Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №240/8856/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року м. Житомир

справа № 240/8856/25

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у невнесенні відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що згідно з вироком Любомльського районного суду Волинської області від 27 жовтня 2000 року у справі №1-13/2000 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 17, ст. 70 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та в подальшому на цій підставі виключений з військового обліку.

Зазначає, що з метою виправлення недостовірної інформації, що міститься щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач 26.02.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про внесення відомостей у Реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, долучивши засвідчені докази, які підтверджують його виключення з військового обліку.

28.02.2025 позивач отримав відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_3 за №6/261 від 27.02.2025, у якій зазначено, що позивачу рекомендовано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення персональних даних.

Позивач не погоджується з вказаними діями відповідача, та вважає, що відмова ІНФОРМАЦІЯ_3 вносити відомості про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів порушує його права та законні інтереси, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали суду від 01.04.2025 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17 квітня 2025 року відповідач через систему "Електронний суд" подав на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що відповідно до облікової картки позивача та інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 22.12.1994, та з того моменту не виключався з обліку військовозобов`язаних з підстав, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Також вказує, що у зв`язку із внесенням змін до Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" була виключена така підстава для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок і які мають досвід проходження військової служби, та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного резерву держави. Отже, з набранням чинності змінами до п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" позивач є таким, що підпадає під дію цього Закону і вважається військовозобов`язаним, як особа, яка підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних. Таким чином, оскільки відсутні правові підстави для виключення позивача з військового обліку, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 після реєстрації розірвання шлюбу позивачу присвоєно прізвище « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ».

Судом встановлено, що згідно з вироком Любомльського районного суду Волинської області від 27 жовтня 2000 року у справі №1-13/2000, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.17, ст. 70 КК України та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 його особистого майна. На підставі ст.46-1 КК України відстрочено виконання даного вироку в частині основного покарання строком на 1 рік зі сплатою штрафу в сумі 800 гривень, зобов"язавши його періодично з`являтися в орган внутрішніх справ по місцю проживання для реєстрації.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 23.12.1994, в графі «Особливі відмітки» містяться записи про зміну прізвища позивача « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », та про виключення позивача з військового обліку згідно з п.5 ст.37 Закону України «Про загальний військовий обов`язок та військову службу».

Окрім того, графа «Прийом на військовий облік та зняття з обліку» містить відмітки про взяття позивача на облік 22.12.1994 та зняття з обліку 13.03.1995, та повторне взяття на облік 03.04.1995 з подальшим виключенням з військового обліку 25.04.2000. Також дана графа містить відмітку "невійськовозобов`язаний з 30.11.2000".

Згідно з відомостями з витягу з додатку "Резерв+" станом на 23.02.2025 (дата формування) ОСОБА_4 уточнив свої облікові дані вчасно, дата уточнення даних 06.09.2024. Зазначено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , звання: рядовий, ВОС: 957945, дійсний до: 23.02.2026.

26.02.2025 позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій зазначив, що при перевірці облікових даних та відомостей про виключення з військового обліку в єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов"язаних та резервістів «Оберіг» за допомогою мобільного застосунку «Резерв+», він виявив, що відомості щодо його виключення з військового обліку відсутні.

Всупереч записам у військовому квитку, позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, його прізвище в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов"язаних та резервістів вказане невірно, оскільки з 28 вересня 2005 року носить прізвище ОСОБА_5 "який, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 та паспортом серії НОМЕР_5 .

З метою усунення розбіжностей між даними військово-облікового документу та даними, що містяться в Реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач просив внести до Реєстру призовників військовозобов"язаних та резервістів дані про виключення з військового обліку ОСОБА_6 та змінити прізвище у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов"язаних та резервістів з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 .

У відповідь на дану заяву, відповідач листом від 27.02.2025 №6/261 повідомив позивача, що внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов"язаних та резервістів про виключення з військового обліку та внесення змін до персональних даних згідно зі статтею 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 призовники, військовозобов"язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов"язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) ТЦК та СП та іншого органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних. Рекомендовано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення персональних даних.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; здійснюють ознайомлення громадян України з їх правами та обов`язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу та проходження зборів, а Центральне управління та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів України - під час призову на військову службу та проходження зборів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.

Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема: здійснюють взяття громадян України на військовий облік призовників; розподіляють призовників під час їх взяття на військовий облік призовників і направлення для проходження базової військової служби за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями; сприяють особам, звільненим з військової служби, а також членам їх сімей в оформленні документів для надання визначених законодавством пільг та допомог; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Таким чином, обов`язки щодо ведення Реєстру та актуалізації його бази даних покладено, зокрема, на відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487).

Згідно з п.1 Порядку №1487 він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.81 Порядку №1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Відповідно до п.20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Абзацом 2 пункту 21 Порядку №1487 встановлено, що взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Згідно з п. 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Отже, відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обліку і військової служби, саме на нього покладено обов`язок щодо прийняття рішення про виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Питання щодо взяття на військовий облік, а також зняття та виключення з нього врегульовано статтею 37 Закону №2232-XII.

Згідно з пп.6 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII (в редакції чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягали громадяни України, зокрема, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

У зв`язку із прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” від 11 квітня 2024 року №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон №3633-ІХ), редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 статті 37 було виключено.

За змістом частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

18.05.2024 також набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560).

Згідно із пунктом 1 Порядку №560 він визначає:

- механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;

- процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

- процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

- організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

- процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Пунктом 4 Порядку №560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані, зокрема: особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.

Таким чином, з 18.05.2024 редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до вироку Любомльського районного суду Волинської області від 27 жовтня 2000 року у справі №1-13/2000, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 17, ст. 70 КК України та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 його особистого майна. На підставі ст.46-1 КК України відстрочено виконання даного вироку в частині основного покарання строком на 1 рік зі сплатою штрафу в сумі 800 гривень, зобов"язавши його періодично з`являтись в орган внутрішніх справ по місцю проживання для реєстрації.

Відповідно до ст.7-1 КК України (у редакції, яка діяла на час винесення позивачу вироку) тяжкими злочинами визнаються перелічені в частині 2 цієї статті умисні діяння, що являють підвищену суспільну небезпеку. Зокрема, тяжким злочином вважається контрабанда (ст. 70 КК України).

Редакція ст. 70 КК України станом на час винесення вироку стосовно позивача передбачала призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна.

Отже, враховуючи наведене, злочин, за вчинення якого було засуджено позивача, станом на час його вчинення та винесення вироку визнавався тяжким.

У зв`язку з цим, позивача було виключено з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на дату виключення позивача із військового обліку), що підтверджується записами у військовому квитку позивача серії НОМЕР_3 .

Однак, з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку призовників та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.

З огляду на наведені вище положення Закону №2232-XII та Порядку №560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, доводи позивача з приводу того, що оскільки він був виключений з військового обліку до набрання чинності Законом №3633-ІХ від 11.04.2024, та не міг бути взятий на військовий облік після набрання чинності вказаним законом є необґрунтованими, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ід. номер НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 06 лютого 2026 року.

Суддя А.В. Горовенко