Вирок від 05 лютого 2026 р. у справі №752/19119/24 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19119/24

Провадження №: 1-кп/752/1055/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2026 рокум. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023100010003668 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Чабани, Києво-Святошинського району, Київської області, громадянки України, одруженої, пенсіонерки, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимої:

вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2023 року за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України з врахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим терміном на 1 рік;

вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 16.06.2025 року за ч. 2 ст. 307 КК України з урахуванням ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві власності;

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_9 ,

встановив:

згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, умисно, протиправно придбала особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яка знаходилась у поліетиленовому пакеті з кристалічною речовиною світлого кольору, чим стала незаконно зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP з метою збуту.

В подальшому ОСОБА_3 24.01.2024 року о 13 год. 46 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збула особі, яка згідно положень Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» з метою забезпечення особистої безпеки та конфіденційності, обрала собі вигадані анкетні дані, а саме « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » за грошові кошти в сумі 600,00 гривень (купюрами номіналом по 200,00 гривень у кількості 3-х шт. з серійними номерами: ХЄ 0675536, ПЗ 6354205, БП 7140140) під час контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, в порядку ст. 271 КПК України, особливо небезпечну психотропну речовину, яка знаходилась в прозорому поліетиленовому пакеті з кристалічною речовиною світлого кольору.

В подальшому, особа на ім`я « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » 29.01.2024 року в період часу з 13 год. 48 хв. по 13 год. 55 хв. в момент проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Героїв Маріуполя, 6, надав слідчому СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві поліетиленовий пакет з пазовим замком, в середині з кристалоподібною речовиною світлого кольору.

Згідно висновку експерта в наданій на дослідження кристалічній речовині білого кольору масою 0,676 г виявлено особливо небезпечну кристалічну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в наданій речовині становить 0,676 г.

Також, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці умисно, протиправно придбала особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яка знаходилась у поліетиленовому пакеті з кристалічною речовиною світлого кольору, чим стала незаконно зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP з метою збуту, вчиненого повторно.

В подальшому, ОСОБА_3 29.01.2024 року о 15 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збула особі, яка згідно положень Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» з метою забезпечення особистої безпеки та конфіденційності, обрала собі вигадані анкетні дані, а саме « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » під час контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, в порядку ст. 271 КПК України, за грошові кошти в сумі 600,00 гривень (купюрами номіналом по 200,00 гривень у кількості 3-х шт. з серійними номерами: УР 7789024, ТГ 5199750, ЄЖ 8381659). Отримавши вищевказані горошові кошти, ОСОБА_3 надала інформацію « ОСОБА_10 » про місце зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, а саме у «пуфику», що знаходився в приміщенні кімнати за вищевказаною адресою.

Так, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », виконуючи вказівки ОСОБА_3 , знайшов у «пуфику» поліетиленовий пакет в середині з кристалічною речовиною, який помістив до власної кишені та вийшов з приміщення квартири АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_3 .

В подальшому особа на ім`я « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » 29.01.2024 року в період часу з 16 год. 40 хв. по 16 год. 52 хв. в момент проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Героїв Маріуполя, 6, надав слідчому СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві з власної кишені поліетиленовий пакет з пазовим замком, в середині з кристалоподібною речовиною.

Згідно висновку експерта в наданій на дослідження кристалоподібній речовині білого кольору виявлено особливо небезпечну кристалічну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в наданій речовині становить 0,741 г.

Таким чином, органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, з метою збуту, а також її збут, вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 показала, що вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнає і все, що є у справі все неправда. Показала, що проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Десь в 2023 - січні 2024 року до неї приїхала жити знайома на ім`я ОСОБА_11 . Вказала, що періодично з ОСОБА_11 ще проживав і ОСОБА_12 , жили вони по тижню, по пів місяця, оскільки їм не було де жити. Вказала, що ОСОБА_11 допомагала їй по господарству і вона знала, що ОСОБА_11 була наркозалежна і чим вона займалась, але не здавала її, оскільки дружила з нею та ставилась як до дочки. Вказала, що вона пакетики не давала і гроші не брала, що чітко зафіксовано на відео. Цим всім займались ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а вона в це не втручалась. Вказала, що ваги, які знайшли в квартирі - не її, а можливо ОСОБА_11 чи ОСОБА_12 . Також зазначила, що спершу хотіла взяти всю провину на себе, але коли ОСОБА_11 її оговорила - передумала.

За результатами судового розгляду, під час якого було допитано обвинувачену, свідків, досліджено письмові докази сторони обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку дійшов висновку, що стороною обвинувачення не було доведено «поза розумним сумнівом» пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, з метою доведення пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення щодо вчинення злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 307 КК України, за двома епізодами від 24.01.2024 року та 29.01.2024 року, прокурором було надано протокол за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії аудіо-, відео контролю особи в публічно доступному місці від 05.03.2024 року з додатком відеозаписом, який був безпосередньо досліджений в судовому засіданні (т. 1 а.с. 101-103).

Судом встановлено, що зміст письмового протоколу не відповідає фактичним даним, що зафіксовані на відеозаписах щодо двох інкримінованих епізодів.

Так, з відеозапису щодо подій 24.01.2024 року вбачається, що між ОСОБА_13 та залегендованим свідком ОСОБА_10 , відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», відбувається світська, побутова розмова. Особи (обидві жіночої статі) добре знайомі між собою, про що свідчить вільна поведінка свідка в квартирі ОСОБА_3 . Водночас на відеозаписі відсутні будь-які дані, які б підтверджували факт передачі обвинуваченою ОСОБА_3 залегендованому свідку ОСОБА_10 психотропної речовини, як і факту передачі цим свідком грошових коштів ОСОБА_3 за психотропну речовину.

Крім того, з відеозапису щодо подій 29.01.2024 року вбачається, що свідок ОСОБА_10 (той самий, що і в епізоді від 24.01.2024 року) приходить до квартири ОСОБА_3 , почувається там вільно, роздягається, приносить продукти. Надалі, за відсутності будь-яких домовленостей щодо придбання психотропної речовини, свідок самостійно бере заборонену речовину, самостійно зважує її на вагах та самостійно кладе грошові кошти на стіл, які згодом, на прохання ОСОБА_3 , перекладає до гаманця. Водночас на відеозаписі відсутні дані, які б свідчили про те, що вказані грошові кошти були передані саме як плата за психотропну речовину або що такі дії відбувалися за ініціативою чи з умислом на збут з боку обвинуваченої. З відеозапису вбачається також світська розмова ОСОБА_3 зі свідком. ОСОБА_3 пояснює кому можна довіряти, кому ні. Також ОСОБА_13 висловлює довіру до свідка.

Суд зазначає, що протягом всього часу судового розгляду кримінального провадження сторонам були створені необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Вони мали рівні права на збирання та надання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Однак, протягом тривалого часу, зокрема, з березня 2025 року, стороною обвинувачення не було забезпечено явку та допит у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , незважаючи на те, що ухвалами Голосіївського районного суду м. Києва, зокрема від 29.07.2025 року (на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення), та від 10.12.2025 року (на стадії закінчення з"ясування обставин та перевірки їх доказами), суд неодноразово сприяв стороні обвинувачення в організації допиту вказаного свідка. За таких обставин, з урахуванням принципу змагальності та рівності сторін судом за минуванням більш ніж пів року було припинено дослідження доказів сторони обвинувачення і враховуючи не забезпечення вказаного свідка прокурором і в кінці судового розгялду, не дивлячись на те, що сторона захисту неодноразово повідомляла прокурору про місце проживання даного свідка, який їм достовірно відомий, коло її спілкування, судом було завершено судовий розгляд. Таким чином, обставини викладені органом досудового розслідування у вказаних вище протоколах негласних слідчих дій, які не відповідають змісту самого відеозапису, свідком підтверджені також не були.

Крім того, слід зазначити, що з даних обох відеозаписів вбачається, що свідок ОСОБА_10 є особою жіночої статі, проте свідки, які брали участь як поняті при НСРД, під час їх допиту у суді впевнено стверджували, що за їх участі особою ОСОБА_10 був чоловік.

Так, свідок ОСОБА_14 , яка була понятою 24.01.2024 року при врученні ОСОБА_10 спеціального технічного засобу та грошових коштів в судовому засіданні показала, що знає ОСОБА_3 у зв`язку зі справою. Вказала, що прийшла добровільно до свого слідчого, а працівники поліції попросили її бути понятою. В той день, їй та ще одному понятому розповіли, що буде «закупка» та показали гроші, здається купюри по 200 грн., але в цілому не більше 1000 грн. Вказала, що гроші відкопіювали і вони розписались. Вказала, що іншому чоловіку в чорній куртці надали відео-аудіо пристрій та гроші. Він пішов сам, його не було десь 10-15 хв., потім він повернувся і дістав з кармана маленький пакетик. В чоловіка запитали: «Що це?», на що він відповів: «Солі». Вказані дії також знімали на камеру. Маленький пакетик опечатали та заклеїли. Свідок в судовому засіданні ще раз ствердила, що це був чоловік. Також свідок підтвердила, що ставила свої підписи на протоколі огляду особи та вручення заздалегідь грошових коштів для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (т. 1 а.с. 50-53).

Свідок ОСОБА_15 , який був понятим 29.01.2024 року при врученні ОСОБА_10 спеціального технічного засобу та грошових коштів, в судовому засіданні показав, що його залучили як понятого для «закупки» заборонених речовин. Підтвердив, що 29.01.2024 року з ним був ще один понятий. Вказав, що працівники поліції зняли ксерокопію грошей по 200 грн., на загальну суму 600 грн. та вручили ці кошти та спеціальний пристрій чоловіку, який назвав себе - ОСОБА_10 . Вказав, що потім чоловік ОСОБА_10 пішов щось купляти в Голосіївському районі. Зазначив, що коли ОСОБА_10 повернувся в нього вилучили камеру та він повідомив, що купив щось чи наркотичну, чи психотропну речовину. Вказав, що потім у поліції він підписав протокол і пішов. Підтвердив, що дані вказані в протоколі (т. 1 а.с. 76-78) були написані вірно і він його підписав. Також підтвердив, що ОСОБА_10 - чоловік.

Таким чином, досліджений у судовому засіданні протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи в публічно доступному місці від 05.03.2024 року з доданим відеозаписом (т. 1 а.с. 101-103) жодним чином поза розумним сумнівом не доводить вчинення ОСОБА_3 незаконного придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, з метою збуту, а також її збут, вчинений повторно, натомість є сумнівним, оскільки містить суперечності між викладеним текстом протоколу та даними відеозапису, суперечності щодо статі особи ОСОБА_10 , який вказаний у зазначеному протоколі, та допит якого стороною обвинувачення забезпечено ні під час досудового розслідування у визначеному КПК порядку, ні в суді - не було.

Крім того, з огляду на те, що вказаний доказ не підтверджує винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, інші докази сторони обвинувачення, зокрема протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 24.01.2024 року (т. 1 а.с. 54-55) та протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 30.01.2024 року (т. 1 а.с. 79-80), які за своїм змістом фактично дублюють письмові відомості, викладені у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи в публічно доступному місці від 05.03.2024 року з доданим відеозаписом (т. 1 а.с. 101-103), також не є такими, що поза розумним сумнівом доводять вину обвинуваченої.

Також жодним чином не підтверджують вину ОСОБА_3 і протоколи огляду та вручення заздалегідь грошових коштів для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 24.01.2025 року (т. 1 а.с. 50-53) та від 29.01.2024 року (т. 1 а.с. 76-78), оскільки вказані протоколи лише фіксують порядок надання залегендованому свідку ОСОБА_10 , відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» грошових коштів та спеціального технічного засобу.

