Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №736/63/26 — Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/63/26

Номер провадження 3/736/189/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року м. Корюківка

Суддя Корюківського районного суду Чернігівської області – Пархомчук Т.В.,

за участі секретаря – Крапивної Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань суду у м. Корюківці матеріали, що надійшли від Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , працюючого ФОП « ОСОБА_2 », раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ст. 124 КУпАП

В С Т А Н О В И Л А:

До суду 12.01.2026 надійшов протокол серії ААД № 050958, згідно якого 04 січня 2026 року о 15 год. 30 хв. в с. Прибинь по вул. Іванова, ОСОБА_1 рухався на транспортному засобі Skoda Kodiag, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості, здійснив наїзд на тварину (собаку) в результаті автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1., 13.1. ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєному не визнав, зазначив, що він керував власним автомобілем, як зненацька на дорогу вибігла велика собака, природні умови, а саме обледеніння дороги не дало йому змоги уникнути зіткнення. ОСОБА_1 вказав на те, що він їхав з дозволеною швидкістю, правил дорожнього руху не порушував.

Згідно загальних приписів КУпАП, адміністративна відповідальність для осіб настає при наявності в їх діях складу адмінправопорушення, доведеності в законний спосіб їх вини у вчинені адмінправопорушення.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

При цьому, доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення, а під доказуванням слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Адміністративне правопорушення (проступок) характеризується низкою ознак. Це, насамперед, діяння, поведінка, вчинок людини, дія чи бездіяльність, а також акт зовнішнього вияву ставлення особи до реальної діяльності інших людей, суспільства, держави.

Діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак: суспільної шкідливості, протиправності, вини й адміністративної караності.

Суспільна шкідливість дії чи бездіяльності означає, що вона заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди об`єктам адміністративно-правової охорони, які передбачено в ст. 9 КУпАП.

Протиправність означає, що дію чи бездіяльність прямо заборонено адміністративно-правовими нормами.

Адміністративним правопорушенням (проступком) може бути тільки винне діяння.

Вина основна й обов`язкова ознака суб`єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності та є результатом прояву волі і розуму правопорушника.

Діючи умисно, правопорушник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає і бажає (прямий умисел) або свідомо допускає (непрямий умисел) настання шкідливих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Необережність проявляється у вигляді самовпевненості або недбалості (ст. 11 КУпАП).

Самовпевненість полягає в тому, що особа передбачає настання протиправного, шкідливого наслідку, але легковажно розраховує на його відвернення.

Недбалість полягає в тому, що особа не передбачає можливості настання протиправних наслідків, хоча за цих обставин повинна була і могла їх передбачити.

Таким чином, наявність вини правопорушника в тій чи іншій формі є важливою і необхідною ознакою адміністративного правопорушення, що сприяє полегшенню та уточненню кваліфікації, зумовлює об`єктивність підходу при визначенні міри та виду обтяження, що покладається на винного.

Адміністративне покарання може бути застосоване лише у зв`язку з діяннями, які характеризуються умисною або необережною виною. Що ж стосується дій випадкових, то, оскільки вони виключають будь-яку вину: умисну чи необережну, взагалі не тягнуть за собою адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 12.3 ПДР, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Відповідно до п. 1.10 ПДР перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

У свою чергу, небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку тварину та її раптову появу з узбіччя на проїжджій частині дороги, не можливо кваліфікувати та розцінювати як перешкоду для руху у розумінні п. 1.10 ПДР.

Виходячи з аналізу вище зазначених норм, фактичних обставин та доказів наявних у справі і досліджених в судовому засіданні вбачається, що ДТП сталось за відсутності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а внаслідок непереборної сили, раптової появи тварини, яка вискочила з узбіччя на проїжджу частину, та за відсутності об`єктивної можливості як передбачити появу тварини, так і уникнути зіткнення. Отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги як доказ протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 050958 від 04.01.2026, через його неналежність та недопустимість.

Інші докази, які б вказували на подію адмінправопорушення та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження у справі №736/63/26 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. 124 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у адміністративній справі №736/63/26 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Корюківського районного суду Чернігівської області.

Суддя Т.В.Пархомчук