віднайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах дітей.

Водночас визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю не позбавляє батька дитини батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків, не вплине на реалізацію батьком своїх прав щодо участі у вихованні доньки. Батько дитини, який, безсумнівно, відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того, з ким дитина буде проживати.

У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, а в першу чергу, відносин між батьками, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.04.2022 у справі № 359/6726/20, від 15.03.2023 у справі №759/5336/19.

Оцінюючи доводи сторони відповідача про те, що рішення суду про визначення окремого місця проживання дітей винесено саме за позовом ОСОБА_1 , відповідач з цим погодився, рішення набрало законної сили і підстави для його перегляду відсутні, суд зазначає наступне.

З огляду на те, що наявне рішення суду про визначення місця проживання дітей, яке фактично сторонами не виконується, і діти фактично зареєстровані і проживають з позивачкою, то позивачка ОСОБА_1 , як мати малолітньої дитини, має гарантоване Конституцією України та чинним законодавством України право звернутись до суду для того, щоб питання визначення місця проживання дитини було врегульоване судовим рішенням.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.

Отже, враховуючи, що після винесення рішення про визначення місця проживання дітей відбулася зміна обставин у відносинах сторін спору, а саме, обидві малолітні дитини проживають з матір`ю, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і визначення її місця проживання із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

VІ. Розподіл судових витрат.

1. Судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем ОСОБА_1 при подачі позову квитанцією від 10.04.2025 було сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн (а.с.19).

Враховуючи, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, розмір сплаченого нею судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 в повному обсязі в сумі 968,96 грн.

Разом з тим, згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою повинна складати 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2025 році становить 1211,20 грн.

Отже, в ході ухвалення рішення судом встановлено, що позивачем судовий збір було сплачено не в повному обсязі, а тому відповідача додатково необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 242,24 грн, як різницю між сплаченим судовим збором і судовим збором, який належало сплатити при подачі позову.

2. Судові витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених позивачем ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 660 грн надано наступні документи: договір про надання правничої допомоги №41 від 07.04.2025 між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Басараб О.Д. (т.2 а.с.48-49); акт виконаних робіт №41 від 11.08.2025 до договору про надання правничої допомоги №41 від 07.04.2025 на суму 10000 грн (т.2 а.с.50), квитанцію до прибуткового касового ордеру №41/11-08-2025 від 11.08.2025 при прийняття адвокатом Басараб О.Д. від ОСОБА_1 плати за договором про надання правничої допомоги №41 від 07.04.2025 в сумі 5000 грн, квитанцію до прибуткового касового ордеру №41/07-04-2025 від 07.04.2025 при прийняття адвокатом Басараб О.Д. від ОСОБА_1 плати за договором про надання правничої допомоги №41 від 07.04.2025 в сумі 5000 грн (т.2 а.с.52), акт виконаних робіт №41-1 від 25.01.2026 до договору про надання правничої допомоги №41 від 07.04.2025 на суму 15 660 грн (т.2 а.с.131), квитанцію до прибуткового касового ордеру №41/25-01-2026 від 25.01.2026 при прийняття адвокатом Басараб О.Д. від ОСОБА_1 плати за договором про надання правничої допомоги №41 від 07.04.2025 в сумі 15660 грн (т.2 а.с.134).

На підтвердження понесених відповідачем Крамським І.О. судових витрат на правничу допомогу в розмірі 26 000 грн надано наступні документи: договір №б/н від 22.04.2025, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Орець Н.І. (т.1 а.с.58-60), квитанцію про сплату ОСОБА_2 за надання юридичних послуг адвокатом згідно договору від 22.04.2025 на суму 10000 грн (т.1 а.с.61), розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу адвокатом згідно договору про надання правової допомоги б/н від 22.04.2025 на суму 10000 грн (т.1 а.с.238), акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.05.2025 до Договору про надання правової допомоги від 22.04.2025 на суму 10000 грн (т.1 а.с.239); розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу адвокатом згідно договору про надання правової допомоги б/н від 22.04.2025 на суму 6000 грн (т.2 а.с.117), акт приймання-передачі виконаних робіт від 24.12.2025 до Договору про надання правової допомоги від 22.04.2025 на суму 6000 грн (т.2 а.с.118), квитанція до платіжної інструкції про переказ готівки №14 від 23.12.2025 про оплату ОСОБА_2 адвокату Орець Н.І. юридичних послуг на суму 6000 грн (т.2 а.с.119-120); розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу адвокатом згідно договору про надання правової допомоги б/н від 22.04.2025 на суму 10000 грн (т.2 а.с.121), акт приймання-передачі виконаних робіт від 24.12.2025 до Договору про надання правової допомоги від 22.04.2025 на суму 10000 грн (т.2 а.с.122), квитанція до платіжної інструкції про переказ готівки №15 від 30.05.2025 про оплату ОСОБА_2 адвокату Орець Н.І. юридичних послуг на суму 10000 грн (т.2 а.с.123).

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) сторонами витрат на професійну правничу допомогу.

Проаналізувавши обсяг та склад робіт, виконаних адвокатом, складність справи, яка розглянута судом за правилами загального позовного провадження, тривалість судового розгляду, обсяг доказів у справі, враховуючи співмірність розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу з обсягом виконаних адвокатом робіт, суд приходить до висновку, що понесені позивачем ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими частково на суму 23 000 грн., та на підставі п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 . Разом з тим, як зазначено в акті виконаних робіт №41-1 від 25.01.2026 до договору про надання правничої допомоги №41 від 07.04.2025, адвокатом до переліку виконаних робіт включено проведення консультацій, підготовка заяви та участь в засіданні комісії з питань захисту прав дитини Ладижинської міської ради 28.10.2025 в сумі 2500 грн, на якому вирішувалося питання за заявою ОСОБА_2 про визначення йому днів і годин зустрічей з дітьми, а отже витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн не пов`язані з розглядом цивільної справи і стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи, що позов було задоволено, понесені відповідачем ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу стягненню з позивача не підлягають, а залишаються за відповідачем.

Згідно п.1.ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Представником позивача на підтвердження поштових витрат надано два фіскальні чеки Укрпошти від 05.05.2025 на суму 45 грн, від 12.11.2025 на суму 115 грн, всього на суму 160 грн, якими підтверджується оплата відправки заяв по суті справи і клопотань по цивільній справі.

Поштові витрати позивача, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, мають бути відшкодовані, така позиція узгоджується із додатковою постановою Верховного Суду у справі №759/5806/20 від 18.09.2023.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача поштові витрати позивача, пов`язані із розглядом справи в сумі 160 грн.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-264, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – орган опіки та піклування Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, про визначення місця проживання дитини – задовольнити.

Змінити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши її місце проживання із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 968,96 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 23 000 грн, поштові витрати, пов`язані із розглядом справи в сумі 160 грн, всього 24 128,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір в сумі 242,24 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 06.02.2026.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О.Нікандрова