Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №640/477/22 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2026 року Справа№640/477/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що він отримує пенсію за віком з 07.04.2010 року відповідно до Закону України «Про державну службу» від 23.09.1993 року №3723-ХІІ. Листом від 10.12.2021 року відповідач відмовив йому в задоволенні вимоги щодо призначення пенсії за віком згідно ст. 26 закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки, мотивуючи тим, що згідно пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону особам яким призначені пенсії, зокрема, відповідно до закону України «Про державну службу», проводиться автоматичне без їхнього звернення переведення пенсії на умовах передбачених цим Законом, за матеріалами, які є в пенсійній справі. Відповідач у своєму листі зазначив, що оскільки з 07.04.2010 він вже отримує пенсію за віком відповідно до закону України «Про державну службу», для призначення пенсії за віком відповідно до Закону з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три попередні роки перед зверненням немає підстав. Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві далі (відповідач) було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головним управлінням відпрацьована пенсійна справа позивача в частині переведення з пенсії державного службовця на пенсію за віком відповідно до Закону з 01.03.2021 з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 за матеріалами пенсійної справи. Загальний розмір цього виду пенсії з 01.03.2021 складає 8581,59 грн. З 01.04.2021 загальний страховий стаж позивача складає 48 років 9 місяців 14 днів (по 28.02.2015), загальний розмір пенсії з 01.04.2021 складає 9703,05 грн. Розрахунок пенсії за віком проведено з урахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період роботи з 01.07.2000 по 28.02.2015 та показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки (5426,60 грн.). Застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні, що враховується при первинному призначенні пенсії у 2022 році не можливо, оскільки це суперечить чинному законодавству. З огляду на зазначене, застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії при переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає підстав, оскільки це суперечить нормам чинного законодавства. Відповідач зауважив, що пенсію обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до норм чинного законодавства. З урахуванням вищезазначеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/477/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії – прийнято до свого провадження.

Відповідач про прийняття провадження у справі був повідомлений судом належним чином, про що свідчить наявність реєстрації кабінету електронного суду та відповідної відмітки в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено – 10.04.2025 року.

Позивач про прийняття справи до свого провадження був повідомлений належним чином, шляхом повідомлення про наявність процесуального документу, яке було розміщене на сайті.

Окремо слід зазначити, що позивачем на електронну скриньку Донецького окружного адміністративного суду було надіслано заяву, в якій він підтвердив свої актуальні дані та зазначив інформацію щодо відсутності поданої ним позовної заяви до іншого суду з тим же складом учасників й відповідно виниклих спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відповідно до наявного в матеріалах справи копії паспорту серії НОМЕР_2 виданим Мінським РУ ГУ МВС України в місті Києві від 10.12.1998 є громадянином України.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ЄДРПОУ: 42098368, в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Слід зауважити, що у відповідності до приписів ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Позивач у своїй позовній заяві зазначив: - «Я, ОСОБА_1 , отримую пенсію за віком з 07.04.2010 р. відповідно до Закону України «Про державну службу» від 23.09.1993р. №3723-ХІІ. Листом від 06.12.2021 р. №53200/8 я звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ) з вимогою призначити мені пенсію за віком згідно ст. 26 закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 рр.».

Відповідачем було надано відповідь від 10.12.2021 року наступного змісту: - «Ви перебуваєте на обліку в Головному управлінні та по 28.02.2021 отримували пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Згідно з п. 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) особам, яким призначені пенсії, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22.02.2021 № 127 встановлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11. Згідно з частиною 3 статті 45 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Головним управлінням відпрацьована Ваша пенсійна справа в частині переведення з пенсії державного службовця на пенсію за віком відповідно до Закону з 01.03.2021 з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 за матеріалами пенсійної справи. Загальний розмір цього виду пенсії з 01.03.2021 складає 8581,59 грн. З 01.04.2021 Ваш загальний страховий стаж складає 48 років 9 місяців 14 днів (по 28.02.2015), загальний розмір пенсії з 01.04.2021 складає 9703,05 грн. Розрахунок пенсії за віком проведено з урахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період роботи з 01.07.2000 по 28.02.2015 та показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки (5426,60 грн.). Оскільки з 07.04.2010 Ви вже отримували пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», для призначення пенсії за віком відповідно до Закону з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три попередні роки перед зверненням (заява від 06.12.2021) немає підстав. Правомірним є переведення з 01.03.2021 на інший вид пенсії, як це передбачено нормами статті 45 Закону та зазначено вище.».

Відповідач у своєму відзиві зазначив наступне: - «Головним управлінням відпрацьована пенсійна справа Позивача в частині переведення з пенсії державного службовця на пенсію за віком відповідно до Закону з 01.03.2021 з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 за матеріалами пенсійної справи. Загальний розмір цього виду пенсії з 01.03.2021 складає 8581,59 грн. З 01.04.2021 загальний страховий стаж гр. ОСОБА_1 складає 48 років 9 місяців 14 днів (по 28.02.2015), загальний розмір пенсії з 01.04.2021 складає 9703,05 грн. Розрахунок пенсії за віком проведено з урахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період роботи з 01.07.2000 по 28.02.2015 та показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки (5426,60 грн.).».

Отже з урахуванням вищезазначеного, суд встановив, що позивач отримував пенсію за віком з 07.04.2010 по 28.02.2021 року, призначену йому у відповідності до приписів Закону України «Про державну службу», в подальшому відповідачем самостійно було переведено позивача на пенсію за віком з 01.03.2021 року у відповідності до приписів Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та застосовано при розрахунку показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.

Позивач не погоджуючись з вищезазначеним звернувся до суду з позовною заявою за захистом своїх прав, в якій просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незастосування позивачу при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2019-2021 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві врахувати позивачу при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2019-2021 роки починаючи з січня 2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити позивачу починаючи з січня 2022 року, перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 рр., та здійснити виплату різниці між фактично отриманими та перерахованим розміром пенсійних витрат з урахуванням виплачених сум.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Подібні спірні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом по справі №580/9528/23 який у своїй постанові від 23.12.2024 року навів наступні правові висновки: - «21. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

22. Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2019. 2020, 2021 роки) відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

23. Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

24. З 01 березня 2022 року пенсію позивача визначено відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у відповідній редакції, статтею 9 якого встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

25. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

26. З 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, яким розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено пунктами 4-3, 4-7 такого змісту:

« 4-3. Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень;

4-7. Особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до Законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ».

27. Отже, пунктами 4-3 та 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено автоматичне (без звернення пенсіонера) переведення осіб, яким пенсія була призначена відповідно до спеціальних законів, зокрема Закону №3723-XII, на пенсію на загальних умовах за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якщо розмір пенсії, розрахований відповідно до пункту 4-3 зазначеного Закону, перевищує розмір пенсії, яку особа отримує за спеціальним Законом України «про державну службу» № 3723-XII.

28. При цьому Законом визначено, що пенсії перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Отже, застосування середньої заробітної плати саме за ці роки (2014 - 2016) є невід`ємною умовою перерахунку.

29. Разом з тим, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України, зокрема, «Про державну службу», із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява, що не позбавляє позивача права у випадку незгоди з розміром перерахованої пенсії повернутись до попереднього способу розрахунку такої за нормами Закону України «Про державну службу».

30. Позивач з такою заявою не звертався, тобто погодився з автоматичним переведенням його на пенсію за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

31. Водночас позивач вважає, що коли особі призначено пенсію згідно з Законом України «Про державну службу», а у подальшому призначено новий вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то при обчисленні розміру пенсії має застосовуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.

32. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

33. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивача з 01 березня 2022 року автоматично переведено на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014 - 2016 роки, який було передбачено приписами пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

34. Отже, приписами пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції, яка набрала чинності з 11 жовтня 2017 року, однак застосовується з 01 жовтня 2017 року, прямо передбачено переведення на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не призначення нової. Перерахунок пенсії у такому випадку має здійснюватися на основі пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при умові, що пенсія була призначена до 01 жовтня 2017 року.

35. При цьому не можна застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, як це передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки автоматичне переведення не передбачає нового призначення пенсії на загальних підставах.

36. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією. висловленою Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2024 року у справі № 500/4386/22.».

Суд не вбачає підстав для відступу від вищезазначеної правової позиції, оскільки в даному випадку спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем є релевантними до правовідносин розглянутих Верховним Судом по справі №580/9528/23.

З урахуванням наведеного, порушених прав відповідачем позивача при переведенні його з пенсії за віком призначеної у відповідності до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» судом не встановлено.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до приписів ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, оскільки позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, підстави для розподілу судового збору відсутні.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії – відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06 лютого 2026 року.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець