Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №640/4277/21 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 рокуСправа №640/4277/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

22.02.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у відмові надіслати скановані копії рішень на електронну адресу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про призначення особам у період з 01.07.2020 р. по 01.09.2020 р. Міністерством оборони України одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону від 20.12.1999 № 2011-ХІІ та Порядку затвердженого Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 р.;

- зобов`язати Міністерство оборони України надіслати скановані копії рішень на електронну адресу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про призначення особам у період з 01.07.2020 р. по 01.09.2020 р. Міністерством оборони України одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону від 20.12.1999 № 2011-ХІІ та Порядку затвердженого Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно було відмовлено в задоволенні запиту позивача 14.12.2020 р. щодо надіслання сканованих копій рішень на електронну адресу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про призначення особам у період з 01.07.2020 р. по 01.09.2020 р. Міністерством оборони України одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону від 20.12.1999 № 2011-ХІІ та Порядку затвердженого Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 р.

01.03.2021 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/4277/21, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем 26.02.2026 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що на запит позивача було надано часткову відповідь, а саме повідомлено про кількість ухвалених рішень про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у період з 01.07.2020 р. по 01.09.2020 р. Проте позивачу було відмовлено у наданні сканованих копій рішень, оскільки в них є дані про особу, якій виплачується одноразова грошова допомога та її сума, а також зазначена група інвалідності, пов`язаної з отриманням захворювання, травми чи каліцтва, на підставі яких призначається одноразова грошова допомога. Вказано, що інформація про стан здоров`я (наявність групи інвалідності) інших осіб є конфіденційною інформацію. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 14.12.2020 р. звернувся до Міністерства оборони України з запитом на інформацію, відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», в якому просив:

1. повідомити якій кількості осіб у період з 01.07.2020 р. по 01.09.2020 р. Міністерством оборони України призначено одноразову грошову допомогу згідно ст.16 Закону від 20.12.1999 № 2011-ХІІ та Порядку затвердженого Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 р.;

2. в разі наявності таких рішень просив надіслати їх у сканованому вигляді на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

Листом Міністерства оборони України від 30.12.2020 р. № 248/441(з)/382 було повідомлено, що за вказаний період Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято 825 рішень стосовно призначення одноразової грошової допомоги. Водночас повідомлено, що запитувана інформація щодо надання копій рішень про призначення одноразової грошової допомоги містить конфіденційні дані стосовно суб`єктів персональних даних.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон 2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із статтею 5 Закону 2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема: надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

Частиною 2 наведеної статті визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Статтею 7 Закону 2939-VI визначено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров`я, статевого життя, біометричних або генетичних даних (частина 2 статті 7 Закону України «Про захист персональних даних»).

Використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб`єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб`єктам відносин, пов`язаних з такими даними (частина 2 статті 10 Закону України «Про захист персональних даних»).

Також частиною 3 статті 10 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов`язків. Ці працівники зобов`язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв`язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов`язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов`язання чинне після припинення ними діяльності, пов`язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

За приписами частин 1 та 2 статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних.

Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Судом встановлено, що запит позивача щодо отримання інформації було сформовано у відношенні осіб, яким була призначена одноразова грошова допомога, відповідно до приписів статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Так, зазначеною статтею врегульовано питання призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Отже, запит стосується в тому числі осіб із числа цивільних осіб, посади яких не віднесені до числа публічних.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що запитувана позивачем у запиті 14.12.2020 р. інформація не належить до категорії публічної інформації, а є інформацією конфіденційною (дані, що стосуються здоров`я), отже відповідачем було правомірно відмовлено у задоволенні запиту.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень ст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується; підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко