Вирок від 05 лютого 2026 р. у справі №545/322/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/322/26

Провадження № 1-кп/545/312/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2026 Полтавський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Полтаві кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від № № 12025175440000355 від 20.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше судимого: 30.10.2024 Полтавським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

встановив:

вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 30.10.2024 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

12.12.2024 ОСОБА_4 поставлено на облік в Шевченківському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області.

05.02.2025 ОСОБА_4 у приміщенні Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 24, провідним інспектором ОСОБА_5 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду та попереджено про кримінальну відповідальність у разі ухилення від відбування даного виду покарання.

Незважаючи на обмеження, будучи ознайомлений з правами та обов`язками, діючи умисно, під час відбуття покарання ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 18.09.2025 по 11.12.2025 (останній день пробаційного нагляду) неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення за що на нього було накладено адміністративні стягнення: 18.09.2025 постановою СПД №1 ВП№2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за ч. 2 ст. 178 КУпАП – штраф 102 грн.; 18.10.2025 постановою ВП№2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за ч. 2 ст. 122 КУпАП – штраф 1020 грн; та після винесення 06.11.2025 попередження ОСОБА_7 про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України: 13.11.2025 постановою Київського районного суду міста Полтави від 13.11.2025 за ч.5 ст.126 КУпАП – штраф 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років; 27.11.2025 постановою Полтавського районного суду Полтавської області за ч.3 ст. 130 КУпАП – штраф 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років; 09.12.2025 постановою Машівського районного суду Полтавської області за ч.5 ст.126 КУпАП – штраф 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років; 24.12.2025 постановою Полтавського районного суду Полтавської області за ч.5 ст.126 КУпАП (дата вчинення правопорушення 06.11.2025) – штраф 40800 з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років; 25.12.2025 постановою Шевченківського районного суду міста Полтави за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП (дата вчинення правопорушень 18.10.2025, 06.11.2025) – штраф 51000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років.

Таким чином ОСОБА_6 своїми діями умисно порушив порядок та умови відбування покарання у виді пробаційного нагляду, які виразилися у систематичному вчиненні адміністративних правопорушень, що є ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, визнав повністю. У скоєному щиро розкаявся, не заперечував проти висунутого обвинувачення та зазначив, що ним дійсно вчинялися адміністративні правопорушення під час відбуття ним покарання у виді пробаційного нагляду, за що на нього накладалися адміністративні стягнення.

Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо до тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Судом роз`яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Відповідно до ч.3 ст.49-3 КВК України, ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених статтею 49-1 цього Кодексу, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду. Систематичним вважається невиконання без поважних причин три і більше разів обов`язків, передбачених статтею 49-1 цього Кодексу, покладених на особу рішенням суду, або вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень.

Таким чином дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків. Він не одружений, сім`ї не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює офіційно, раніше судимий, проступок вчинив під час відбуття покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З огляду на зазначене, а також ураховуючи ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій, який в судовому засіданні щиро розкаявся, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 389 КК України, у мінімальному розмірі, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не застосовувався.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 368-370, 373, 374, 392, 395 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1