Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №539/6654/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/6654/25

Провадження № 2/539/541/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого – судді Даценка В.М.,

при секретарі – Шрейтер С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в . Лубни Полтавської області, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенської територіальної громади в особі виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа Відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що в липні 2005 року він придбав у власність в СТОВ «Хлібодар» житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , грошові кошти за який сплатив відповідно до наказу №22 від 18.07.2005 СТОВ «Хлібодар».

До складу даного домоволодіння входить: житловий будинок загальною площею 88,7 кв.м. (житловою площею 58,7 кв.м.) «А-1»; прибудова «а»; гараж «Б»; сарай «В»; погріб «Г»; вбиральня «Д»; огорожа №1; вигрібна яма №2, які розташовані на неприватизованій земельній ділянці.

Рішенням Виконавчого комітету Вовчицької сільської ради від 20.10.2006 №84 було встановлено його право власності на зазначений житловий будинок з видачею свідоцтва про право власності. Рекомендовано Лубенському БТІ підготувати документи для видачі свідоцтва про право власності на будинок. Однак в подальшому за отриманням свідоцтва про право власності на вищевказаний будинок він не звертався та не зареєстрував своє право власності на нього.

Позивач вказує, що при його зверненні у листопаді 2025 року до Державного реєстратора прав на нерухоме майно з відповідною заявою про державну реєстрацію права власності на вищевказаний житловий будинок він отримав рішення про відмову в проведенні таких реєстраційних дій у зв`язку з тим, що рішення виконавчого комітету Вовчицької сільської ради від 20.10.2006 №84 не є документом, що відповідно до законодавства підтверджує набуття речових прав на закінчений будівництвом об`єкт.

Позивач вважає, що визнання права власності на належний йому вищевказаний житловий будинок можливо лише в судовому порядку, а тому прохає суд, визнати за ним ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 88,7 кв.м. (житловою площею 58,7 кв.м.) «А-1»; прибудову «а»; гараж «Б»; сарай «В»; погріб «Г»; вбиральню «Д»; огорожу №1; вигрібну яму №2, які розташовані на неприватизованій земельній ділянці площею 0,15 га за адресою АДРЕСА_1 .

У судове засідання позивач та його представник – адвокат Масюк В.В. не з`явилися. До суду надіслали клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, при цьому від відповідача до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, щодо позовних вимог покладається на розсуд суду.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2.3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх видів процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи…Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень…Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи…Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях … Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Предметом позову є житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , побудований у 1981 році.

Згідно виготовленого технічного паспорту Лубенським МБТІ до складу домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1 входить: житловий будинок загальною площею 88,7 кв.м. (житловою площею 58,7 кв.м.) «А-1»; прибудова «а»; гараж «Б»; сарай «В»; погріб «Г»; вбиральня «Д»; огорожа №1; вигрібна яма №2, які розташовані на неприватизованій земельній ділянці (а.с.8-11).

Відповідно до довідки КП «Лубенське МБТІ» житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано в КП «Лубенське МБТІ» (а.с.7).

Згідно довідки старости Вовчинського Старостинського округу № 02.20-6/10/196 від 14.11.2025 року житловий будинок АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 і розташований на неприватизованій земельній ділянці площею 0,15 га.

Рішенням Виконавчого комітету Вовчицької сільської ради від 20.10.2006 №84 було встановлено право власності ОСОБА_1 на зазначений житловий будинок з видачею свідоцтва про право власності. Рекомендовано Лубенському БТІ підготувати документи для видачі свідоцтва про право власності на будинок в цілому за адресою АДРЕСА_1 (а.с.17).

Однак, рішенням від 13.11.2025 року № 81845317 державного реєстратора прав на нерухоме майно відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою позивача у зв`язку з тим, що рішення Виконавчого комітету Вовчицької сільської ради від 20.10.2006 №84 не є документом, що підтверджує набуття права власності.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Ч.ч. 3,4 ст. 3 зазначеного Закону, передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56,Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зазначене викладене у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13.

Крім цього, порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 р. за № 12/5-126, в якому надано роз`яснення по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до набрання чинності Постанови КМУ від 05.08.1992 р. № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення», якою вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Враховуючи те, що позивач відповідно до відомостей сільради є власником житлового будинку 1981 року побудови, суду надано висновок про технічний стан цього будинку, складений БТІ, позивач позбавлений можливості визнати право власності на житловий будинок у позасудовому порядку, позицію відповідача у справі, керуючись відповідними нормами законодавства, суд вважає, що його вимоги є доведеними та обґрунтованими, такими, що ґрунтуються на законі, а отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 128, 223, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лубенської територіальної громади в особі виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа Відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок загальною площею 88,7 кв.м. (житловою площею 58,7 кв.м.) «А-1»; прибудова «а»; гараж «Б»; сарай «В»; погріб «Г»; вбиральня «Д»; огорожа №1; вигрібна яма №2, які розташовані на неприватизованій земельній ділянці площею 0,15 га по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М. Даценко