Дані, що містяться в протоколах огляду місця події від 24.01.2024 року (т. 1 а.с. 56-58) та від 29.01.2024 року (т. 1 а.с. 81-83) за відсутності прямих доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів, також жодним чином не доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.307 КК України, оскільки з даних доказів вбачається що залегендований свідок ОСОБА_10 після проведення оперативної закупки 24.01.2024 року надав працівникам поліції поліетиленовий пакет з пазовим замком в середині із кристалоподібною речовиною фіолетового кольору, який в подальшому було вилучено. Також з даних вбачається, що залегендований свідок ОСОБА_10 після проведення оперативної закупки 29.01.2024 року надав працівникам поліції поліетиленовий пакет з пазовим замком, в середині якого знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, який в подальшому було вилучено.

Слід зазначити, що дані протоколу обшуку від 04.07.2024 року з фототаблицею до нього та диском (т. 1 а.с. 136-142, 145) також жодним чином не підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їй злочинах. Так, слід зауважити, що органом досудового розслідування було проведено НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки забороненої речовини у ОСОБА_3 24.01.2024 року та 29.01.2024 року. Однак, обшук в квартирі ОСОБА_3 було проведено лише 04.07.2024 року, тобто за минуванням 6 місяців з моменту оперативної закупки, що, на переконання суду, не було доцільним з огляду на такий значний проміжок часу.

Крім того, судом встановлено, що під час проведення зазначеного обшуку у квартирі ОСОБА_3 не було виявлено та вилучено ані грошових коштів, які, за твердженням сторони обвинувачення, використовувалися свідком ОСОБА_10 під час оперативної закупки, ані психотропних речовин, ані будь-яких інших предметів чи відомостей, які могли б підтверджувати причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованих їй злочинів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , яка була присутньою при обшуку, показала, що в липні 2024 року була при обшуку квартири десь на 5-7 поверсі на Теремках. Вказала, що на вулиці до неї підійшов слідчий, який запросив бути понятою. Пам`ятає, що була ще одна понята. Вказала, що вони піднялись на поверх, і дуже довго дзвонили, стукали у двері, кричали, казали, що це поліція, однак ніхто не відкривав, а тому слідчі хотіли викликати групу для відкриття дверей. Після того як почали вибивати двері, їх відкрила обвинувачена та сказала, що не чула стуку та викликала поліцію, оскільки подумала на злодіїв. Вказала, що слідчий показав ухвалу на обшук і вони зайшли до квартири і він почався. Обшук тривав довго, оскільки квартира була велика. Пам`ятає, що обшуку ніхто не перешкоджав і при обшуку нічого забороненого не знайшли. Обвинувачена казала, що у неї нічого забороненого не знайшли. Показала, що у ванній кімнаті була рідина з дивним запахом, на що жінка, яка прийшла пізніше, повідомила, що це рідина для паління. Вказала, що під час обшуку у вітальні знайшли ваги на вигляд поломані та засіб для ламінування. Вказала, що ваги упакували в пакетик та опечатали. Пам`ятає, що там було багато телефонів. Вказала, що бачила, як обвинувачена піднімала гаманець, але не бачила, щоб в гаманці були гроші, як і не бачила, щоб ці гроші хтось виймав. Також в судовому засіданні підтвердила, що ставила свій підпис на протоколі обшуку і дійсно було вилучено телефони та ваги (т. 1 а.с. 136-142).

Таким чином, допитана у судовому засіданні свідок не надала жодних даних, які б свідчили про вчинення обвинуваченою злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. З її показань вбачається, що обшук проводився законно, обвинувачена не чинила перешкод, а заборонені речовини або предмети, що могли б підтвердити її причетність до інкримінованих діянь - виявлені не були.

При цьому сам по собі факт виявлення та вилучення у квартирі ОСОБА_3 електронних вагів, засобу для ламінування та зіп-пакетів не може свідчити про її винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів. Зазначені предмети не є забороненими у цивільному обігу, а стороною обвинувачення не доведено та не спростовано обставин того, що у вказаній квартирі періодично проживали також інші особи, зокрема ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які мали вільний доступ до приміщення.

Додатково слід зазначити, що суд безпосередньо не зміг дослідити відеозаписи проведеного обшуку, які відповідно до протоколу містяться на диску (т. 1 а.с. 145), оскільки такий диск не можливо відтворити, а в судовому засіданні прокурор не забезпечив можливості їх відтворення, а тому, враховуючи вищевикладене, а також неможливість відтворення відеозапису обшуку, суд вважає, що вказаний доказ жодним чином не доводить вину ОСОБА_3 у вчиненні двох епізодів злочинів передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Таким чином, за умови відсутності прямих, належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_3 інкримінованих злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, висновок експерта №СЕ-19/111-24/10550/НЗПРАП від 22.02.2024 року (т. 1 а.с. 89-92), з якого вбачається, що у наданій на дослідження кристалоподібній речовині білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (маса PVP в речовині становить 0,741 г) та висновок експерта №СЕ-19/111-24/10556/НЗПРАП від 26.02.2024 року (т. 1 а.с. 64-68), з якого вбачається, що у в наданій на дослідження речовині виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (маса PVP в речовині становить 0,676 г), лише підтверджують те, що надані на дослідження речовини є психотропними, однак такі висновки не є належним доказом вини ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, з метою збуту, а також її збуті за викладених у вироку та обвинувальному акті обставин.

Висновок експерта №СЕ-19/111-24/41545/НЗПРАП від 29.07.2024 року (т. 1 а.с. 152-156), наданий стороною обвинувачення не є належним доказом, оскільки дані отримані за даним висновком не стосуються інкримінованих ОСОБА_3 злочинів, а отже виходять за межі пред`явленого обвинувачення.

Наявні у справі інші документи, долучені стороною обвинувачення та досліджені судом, зокрема: витяги з ЄРДР, доручення слідчих, повідомлення слідчого, постанови слідчих, постанови прокурорів, рапорти, супровідні листи, довідки про витрати на проведення експертиз, клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про проведення обшуку, ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 25.03.2024 року, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 06.06.2024 року, протокол відібрання біологічних зразків, клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 25.07.2024 року, протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, не є доказами на підтвердження чи спростування вини обвинуваченого чи інших даних, передбачених ст. 91 КПК України, а містять в собі дані процесуального характеру і мають значення для суду при вирішенні питань заходів забезпечення та визнання допустимими тих чи інших доказів.

Отже, аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 ґрунтується лише на припущеннях, разом з тим, відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого слід тлумачити на його користь.

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи означає, що винуватість особи повинна бути доведеною поза розумним сумнівом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 04.07.2018 (№51-597км17), стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, цей інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Проте, наведений вище у вироку аналіз доказів дозволяє суду зробити висновок про те, що в даній конкретній ситуації стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_3 вчинила інкриміновані їй злочини, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, зокрема, що, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Таким чином, у зв`язку із наведеним вище, виходячи із загальних засад кримінального провадження: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов`язків, оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що стороною обвинувачення під час судового розгляду не надано достатніх, допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 вчинила злочини, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України. Можливості їх отримання відповідно до ст. 6 Конвенції, рішень Європейського суду з прав людини, Конституції України, вимог КПК України вичерпані, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно визнати невинуватою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення нею злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, та виправдати.

Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до ст. 100 та ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати невинуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю вчинення нею злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Речові докази по справі:

PVP (в речовині) - 0,676 г, що знаходиться в камері схову речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №001885) - знищити;

PVP (в речовині) - 0,741 г, що знаходиться в камері схову речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №001886) - знищити;

прозору рідину із жовтим відтінком, що поміщена до спец-пакету №00200933 та знаходиться в камері схову речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №001993) - знищити;

електронні ваги, зіп-пакети, що поміщені до спец-пакету №CRI 1020085, що знаходиться в камері схову речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №009922) - повернути власнику;

мобільний телефон - 8 шт., планшет - 1 шт., що поміщені до спец-пакету №KIV 4112340, що знаходиться в камері схову речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №009924) - повернути власнику.

Процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 3029,12 грн., 3029,12 грн. та 10601,92 грн. покласти на рахунок держави.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1