Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №240/18538/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них

Дата: 04 лютого 2026 р.

Справа: №240/18538/25

Суддя: Гурін Дмитро Миколайович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/18538/25

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1", про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Черняхівської селищної ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Черняхівської селищної ради від 11.06.2021 прийняте на дев`ятій сесії VIII скликання про затвердження проекту землеустрою щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення загальною площею 4790,4934 га ДП «Україна» на території Черняхівської селищної ради, Черняхівського району, Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржуване рішення прийняте із порушенням вимог земельного законодавства, оскільки відповідач не уповноважений розпоряджатися земельними ділянками державної форми власності. Крім того, а подальші рішення згідно яких позивачу передаватиметься земельна ділянка у власність матимуть неправовий характер.

Також, згідно акта серії ЖТ-11-6-2 №000002 від 22.07.1994 площа земельної ділянки 3294 га, а згідно акта серії І-ЖТ № 001150 від 25.05.1994 площа земельної ділянки 1619,6 га. Загально площа землі згідно двох актів становить 4913,6 га, а проект щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення передбачав загальну площу 4790,4934 га ДП «Україна» на території Черняхівської селищної ради, Черняхівського району, Житомирської області, що на 123,11 га менше від реальної площі.

Позивач посилається на те, що зменшення земельної площі з 4913,6 га до 4790,4934 га порушує його права, оскільки зменшується площа його земельного паю (а.с. 1-6).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

13.08.2025 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №63197/25 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову. У відзиві відповідач вказує, що право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Крім того, відповідач, посилаючись на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.11.2020 у справі №918/194/19, стверджує, що право постійного користування припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.

Відповідачем не заперечується той факт, що ДП "Україна" припинило свою діяльність в результаті реорганізації, а саме: перетворення в Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1", однак вважає, що КСП не входить до переліку осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування, а тому, до нього не може переходити право постійного користування земельною ділянкою в процесі реорганізації.

Крім того, відповідач посилається на те, що згідно із статтями 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

На думку відповідача, позивач не надав жодного доказу реєстрації права постійного користування на земельні ділянки за КСП "Україна Черняхів-1", які перебували у постійному користуванні ДП "Україна" відповідно до державних актів на право постійного користування землею сільськогосподарського призначення на території Черняхівської селищної ради: серії НОМЕР_1 , виданого Черняхівською селищною радою народних депутатів Черняхівського району Житомирської області 22.07.1994 (наявний в матеріалах справи); серії ЖТ-11-6-2 №0002, виданого Великогорбашівською сільською радою народних депутатів Черняхівського району Житомирської області 25 травня 1994 року, які наявні у матеріалах справи.

Щодо повноважень Черняхівської селищної ради розпоряджатися земельними ділянками, які перебували в постійному користуванні ДП "Україна" відповідно до державних актів на право постійного користування землею сільськогосподарського призначення відповідачем зазначено, що Державне підприємство "Україна", яке на підставі державних актів на право постійного користування використовувало земельні ділянки, шляхом приватизації перетворилось у колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1".

Враховуючи п.1 ст.10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" з моменту приватизації та перетворення ДП "Україна" у КСП "Черняхів-Україна-1", останнє у свою чергу не може використовувати земельні ділянки на підставі державних актів на право постійного користування серії І-ЖТ №001150 №5, виданого учбово-дослідному господарству "Україна", площею 3294 га та серії ЖТ-11-6-2 №000002, зареєстрованого за №5 та виданого учбово-дослідному господарству "Україна", площею 1619,6 га.

Пунктом 2 статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права постійного користування земельними ділянками державного підприємства, установи, організації, органу державної влади не припиняє права власності держави на відповідні земельні ділянки.

Тобто, земельні ділянки, які на підставі державних актів на право постійного користування використовувались ДП "Україна" (є правонаступником ДП "Учбово-дослідне господарство "Україна"") враховуючи п.2 ст.141 Земельного кодексу України, з моменту реорганізації ДП "Україна" шляхом перетворення в КСП "Україна-Черняхів-1", відповідно до чинного законодавства повинні були перейти до державної власності.

На підставі вищевказаного, відповідач вважає, що мав повноваження на розпорядження земельними ділянками, які перебували в постійному користуванні ДП "Україна" відповідно до державних актів на право постійного користування землею сільськогосподарського призначення, а отже оскаржуване рішення є правомірним та прийнятим відповідно до наданих відповідачу повноважень.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 залучено Колективне сільськогосподарське підприємство «Україна-Черняхів-1», як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

28.01.2026 на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог вх. №6557/26. Відповідно до змісту пояснень третя особа підтримує заявлені позовні вимоги та не заперечує проти задоволення проти їх задоволення. Розгляд справи просить здійснювати без її участі.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.03.2025 з довідки наданої Колективним сільськогосподарським підприємством "Україна-Черняхів-1" позивачу стало відомо, що 11.06.2021 на дев`ятій сесії VIII скликання Черняхівської селищної ради розглядалося питання "Про затвердження проекту землеустрою щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення ДП "Україна" на території Черняхівської селищної ради Черняхівського району, Житомирської області (а.с. 14).

Рішенням дев`ятої сесії Черняхівської селищної ради VIII скликання від 11.06.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення ДП "Україна" на території Черняхівської селищної ради, Черняхівського району", розглянуто клопотання КСП "Україна-Черняхів-1" та вирішено затвердити проект землеустрою щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення загальною площею 4790,4934 га ДП "Україна" на території Черняхівської селищної ради Черняхівського району, Житомирської області (а.с. 12, 13).

Не погодившись із рішенням дев`ятої сесії VIII скликання Черняхівської селищної ради від 11.06.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 59 Господарського кодексу України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частинами 1, 2 статті 191 Цивільного кодексу України встановлено, що підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інщі права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до державних актів на право постійного користування землею серії ЖТ-11-6-2 №000002 від 22.07.1994 та серії І-ЖТ №001150 від 25.05.1994 у користуванні учбово-дослідного господарства "Україна" перебували земельні ділянки загальною площею 4913,6 га, в адміністративних межах Великогорбашівської сільської ради та Черняхівської селищної ради Черняхівського району Житомирської області (а.с.15-22).

У подальшому, учбово-дослідне господарство «Україна» реорганізовувалося, зокрема наказом Мінагрополітики України від 25.03.2015 №111 та перейменовано на ДП "Україна", що не заперечується сторонами.

Позивач пояснив, що наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 19.12.2017 №836 ДП "Україна" припинено в зв`язку із перетворенням в КСП "Україна-Черняхів-1", яке є правонаступником державного підприємства "Дослідне господарство "Україна" після укладення з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області договору безоплатної передачі державного майна єдиного майнового комплексу державного підприємства "Україна" та акта приймання-передачі державного майна єдиного майнового комплексу державного підприємства "Україна".

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1" (КСП "Україна-Черняхів-1"), код ЄДРПОУ: 00487155, утворилося в результаті перетворення, а Державне підприємство "Україна" (ДП "Україна"), код ЄДРПОУ: 00487155, припинилося у результаті реорганізації 20.02.2018 (а.с. 46, 47).

КСП "Україна-Черняхів-1" є правонаступником ДП "Україна", код ЄДРПОУ: 00487155 (а.с. 47 на звороті).

Позивач пояснив, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Житомирській області та колективним сільськогосподарським підприємством "Україна-Черняхів-1" укладено договір безоплатної передачі державної частки єдиного майнового комплексу державного підприємства "Україна" та акт приймання-передачі державної частки єдиного майнового комплексу державного підприємства "Україна" від 15.03.2018, що сторонами не заперечується.

Згідно з положеннями частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Законодавчими актами визначено, що у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 108 Цивільного кодексу України визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Верховний Суд у постанові від 10.10.2018 у справі № 907/916/17 зробив висновок, що у господарюючих суб`єктів, які користуються земельними ділянками на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, чітко не встановлений законом строк вчинення дій, що пов`язані із переоформленням такого права на право власності або право оренди, до законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури.

Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо питань набуття прав на земельну ділянку правонаступником, які зводяться до того, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення юридичної особи, зважаючи на положення частини першої статті 141 Земельного кодексу України, допускається лише у випадку, коли припинення такої особи виключає правонаступництво.

Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі №21-3а11, постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №911/4065/16, від 21.05.2018 у справі №922/1017/17, від 10.10.2018 у справі №907/916/17.

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до частини 1 статті 24 Земельного кодексу України, у редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин, державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з частиною 3 статті 24 Земельного кодексу України у разі ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Суд не приймає посилання відповідача на положення частини 2 статті 92 Земельного кодексу України, оскільки у ній йде мова про первинне набуття права користування земельною ділянкою, у той час коли у справі, що розглядається земельна ділянка вже була надана у постійне користування.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-ра2005 зазначено про те, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту "в" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

ДП "Україна" не припиняло свою діяльність, а було перетворене у КСП "Україна", тому до КСП "Україна-Черняхів-1", яке є правонаступником ДП "Україна", перейшло право користування земельними ділянками на підставі державних актів на право постійного користування серії І-ЖТ №001150 №5 площею 3294 га та серії ЖТ-11-6-2 №000002 площею 1619,6 га.

Повноваження селищних рад у галузі земельних відносин визначені наступними нормативними актами.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 5 статті 46 Закону №280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частиною 1 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать питання затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України.

Приймаючи оскаржуване рішення Черняхівська селищна рада керувалась положеннями пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Відповідно до підпунктів "а" та "е" пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

- що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

- визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

При цьому відповідно до змісту абзацу 11 пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.

Судом встановлено, що Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.2019, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №240/7736/19, зокрема зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області задовольнити заяву ОСОБА_2 від 20.11.2017 та надати дозвіл на розроблення проекту приватизації земель Державного підприємства "Україна", правонаступником якого є Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1", що знаходяться на території Черняхівської селищної ради та Великогорбашівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Отже, у постійне користування КСП "Україна-Черняхів-1" перейшли усі майнові та немайнові права ДП "Україна" у тому числі право постійного користування земельними ділянками в адміністративних межах Великогорбашівської сільської ради та Черняхівської селищної ради Черняхівського району Житомирської області.

Чинним національним законодавством не передбачено повноважень Держгеокадастру та його територіальних органів припинення права постійного користування земельними ділянками, скасування реєстрації державних актів на право постійного користування землею та визнання їх такими, що втратили чинність.

Держгеокадастр та його структурні підрозділи, зокрема Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області не припиняли права постійного користування земельними ділянками за державними актами серії ЖТ-11-6-2 №000002 від 22.07.1994 та серії І-ЖТ №001150 від 25.05.1994, тому вказані земельні ділянки загальною площею 4913,6 га мали перейти у користування КСП "Україна-Черняхів-1".

Черняхівська селищна рада затвердила проект землеустрою щодо приватизації земель КСП "Україна-Черняхів-1" зменшивши площу земельних ділянок з 4913,6 га до 4790,4934 га, тобто на 123,11 га.

Відповідно статті 1 до Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з довідкою від 19.03.2025 № 18а, позивач - ОСОБА_1 має право на земельну частку (пай), внаслідок приватизації земель ДП "Україна" (а.с. 14).

Черняхівська селищна рада зменшивши площу земельних ділянок з 4913,6 га до 4790,4934 га, на які погоджено проект землеустрою щодо приватизації земель ДП "Україна" порушила право ОСОБА_1 на отримання земельної частки (паю) у повному розмірі.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача (частина 6 статті 79-1 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 8 статті 186 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частини 10 статті 186 Земельного кодексу України висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Отже, Черняхівська селищна рада не мала правових підстав для зменшення площі земельної ділянки на 123,11 га.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не було доведено в судовому порядку правомірність оскаржуваного рішення від 11.06.2021, а також враховуючи те, що третя особа підтримує позов та не заперечує проти його задоволення, суд задовольняє адміністративний позов.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Черняхівської селищної ради (майдан Рад, 1, селище Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301, код ЄДРПОУ 04344156), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1" (вул. Мельнична, 6, селище Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301, код ЄДРПОУ 00487155), про визнання протиправним та скасування рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятої сесії Черняхівської селищної ради VIII скликання від 11 червня 2021 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення ДП "Україна" на території Черняхівської селищної ради, Черняхівського району".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черняхівської селищної ради на користь ОСОБА_1 1211,20 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

05.02.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua