Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №462/10376/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/10376/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2026 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., які надійшли від Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №128606 від 17.12.2025 року, ОСОБА_1 17.12.2025 року о 12.20 год. на пл.Двірцевій, 1 у м.Львові, на автомобілі марки «Mercedes Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_1 , здійснював провадження з господарської діяльності з перевезення пасажирів, без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та одержання ліцензії на провадження даного виду діяльності, чим порушив ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.

В суд ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з`явився, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, по даній справі не є обов`язковою, а тому справу слід розглядати без участі ОСОБА_1 , оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду і прийняття рішення по такій.

06.02.2026 року на адресу суду від захисника ОСОБА_1 – адвоката Савчука В.Р. надійшло клопотання про закриття справи, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.

Частина 1 ст.164 КУпАП визначає, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.

Отже, диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Суб`єктом відповідальності в даному випадку є суб`єкт господарювання.

Згідно з п.14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно положень ст.1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, зокрема, що ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб`єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб`єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.

Також згідно з пунктом 24 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП до матеріалів справи мають бути долучені докази того, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів без державної реєстрації як суб`єкт господарювання та без відповідної ліцензії, а також отримував від здійснення зазначеного виду діяльності дохід.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Єдиним доказом наданим до суду є фото автомобіля, яке само по собі не може свідчити про наявність зазначеного адміністративного правопорушення.

З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУПАП, необхідно встановити всі характеризуючи ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність.

При цьому, чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто, скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено. Разом з тим, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3, від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП не доведена допустимими та належними доказами, та з наявних в матеріалах справи доказів не можливо беззаперечно стверджувати про наявність в його складу вказаного правопорушення.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведене, аналіз матеріалів справи про адміністративне правопорушення дає підстави для висновку про відсутність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний