Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №520/13563/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 р. Справа № 520/13563/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 15.09.25 по справі № 520/13563/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту – ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач, пенсійний орган), в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перегляду рішення № 205050012026 від 15.01.2024 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 та щодо перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024 на умовах Закону України “Про державну службу” у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 823 від 12.07.2024 року “Про внесення змін до Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб” ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити з 01.10.2024 року ОСОБА_1 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про державну службу” з 09.01.2024 року з урахуванням довідок про заробітну плату від 09.01.2024 року за № 2000-0604-8/4544 та № 2000-0604-8/4549, виданих Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначила про протиправність дій ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у самостійному здійсненні перерахунку пенсії позивача з мотивів прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 823 від 12.07.2024 “Про внесення змін до Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб” (далі по тексту – Постанова № 823), що в свою чергу, призвело до зменшення розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 з 22643,14 грн до 14387,19 грн, оскільки в силу статті 58 Конституції України положення Постанови № 823 можуть застосовуватися лише до пенсій, призначених вперше, а не використовуватися для зменшення шляхом перерахунку раніше призначених пенсійних виплат.

З посиланням на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08.04.2024 по справі № 580/6509/23 вказала, що зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 та 58 Конституції України лише за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі № 520/13563/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024 на умовах Закону України “Про державну службу” у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 823 від 12.07.2024 року “Про внесення змін до Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити з 01.10.2024 року ОСОБА_1 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про державну службу” з 09.01.2024 року з урахуванням довідок про заробітну плату від 09.01.2024 року № 2000-0604-8/4544 та № 2000-0604-8/4549, виданих Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 по справі № 520/13563/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про відсутність у діях пенсійного органу ознак протиправності, оскільки 20.07.2024 набрала чинності Постанова № 823, у пункті 3 якої вказано, що вона застосовується з 01.01.2024, а тому у жовтні 2024 року відповідач правомірно привів у відповідність пенсійну справу позивача.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Зауважила, що оскільки Постанова № 823 набрала законної сили 20.07.2024, тобто станом на день видачі довідок від 09.01.2024 № 2000-0604-8/4544 та № 2000-0604-8/4549 її ще не існувало, реалізація права особи на пенсійне забезпечення повинна була здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 24.10.2023 отримувала пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

09.01.2024 року позивач звернулася з заявою на переведення з пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та надала довідку № 2000-0604-8/4544 від 09.01.2024 про складові заробітної плати для призначення особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень 2023 року та довідку № 2000-0604- 8/4549 від 09.01.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень 2024 року, видані головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Заява була опрацьована за принципом екстериторіальності та єдиної черги завдань спеціалістами головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та в Чернівецькій області.

За результатами розгляду заяви від 09.01.2024 року рішенням № 205050012026 від 15.01.2024 позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 09.01.2024.

Розмір пенсії за віком позивача з 09.01.2024 складав 22643,14 грн.

Головне управління, керуючись нормами пункту 4-1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2010 р. № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. № 823 в жовтні 2024 року електронну пенсійну справу позивача приведено до відповідності з 01.10.2024 з урахуванням оновлених довідок № 2000-0504-8/168991 від 24.09.2024 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі за січень 2024 року та № 2000-0504-8/168996 від 24.09.2024 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень 2024 року, виданих головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Після вказаного перерахунку з жовтня 2024 року пенсія позивача склала 14387,19 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з позовом за захистом порушеного права на отримання належної пенсійної виплати.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024 на умовах Закону України “Про державну службу” у зв`язку із прийняттям Постанови № 823, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки вважав, що положення Постанови № 823 з урахуванням статті 58 Конституції України, можуть стосуватися лише при призначенні пенсії, а не для перерахунку раніше призначених пенсій. Також судом зауважено, що Постановою № 823 не надано пенсійним органам повноважень на здійснення перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку з поширенням її дії з 01.01.2024.

Суд зазначив, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача поновити з 01.10.2024 року ОСОБА_1 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про державну службу” з 09.01.2024 року з урахуванням довідок про заробітну плату від 09.01.2024 року № 2000-0604-8/4544 та № 2000-0604-8/4549, виданих Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, що зумовило часткове задоволення позову.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи (рішення суду підлягає перегляду в частині задоволення позову), визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІV.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Колегія суддів зазначає, що до 01.05.2016 суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу було врегульовано положеннями Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу». Він визначав загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Закон № 3723-XII втратив чинність на підставі Закону від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" № 889-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 889-VІІ, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 вказаного розділу встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, за наявності у особи певного стажу державної служби станом на 01 травня 2016 року (10 років для осіб, які на зазначену дату займають посади державної служби або 20 років незалежно від того, чи працює особа на державній службі станом на 01 травня 2016 року), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідними умовами для одержання права на пенсію державних службовців особами, які станом на 01 травня 2016 року мали не менш як 10 років стажу державної служби та займали посаду, віднесену до відповідної категорії посад державних службовців, є досягнення такими особами пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та набуття страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців.

Отже, головними умовами для переведення на пенсію державного службовця є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Згідно з пунктами 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Колегія суддів зауважує, що не є спірним у справі, що розглядається, наявність у особи права на отримання пенсії державного службовця, оскільки ГУ ПФУ в Харківській області у січні 2024 року переведено ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

У свою чергу, спірні правовідносини виникли внаслідок самостійного перерахунку відповідачем розміру пенсії позивача на виконання приписів Постанови № 823, що призвело до зменшення її первинно встановленого розміру.

Щодо правомірності таких дій пенсійного органу, колегія суддів зазначає наступне.

В силу частини 2 та 3 статті 50 Закону України № 889-VІІІ заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення). За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу; 3) місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення). При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі по тексту – Порядок № 622).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 622, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пунктів 4-6 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу” пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу”.

Водночас, 20.07.2024 набрала чинності Постанова № 823, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб”, в частині визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, а також затверджено нові форми довідок про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та інше.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що позивача було переведено на пенсію державного службовця в січні 2024 року, тобто, до набрання чинності Постановою № 823, а розмір такої пенсії обчислювався виходячи з довідок від 09.01.2024 за № 2000-0604-8/4544 та № 2000-0604-8/4549, які станом на момент їх видачі відповідали встановленій формі (доводів про зворотне матеріали справи не містять).

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тож, до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що подальше внесення у законодавство змін в частині здійснення перерахунку пенсії по державній службі, яке мало місце вже після отримання позивачем спірних довідок та призначення їй пенсії, не може тягнути для ОСОБА_1 негативних наслідків у вигляді позбавлення права на належне пенсійне забезпечення .

Колегія суддів також враховує висновок Верховного Суду, зокрема, у постанові від 08.04.2024 № 580/6509/23, відповідно до якого, зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024 на умовах Закону України “Про державну службу” у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №823 від 12.07.2024 року “Про внесення змін до Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб”, що має наслідком задоволення позовних вимог у цій частині.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити з 01.10.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про державну службу” з 09.01.2024 року з урахуванням довідок про заробітну плату від 09.01.2024 року № 2000-0604-8/4544 та № 2000-0604-8/4549, виданих Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 по справі № 520/13563/25 в частині задоволення позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко