Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №240/17319/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/17319/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не виплаті додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 із розрахунку 100000 грн. на місяць за час стаціонарного лікування внаслідок отриманого поранення за період:

-з 10.10.2023 року по 12.10.2023 року;

- з 13.10.2023 року по 25.10.2023 року;

- з 24.11.2023 року по 30.11.2023 року ;

- з 30.11.2023 року по 11.12.2023 року;

- з 12.12.2023 року по 18.12.2023 року;

- з 19.12.2023 року по 22.12.2023 року.

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не виплаті додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 із розрахунку 100000 грн. на місяць за час перебування у відпустці для лікування внаслідок отриманого тяжкого поранення (травми) пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 25.10.2023 року по 23.11.2023 року;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь 241935,48 грн. додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 із розрахунку 100000 грн. на місяць за час стаціонарного лікування внаслідок отриманого поранення та за час перебування у відпустці для лікування внаслідок отриманого тяжкого поранення (травми) пов`язаного із захистом Батьківщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби приймав безпосередню участь у бойових діях та отримав поранення, внаслідок якого перебував на стаціонарному лікуванні у період з 10.10.2023 по 12.10.2023, з 13.10.2023 по 25.10.2023,з 24.11.2023 по 30.11.2023, з 30.11.2023 по 11.12.2023, з 12.12.2023 по 18.12.2023, з 19.12.2023 по 22.12.2023 та у відпустці за станом здоров`я з 25.10.2023 по 23.11.2023. Однак, за вказані періоди відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу додаткову щомісячну винагороду у збільшеному до 100000,00 грн розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Таку бездіяльність відповідача, вважає протиправною та такою, що суперечить встановленим чинним законодавством України нормам.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача до суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що оскільки відповідно до довідки ВЛК №2137 від 25.10.2023 року позивачу було встановлено, що його травми, пов`язані з проходженням військової служби. Таким чином, у військової частини НОМЕР_1 були відсутні правові підстави для виплати додаткової винагороди позивача за період: 10.10.2023 по 12.10.2023 (стаціонарне лікування), 13.10.2023 - 12.10.2023 (стаціонарне лікування), 25.10.2023 - 24.11.2023 (відпустка за станом здоров`я), 24.11.2023 - 30.11.2023 (стаціонарне лікування), 30.11.2023 - 11.12.2023 (стаціонарне лікування), 12.12.2023 - 18.12.2023 (стаціонарне лікування), 19.12.2023 - 22.12.2023 (стаціонарне лікування), 23.01.2024 - 13.01.2025 (обліковується як такий, що вчинив самовільне залишення військової частини). Лише Довідкою ВЛК №38 від 20.02.2025 року Позивачу було пов`язано отримані ним травми із захистом Батьківщини, проте 15.02.2025 року його було виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Таким чином Військова частина НОМЕР_1 діяла правомірно та в межах чинного законодавства.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 в період з 04.08.2023 по 15.02.2023 перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 .

10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 поблизу населеного пункту Первомайське отримав: МВТ, АБТ, пошкодження обох барабанних перетинок, ВОСП голови та ін., що підтверджується довідкою ф. 100 від 10.10.2023.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого №е16549(21192) ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КП «ДОКЛМ» з 10.10.2023 по 12.10.2023 з діагнозом: ВТ(10.10.2023). вогнепальне осколкове проникаюче сліпе просте черепно-мозкове поранення із вхідним отвором та пошкодженням м`яких тканин у лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку ІІ (два) ст., крововиливами, кістковими уламками, металевим осколком у конвекситальних відділах лівої тім`яної частки, субарахноїдальном крововиливом, пневмоцефалією, наявністю дірчастого перелому лівої тім`яної кістки. Множинні ВОСП м`яких тканин обличчя, лівої вушної мушлі, шиї, лівої лопаткової ділянки, ВОСП м/т правого плеча та кисті. Сторонні тіла м/т правого плечового суглобу. Стан після ПХО. Правобічний пневмоторакс. СПО (10.10.2023) – черепно-мозкового поранення тім`яної ділянки зліва. Реакція втиснутого перелому черепу тім`яної кістки. Видалення кісткових фрагментів, металевого уламку. Пластика ТМО аутотканинами.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого №25158 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради з 13.10.2023 по 25.10.2023 з діагнозом: ВТ(10.10.2023). вогнепальне осколкове проникаюче сліпе просте черепно-мозкове поранення із вхідним отвором та пошкодженням м`яких тканин у лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку ІІ (два) ст., крововиливами, кістковими уламками, металевим осколком у конвекситальних відділах лівої тім`яної частки, субарахноїдальном крововиливом, пневмоцефалією, наявністю дірчастого перелому лівої тім`яної кістки. Множинні ВОСП м`яких тканин обличчя, лівої вушної мушлі, шиї, лівої лопаткової ділянки, ВОСП м/т правого плеча та кисті. Сторонні тіла м/т правого плечового суглобу. Стан після ПХО. Правобічний пневмоторакс. СПО (10.10.2023)- дренування плевральної порожнини за бюлау, ділянки зліва. Резекція втиснутого перелому черепу тім`яної кістки. Видалення кісткових фрагментів, металевого уламку. Пластика ТМО аутотканинами.

Відповідно до довідки №2137 військово-лікарської комісії проведено медичний огляд ВЛК 25.10.2023 та встановлено, що травма тяжка, травма ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. На підстав статті 81, графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2023 №353 внесено зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.10.2023 №300, а саме додали пункт 29 з наступним змістом: «Вважати такми, які перебуваючи у шпиталі були направлені у відпустку за станом здоров`я у зв`язку із хворобою з 25.10.2023 солдата ОСОБА_1 ».

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2023 №353 внесено зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.11.2023 №330, а саме додали пункт 33 з наступним змістом «вважати такими, які з відпустки за станом здоров`я потрапили на стаціонарне лікування 24.11.2023 солдата ОСОБА_1 ».

Відповідно до перевідного епікризу №6227/820 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_2 з 24.11.2023 по 30.11.2023 з діагнозом: залишкові явища ВТ (10.10.2023) вогнепального осколкового проникаючого сліпого простого черепно-мозкового поранення із вхідним отвором та пошкодженням м`яких тканин у лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку ІІ (два) ст., крововиливами, кістковими уламками, металевим осколком у конвекситальних відділах лівої тім`яної частки, САК, пневмоцефалією, дірчастого перелому лівої тім`яної частки.

Відповідно до виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №6699 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «ГВВ» ЖОР з 30.11.2023 по 11.12.2023 з діагнозом: посттравматична енцефалопатія ІІ-ІІ ст. внаслідок перенесеної мінно-вибухової травми(10.10.2023), вогнепального осколкового проникаючого сліпого простого черепно-мозкового поранення із вхідним отвором та пошкодженням м`яких тканин у лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку з крововиливами, кістковими уламками, металевим осколком лівої тім`яної частки, САК, пневмоцефалія, резекції втиснутого перелому черепу тім`яної кістки з видаленням металевого з розсіяною дрібновогнищевою симптоматикою, лікворо-динамічними порушеннями, стійкий цефалгічний, церебростенічний синдром, вестибуло-атактичні порушення, когнітивні розлади. Післятравматична двобічна сенсоневральна приглухуватість.

Відповідно до виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №6937 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «ГВВ» ЖОР хірургічному відділенні з діагнозом: післятравматичний артроз лівого плечового суглоба І ст. Множинні сторонні тіла м/т голови, шиї, задньої поверхні тулуба, верхнього плечового поясу. Посттравматична енцефалопатія ІІ-ІІІ ст. внаслідок перенесеної мінно-вибухової травми (10.10.2023), вогнепального осколкового проникаючого сліпого простого черепно-мозкового поранення із вхідним отвором та пошкодженням м`яких тканин у лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку з крововиливами, кістковими уламками, металевим осколком лівої тім`яної частки, САК, пневмоцефалія, з розсіяною дрібновогнищевою симптоматикою, лікворо-динамічними порушеннями, стійкий цефалгічний, церебростенічний синдром, вестибуло-атактичні порушення, когнітивні розлади. Післятравматична двобічна сенсоневральна приглухуватість.

Відповідно до виписки 6638 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_2 з 19.12.2023 по 22.12.2023 з діагнозом: наслідки перенесеної МВТ (10.10.2023) вогнепального осколкового поєднаного черепно-мозкового поранення із вхідним отвором у лівій тім`яній ділянці, забоєм головного мозку 2 ступеня, кістковими уламками, металевим тілом у конвекситальних відділах лівої тім`яної частки головного мозку, САК.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2024 №23 ОСОБА_1 безпідставно не повернувся зі шпиталю 23.01.2024.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2025 №13/нст ОСОБА_1 повернувся після самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 11.01.2025.

Довідкою військово-лікарської комісії від 20.02.2025 №38 підтверджено, що Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою №9316 від 18.10.2023, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 ). Згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості від 7 серпня 2007 року травма відноситься до важких.

23.06.2025 представник позивача направив адвокатський запит, в якому просив, зокрема нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100000,00 грн згідно постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я, рекомендованій довідкою.

Військова частина НОМЕР_1 надала копії документі на адвокатський запит, проте нарахування та виплату додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн згідно постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 не здійснила.

Позивач вважає, що йому протиправно не нараховано та не виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 грн на місяць за час перебування на лікування та у відпустці за станом здоров`я, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

В силу статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно пункту 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова №168).

У пункті 1 постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Також пункт 1 постанови №168 передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Аналіз наведених норм постанови №168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, Міністром оборони України видано окреме доручення № 912/з/29 від 23 червня 2022 року (далі - Окреме доручення № 912/з/29), пунктом 7 якого визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також, включати військовослужбовців, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 грн за час цієї відпустки.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 року (далі - Порядок № 260), пунктом 10 розділу XXXIV якого встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з травмою, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем травми під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Згідно пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Відтак, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн, у зв`язку з пораненням обов`язковим є встановлення таких обставин, як: отримання травми, пов`язаної із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Спірним питання в межах розгляду даної справи є наявність у позивача права на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я, внаслідок отриманого поранення (травми, контузії, каліцтва).

З матеріалів справ встановлено, що 10 жовтня 2023 року позивач поблизу населеного пункту Первомайське отримав: МВТ, АБТ, пошкодження обох барабанних перетинок, ВОСП голови та ін., що підтверджується довідкою ф. 100 від 10.10.2023.

Довідкою військово-лікарської комісії від 20.02.2025 №38 підтверджено, що Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою №9316 від 18.10.2023, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 ). Згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості від 7 серпня 2007 року травма відноситься до важких.

Отже, позивач 10.10.2023 отримав травму під час захисту Батьківщини.

В свою чергу, з 10.10.2023 по 12.10.2023 позивач проходив стаціонарне лікування у зв`язку з отриманими травмами в КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І. І. Мечникова" ДОР, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №е16549(20192), з 13.10.2023 по 25.10.2023 позивач проходив стаціонарне лікування у зв`язку з отриманими травмами в КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського", що підтверджується випискою №25158 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.

Відповідно до перевідного епікризу №6227/820 позивач проходив стаціонарне лікування з 24.11.2023 по 30.11.2023 у зв`язку з отриманими травмами у Військовій частині НОМЕР_2 .

З 30.11.2023 по 11.12.2023 позивач проходив стаціонарне лікування у зв`язку з отриманими травмами в центрі неврологічної допомоги та психологічної реабілітації учасників АТО КНП "ГВВ" ЖОР.

З 12.12.2023 по 18.12.2023 позивач проходив стаціонарне лікування у зв`язку з отриманими травмами в хірургічному відділенні КНП "ГВВ" ЖОР.

З 19.12.2023 по 22.12.2023 позивач проходив стаціонарне лікування у зв`язку з отриманими травмами у Військовій частині НОМЕР_2 .

