Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №165/4624/25 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/4624/25

Провадження № 1-кп/165/238/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду розгляд кримінального провадження №12025030520000720 від 30 листопада 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Красіне Криворізького району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта професійно-технічна, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець Збройних Сил України на посаді командира зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , звання молодший сержант, інвалідом І-ІІ групи не являється, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, суд

встановив:

29 жовтня 2025 року, о 13 год. 30 хв. військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 у званні молодший сержант ОСОБА_4 , всупереч постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 19 лютого 2025 року у справі №165/423/25, яка набрала законної сили 05 травня 2025 року, та постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 29 квітня 2025 року у справі №165/455/25, яка набрала законної сили 09 травня 2025 року, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, та будучи ознайомленим з ними, діючи умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, та маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, будучи зобов`язаним, та маючи реальну можливість виконати дані судові акти, умисно їх не виконував, зокрема керував автомобілем марки "Opel", модель "Insignia", реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався по автодорозі Р-15, сполученням Ковель-Жовква, поблизу магазину "Зустріч", що у м. Нововолинську Володимирського району Волинської області, після чого був виявлений та зупинений працівниками наряду СРПП СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області на підставі п.1 ст.35 Закону України "Про національну поліцію.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив час, місце, обставини, зазначені в обвинувальному акті за яких він достеменно знаючи про позбавлення його судом права керування транспортними засобами, керував транспортним засобом — автомобілем марки "Opel", модель "Insignia", реєстраційний номер НОМЕР_2 до часу його зупинки працівниками поліції. Просить суд його суворо не карати, розуміє що вчинив протиправно, у вчиненому щиро розкаюється, просив суд призначити йому покарання у виді мінімального штрафу, оскільки має на утриманні двох малолітніх дітей.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, і що вони правильно розуміють зміст обставин даного судового провадження, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а обмежився лише допитом обвинуваченого, та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.

Суд визнає ОСОБА_4 винуватим в умисних протиправних діях, які виразились в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , у судовому засіданні не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом`якшуючої покарання обставини, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України є нетяжким злочином, та дані про його особу: є військовослужбовцем (а.с.27-34), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.44-45), має постійне місце проживання (а.с.26) та сім`ю, в якій разом з дружиною виховують двох малолітніх дітей, виключно позитивно характеризується по місцю проживання (а.с.46), вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.35-36), беручи до уваги також те, що стороною обвинувачення суду не надано жодних доказів, що обвинувачений ОСОБА_4 після 30 листопада 2025 року притягувався до адміністративної та/або кримінальної відповідальності, суд зважаючи на вищевикладене, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу, в межах санкції ч.1 ст.382 КК України, яке на переконання суду буде необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання.

Міра запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не застосовувалась.

Арешт на майно у даному кримінальному провадженні не накладався.

Речовий доказ — оптичний диск, який було надано СПД №2 (сел.. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області із відеозаписами з нагрудної відеокамери поліцейського та відео реєстратора на службовому автомобілі (а.с.24), який знаходиться у матеріалах кримінального провадження (а.с.25) — залишити у матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.368, ст.370, ст.374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісім тисяч п`ятсот гривень.

Речовий доказ — оптичний диск, який було надано СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області із відеозаписами з нагрудної відеокамери поліцейського та відео реєстратора на службовому автомобілі, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження — залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК Українидо Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області.

Після проголошення резолютивної частини вироку, в порядку передбаченому ч.15 ст.615 КПК України, вручити учасникам провадження копії повного тексту вироку в день його проголошення.

Головуючий суддя підпис ОСОБА_1