Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №464/8672/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/8672/25 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г. О.

Провадження № 33/811/148/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року. Львівський апеляційний суд у місті Львові в складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., розглянувши у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 16 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП,

встановив:

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 16.01.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Згідно з постановою суду головним бухгалтером ПрАТ «Концерн Хлібром» ОСОБА_1 здійснено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме порушено вимоги п.135.1 ст.135, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, МСБО 1 «Подання фінансової звітності», МСБО 12 «Запаси», р результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 1098064 грн., в тому числі за: 3 квартал 2023 року у сумі 518198 грн., 4 квартал 2023 року у сумі 579866 грн.

На дану постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

На підтримання апеляційних вимог апелянт вказує на те, що суд першої інстанції необґрунтовано не закрив провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, оскільки скоєне правопорушення не є триваючим, так як інкриміновані дії були скоєні у момент складення та подання податкової звітності за відповідний період, тобто вчиняється одноразовою дією.

Розглянувши матеріали справи №464/8672/25, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, та в апеляційній скарзі не оспорюється.

Частиною 2 ст.38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті..

Згідно з п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №002176/185 від 03.11.2025 року ОСОБА_1 інкриміновані дії вчинено в період третій квартал 2023 року та четвертий квартал 2023 року.

Аналізуючи матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що вчинені ОСОБА_1 дії не мають характеру по ознаці тривалості, оскільки такі вчиняються шляхом одноразової дії, пов`язаної з поданням податкової звітності до податкового органу, що не становило жодних об`єктивних перешкод для податкового органу встановити ознаки адміністративного правопорушення на час їх подання.

Оскільки на момент розгляду судом першої інстанції протоколу про адміністративне правопорушення №002176/185 від 03.11.2025 року строк, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, закінчився, провадження за цими протоколами підлягало закриттю. Накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за межами цього строку є незаконним.

Виходячи з наведеного апеляційний суду приходить до обґрунтованого переконання, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задоволити, що має наслідком скасування постанови суду першої інстанції як незаконної та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Постанову Сихівського районного суду м.Львова від 16 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП скасувати, а провадження у справі №464/8672/25 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.