Отже, перебування на лікуванні з 10.10.2023 по 12.10.2023, з 13.10.2023 по 25.10.2023,з 24.11.2023 по 30.11.2023, з 30.11.2023 по 11.12.2023, з 12.12.2023 по 18.12.2023, з 19.12.2023 по 22.12.2023 дійсно пов`язане з отриманням 10.10.2023 травм під час захисту Батьківщини.

Суд констатує, що обидві умови (пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами складеними на позивача, які містяться в матеріалах справи.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст.245 КАС України, суд вважає що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за період з 10.10.2023 по 12.10.2023, з 13.10.2023 по 25.10.2023,з 24.11.2023 по 30.11.2023, з 30.11.2023 по 11.12.2023, з 12.12.2023 по 18.12.2023, з 19.12.2023 по 22.12.2023.

Щодо донарахування додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн за період перебування позивача у відпустці за станом здоров`я, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що документально підтверджено, що ОСОБА_1 10.10.2023 отримав травму під час захисту Батьківщини.

Позивач в період з 25.10.2023 по 23.11.2023 перебував у відпустці за станом здоров`я, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

Сторонами не заперечується, що додаткова винагорода у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням у відпустці, позивачу в спірний період не нараховувалась та не виплачувалась.

Згідно з абз.4 п.1 постанови №168 умовою для виплати додаткової винагороди є перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженийнаказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (даліПорядок №260).

Відповідно до статті 9Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64«Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ«Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та Постанови №168, 25 січня 2023 року Міністерством оборони України видано наказ №44, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за №177/39233, який набрав чинності 31 січня 2023 року.

Названим наказом внесено зміни до Порядку №260, а саме доповнено його розділом ХХХІV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Пункт 12 цього розділу передбачив, що керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночаснонадаються медичні висновки про ступінь важкості пораненнядля прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Суд зауважує, що відповідно до довідки №2137 військово-лікарської комісії проведено медичний огляд ВЛК 25.10.2023 та встановлено, що на підстав статті 81, графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Довідкою військово-лікарської комісії від 20.02.2025 №38 підтверджено, що Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою №9316 від 18.10.2023, виданою командиром Військової частини НОМЕР_1 ). Згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості від 7 серпня 2007 року травма відноситься до важких.

Зважаючи на характер травми, що зазначений у вказаних вище довідках ВЛК, позивач має право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн, як такий, що перебуває у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не виплачено позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за весь період його відпустки для лікування після тяжкої травми.

Разом із тим, у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача щомісячної додаткової винагороди у конкретній сумі, слід відмовити, адже нарахування недоплаченої допомоги наразі не виконано.

При цьому, суд виходить з того, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє.

Оскільки на момент розгляду справи судом, відповідач не приймав рішення щодо визначення недоплаченої позивачу суми, такий спосіб захисту як стягнення фіксованої суми, є передчасним.

З урахуванням наведеного на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача нарахувати та виплати додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 10.10.2023 по 12.10.2023, з 13.10.2023 по 25.10.2023,з 24.11.2023 по 30.11.2023, з 30.11.2023 по 11.12.2023, з 12.12.2023 по 18.12.2023, з 19.12.2023 по 22.12.2023 та перебування у відпустці за станом здоров`я з 25.10.2023 по 23.11.2023.

Такий спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення та узгоджується зі способом, обраним Верховним Судом у зразковій справі № 260/3564/22.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 10.10.2023 по 12.10.2023, з 13.10.2023 по 25.10.2023, з 24.11.2023 по 30.11.2023, з 30.11.2023 по 11.12.2023, з 12.12.2023 по 18.12.2023, з 19.12.2023 по 22.12.2023 та перебування у відпустці за станом здоров`я з 25.10.2023 по 23.11.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 10.10.2023 по 12.10.2023, з 13.10.2023 по 25.10.2023, з 24.11.2023 по 30.11.2023, з 30.11.2023 по 11.12.2023, з 12.12.2023 по 18.12.2023, з 19.12.2023 по 22.12.2023 та перебування у відпустці за станом здоров`я з 25.10.2023 по 23.11.2023.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

06.02.26