Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №480/8734/25 — Сумський окружний адміністративний суд

Суд: Сумський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками

Дата: 05 лютого 2026 р.

Справа: №480/8734/25

Суддя: М.М. Шаповал

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2026 року Справа № 480/8734/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8734/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 24.07.2025 № 18-134/16-25-СГ про відмову у наданні в оренду земельної ділянки;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Сумській області прийняти наказ про надання в оренду терміном на 50 років ТОВ "ДЕРЖЗЕМБАНК" земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 20,7000 га (кадастровий номер 5922081100:07:001:1462), що розташована за межами населених пунктів на території Вирівської сільської ради Конотопського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення 01.01.), та припинити право постійного користування нею.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач як правонаступник ДП "Фонд аграрних інвестицій" на законних підставах набув право постійного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, провів відповідну державну реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі прав та відповідно до положень статті 120-1 Земельного кодексу України наділений правом набуття строком на 50 років з орендною платою не менше 12% нормативної грошової оцінки права оренди на земельні ділянки, які перебували в постійному користуванні такого державного підприємства, з метою подальшої реалізації права суборенди таких земельних ділянок на земельних торгах у формі електронного аукціону.

Позивачем було направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області звернення від 20.06.2025 № 01/1151 (вх.№ Я-125/0/94-25 від 25.06.2025) про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5922081100:07:001:1462 площею 20,7000 га з цільовим призначенням 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) та припинення права постійного користування на неї.

Відповідачем 24.07.2025 за результатами розгляду вищевказаного звернення було прийнято наказ № 18-134/16-25-СГ про відмову в наданні в оренду земельної ділянки з мотивів її віднесення до території об`єктів природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а саме: розташування в межах господарської зони регіонального ландшафтного парку "Сеймський" та неможливість, на думку відповідача, надання земель природно-заповідного фонду для інших цілей, ніж ті, які передбачені статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд". Крім того, відповідач вважає, що засівання та вирощування сільськогосподарської продукції на даній земельній ділянці (використання земельних ділянок з метою товарного сільськогосподарського виробництва) суперечить їх призначенню як об`єктів природно-заповідного фонду.

Позивач з вказаним наказом не погоджується та з посиланням на норми земельного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, а також на судову практику, звертає увагу на те, що вчинив усі передбачені законодавством дії, спрямовані на належне оформлення права користування на умовах оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності строком на 50 років. Позовні вимоги просив задовольнити.

Ухвалою суду від 21.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 5922081100:07:001:1462 площею 20,7000 га знаходиться в межах об`єкта природнозаповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Сеймський", згідно з даними Державного земельного кадастру відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Разом з цим, віднесення земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення не має першочергового значення, оскільки статус земельної ділянки визначається розташуванням на ній об`єкта природнозаповідного фонду і спеціальним режимом цієї території.

Наголошує, що враховуючи норми статті 122 Земельного кодексу України Головне управління взагалі не має повноважень розпоряджатися даною земельною ділянкою, яка в силу імперативної вказівки законодавця належить до земель природнозаповідного призначення.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд при вирішенні спору керується такими мотивами.

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області розглянуло клопотання позивача про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5922081100:07:001:1462 площею 20,7000 га з цільовим призначенням 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) та припинення права постійного користування на неї та наказом від 24.07.2025 № 18-134/16-25-СГ відмовило у його задоволенні у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка віднесена до території об`єктів природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а саме: розташування в межах господарської зони регіонального ландшафтного парку "Сеймський" та неможливість, надання земель природно-заповідного фонду для інших цілей, ніж ті, які передбачені статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України імперативно визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

За змістом статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Стаття 120-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка державної власності, що належала на праві постійного користування державному підприємству, переходить до акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником, на праві оренди строком на 50 років. Орендна плата щодо земель сільськогосподарського призначення державної власності в такому разі встановлюється у розмірі не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено - не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.

Частиною другою цієї статті унормовано, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, звертається до органу виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, з заявою про передачу в оренду земельної ділянки державної власності, що належала державному підприємству на праві постійного користування, у порядку, передбаченому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що рішенням про надання земельної ділянки державної власності в оренду акціонерному товариству, товариству з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, також здійснюється припинення права постійного користування такою земельною ділянкою.

Статтею 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Зі змісту частин 2, 3 та 5 цієї статті передача в оренду земельних ділянок акціонерному товариству, товариству з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, здійснюється без проведення земельних торгів в порядку, встановленому статтею 123 ЗК України, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 120-1 цього Кодексу.

Абзацом чотирнадцятим частини 2 статті 134 ЗК України визначено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі в оренду земельної ділянки акціонерному товариству, товариству з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебувала така земельна ділянка.

Згідно частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру. Підпункт 50 пункту 4 Положення визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Пунктами 8 та 10 Положення визначено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінекономіки видає накази організаційно-розпорядчого характеру та накази, які є адміністративними актами, організовує та контролює їх виконання.

Накази Держгеокадастру, які є адміністративними актами, видаються, набирають чинності, виконуються та припиняють дію у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру".

Статтею 76 Закону України "Про адміністративну процедуру" визначено, що адміністративний акт діє від часу набрання ним чинності до часу втрати ним чинності. Адміністративний акт втрачає чинність внаслідок його скасування в порядку адміністративного оскарження або судом.

Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" є суб`єктом господарювання, 100% часток у статутному капіталі якого належить державі, що створене Фондом державного майна України з метою реалізації загальнодержавного проєкту "Земельний банк", передбаченого кроком 285 Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік, який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.02.2024 № 137-р. Суть проєкту "Земельний банк" визначено як забезпечення функціонування прозорого ринку оренди державних земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні державних комерційних підприємств ("Земельний банк"), з метою отримання кінцевого результату: запуску суборенди державних земель сільськогосподарського призначення на земельних торгах у формі електронного аукціону.

На підставі наявних повноважень та в рамках реалізації проєкту "Земельний банк", Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 13.06.2024 № 541-р "Про вилучення і передачу земельних ділянок у постійне користування без зміни цільового призначення" (із змінами), яким вилучено окремі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебували у постійному користуванні державних підприємств, установ та передано у постійне користування державному підприємству "Фонд аграрних інвестицій" без зміни цільового призначення.

Зокрема, було вилучено з постійного користування ДП "Вирівське" земельну ділянку з кадастровим номером 5922081100:07:001:1462 площею 20,7000 га з цільовим призначенням 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що розташована за межами населених пунктів на території Вирівської сільської ради Конотопського району Сумської області (арк. 35 Додатку до розпорядження КМУ).

06.07.2024 державним реєстратором Десятої київської державної нотаріальної контори, Київського міського нотаріального округу, м. Києва Гаєвською Ольгою Олександрівною було проведено державну реєстрацію виникнення іншого речового права (права постійного користування земельною ділянкою) за правокористувачем ДП "ФОНД АГРАРНИХ ІНВЕСТИЦІЙ", код ЄДРПОУ: 00692334, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав про інше речове право за номером 55751452 та сформовано відповідний витяг від 10.07.2024 року, індексний номер 386245565.

Наказом Фонду державного майна України від 16.08.2024 № 1919 було прийнято рішення про створення ТОВ "ДЕРЖЗЕМБАНК" в результаті перетворення з державного підприємства "Фонд аграрних інвестицій", затверджено Передавальний акт прав, зобов`язань та майна державного підприємства "Фонд аграрних інвестицій" правонаступнику – товариству з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк", Акт передавання майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк", що є правонаступником державного підприємства "Фонд аграрних інвестицій", Статут Товариства.

Позивача як юридичну особу було зареєстровано в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21 серпня 2024 року, номер запису 100070145000102315, про що сформовано відповідну виписку від 22.08.2024, номер 205323536032.

Позивач з метою приведення прав і обов`язків щодо земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства у порядку, встановленому ЗК України, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 120-1 цього Кодексу, направив на адресу відповідача звернення від 20.06.2025 № 01/1151 (вх.№ Я-125/0/94-25 від 25.06.2025) про передачу в оренду вищевказаної земельної ділянки та припинення права постійного користування на неї.

Відповідач у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", розглянув подане звернення та прийняв рішення про відмову у наданні земельної ділянки, обґрунтовуючи розташування земельної ділянки в межах території регіонального ландшафтного парку "Сеймський" та відповідно віднесення її до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування її в користуванні за цільовим призначенням – для товарного сільськогосподарського виробництва.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.

У постанові КАС ВС від 24.04.2018 у справі № 814/1961/17 суд дійшов висновку, що відмова у наданні дозволу чи оформленні права на землю можлива виключно за вичерпним переліком підстав, визначених ЗК України (зокрема статтею 118). Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень кодексу та вводити додаткові обмеження на власний розсуд, наприклад посилаючись на внутрішні стратегії або загальні норми, коли діє спеціальна норма.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, відмовляючи у наданні земельної ділянки, не дотримався вимог Земельного кодексу України, дане рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 24.07.2025 № 18-134/16-25-СГ про відмову у наданні в оренду земельної ділянки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області прийняти наказ про надання в оренду терміном на 50 років ТОВ "ДЕРЖЗЕМБАНК" земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 20,7000 га (кадастровий номер 5922081100:07:001:1462), що розташована за межами населених пунктів на території Вирівської сільської ради Конотопського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення 01.01.), та припинити право постійного користування нею, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте Головне управління Держгеокадастру у Сумській області протиправно відмовило позивачу в наданні земельної ділянки в оренду.

При цьому відповідач, мотивуючи відмову, посилається на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами.

У вирішенні питання при зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу земельної ділянки в оренду на зауваження відповідача про фактичне втручання в його дискреційні повноваження, суд зазначає, що, як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Натомість, у даному випадку відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Тому суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області прийняти наказ про надання в оренду терміном на 50 років ТОВ "ДЕРЖЗЕМБАНК" земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 20,7000 га (кадастровий номер 5922081100:07:001:1462), що розташована за межами населених пунктів на території Вирівської сільської ради Конотопського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення 01.01.), та припинити право постійного користування нею, що, у свою чергу, буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 2422,40 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 24.07.2025 № 18-134/16-25-СГ про відмову у наданні в оренду земельної ділянки.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Сумській області прийняти наказ про надання в оренду терміном на 50 років ТОВ "ДЕРЖЗЕМБАНК" земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 20,7000 га (кадастровий номер 5922081100:07:001:1462), що розташована за межами населених пунктів на території Вирівської сільської ради Конотопського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення 01.01.), та припинити право постійного користування нею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Сумській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал

Оригінал: reyestr.court.gov.ua