Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №158/368/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/368/26

Провадження № 2-а/0158/16/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Костюкевича О.К.

за участю секретаря судового засідання – Хмілевської І.О.

представника відповідача – Бути Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в режимі відеоконференції, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення з України, -

В С Т А Н О В И В

Адвокат Бачинський Я.Л., в інтересах громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , звернувся в суд з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення з України.

Позовні вимоги мотивує тим, що 17.04.2024 о 14:30 год. згідно протоколу №МЛВ 000079 про адміністративне затримання за ч.2 ст.263 КУпАП головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Заліпським П.В. був виявлений та затриманий у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП гр. ОСОБА_2 .

17.04.2024 головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Заліпським П.В. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП, згідно якого 17.04.2024 о 14:00 год. за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 20, виявлено гр. ОСОБА_2 ., за перевищення встановленого строку перебування на території України.

17.04.2024 головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Заліпським П.В. прийнято рішення №4601130100015423 про примусове повернення до країни походження або третьої країни гр. ОСОБА_2 та зобов`язано покинути територію України у термін до 20.04.2024.

18.04.2024 начальником управління міграційного контролю та протидії нелегальній міграції та реадмісії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Цюпко А. прийнято рішення №4601110100013871, яким йому заборонено в`їзд в Україну строком на 3 роки.

23.04.2024 головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Байцаром А. прийнято рішення про примусове видворення з України громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , оскільки останній у встановлений строк не виконав рішення про примусове повернення та продовжив перебувати на території України.

31.08.2025 о 11:30 год. згідно протоколу №МІФ 000064 про адміністративне затримання за ч.2 ст.263 КУпАП працівниками Тисменецького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби гр. Азербайджану ОСОБА_1 був виявлений та затриманий громадянин у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ст.203-1 КУпАП, з метою припинення правопорушення.

31.08.2025 головним спеціалістом Тисменецького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Гамар Н.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МІФ №001606 за ст.203-1 КУпАП, згідно якого 31.08.2025 о 11:00 год. за адресою: м. Тисмениця, вул. Кості Левицького, 4-б, виявлено громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , якому заборонено в`їзд на територію України.

31.08.2025 головним спеціалістом Тисменецького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Гамар Н.М. прийнято рішення №2626100100000535 про примусове видворення з України громадянина Азербайджану ОСОБА_1 оскільки останній у серпні 2024 року здійснив незаконне повторне перетинання державного кордону України і продовжив проживати в Україні, документ, що посвідчує особу та дає право на перетин державного кордону у такого відсутній.

Підставами, для винесення даного рішення слугувало те, що у позивача відсутні будь-які родинні зв`язки та постійне місце проживання на території України, а також документи на підставі яких можливо ідентифікувати його особу, та, які б надавали право перетину державного кордону для виїзду з України.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01.09.2025 в справі №461/7165/25 гр. ОСОБА_2 затримано, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Позивач перебуває у фактичних шлюбних з ОСОБА_3 , яка є матір`ю його дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час дружиною позивача поданий позов до Франківського районного суду м. Львова про визнання батьківства та внесення змін до актового запису.

Вважає, що рішення від 31.08.2025 про примусове видворення громадянина Азербайджану ОСОБА_1 за межі України прийняте з порушенням норм чинного законодавства України та підлягає скасуванню в судовому порядку. Представниками відповідача не враховано наявність міцних сімейних зав`язків у позивача на території України, а також порушено процедуру винесення рішення про примусове видворення, попередньо не було винесене рішення про примусове повернення, не був залучений перекладач, а тому просить його скасувати.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.01.2026 відкрито провадження у даній адміністративній справі та визначено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

03.02.2026 представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає. Вказує, що оскаржуване рішення прийнято з дотримання чинного законодавства. Вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким що не підлягає до задоволення. Так, 31.08.2025 о 11 год. 30 хв. згідно протоколу №МІФ000064 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП працівниками Тисменицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був виявлений та затриманий громадянин Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення. 23.05.2024 Головним управлінням Державної міграційної служби у Львівській області було прийнято рішення про примусове видворення за межі України відносно гр. Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , оскільки останній не виконав рішення про примусове повернення (прийнято 17.04.2024). 24.05.2024 іноземця було видворено за межі України та заборонено в`їзд в Україну в строк до 23.05.2032 року. У серпні 2024 року Позивач, умисно здійснив повторне незаконне перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску без документів та прибув незаконно на територію України і продовжив проживати в Україні. 31.08.2025 Тисменицьким відділом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби прийнято рішення про видворення ОСОБА_5 згідно ст. 30 Закону № 3773- VI. Рішенням Галицького районного суду від 01.09.2025 у справі №461/7165/25 за позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України – позов задоволено.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, відповідно до поданої заяви представника просить проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позовну заяву, просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 31.08.2025 о 11 год. 30 хв. згідно протоколу №МІФ000064 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП працівниками Тисменицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був виявлений та затриманий громадянин Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення.

В ході перевірки та опитування іноземця, встановлено, що 23.05.2024 Головним управлінням Державної міграційної служби у Львівській області було прийнято рішення про примусове видворення за межі України відносно гр. Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , оскільки останній не виконав рішення про примусове повернення (прийнято 17.04.2024).

24.05.2024 іноземця було видворено за межі України та заборонено в`їзд в Україну в строк до 23.05.2032 року.

У серпні 2024 року ОСОБА_1 , умисно здійснив повторне незаконне перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску без документів та прибув незаконно на територію України і продовжив проживати в Україні.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

ОСОБА_1 незаконно в`їхав на територію України поза пунктом пропуску, ухилявся від виїзду з України, не вживав заходів щодо оформлення легального статусу перебування на території України, посвідку на проживання не оформляв, з заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не зверталася, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.

Позивач перебуваючи на території України з серпня 2024 року не має постійного місця проживання та місця праці, не має стабільного джерела доходів для свого існування.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773- VI).

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону № 3773- VI паспортний документ іноземця це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

У частині 3 статті 3 розділу І Закону № 3773- VI зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України.

Частиною 1 ст. 289 КАС України визначено, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Згідно частини 4 статті 30 Закону № 3773- VI зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення, (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

31.08.2025 Тисменицьким відділом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби прийнято рішення про видворення ОСОБА_5 згідно ст. 30 Закону № 3773- VI.

З даним рішенням громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким його було ознайомлено в день його прийняття, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 ., в тому числі з наслідками невиконання рішення та порядком його оскарження.

Згідно п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773-УІ пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, – державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства.

Крім того, абз. 2 ч. 4 ст. 30 Закону № 3773-УІ визначено, що у разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до Конституції України, а саме ст. 26 - іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України; ст. 33 - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом; ст. 68 - кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

В Конституції України та Законі №3773- VI вказано, що здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці зобов`язані поважати та додержуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.

Іноземці зобов`язані підтверджувати законність свого перебування на території України. Законність перебування іноземця на території України, підтверджується, у тому числі наданим візою дозволом в межах строку дії візи; посвідкою на тимчасове чи постійне проживання; довідкою про звернення за захистом в Україні; дозволом на імміграцію тощо. Недотримання правил законного перебування іноземця або особи без громадянства на території України є прямим наслідком для визнання цих осіб нелегальними мігрантами та вжиття заходів щодо їх притягнення до адміністративної відповідальності з подальшим прийняття органом міграційної служби рішення про їх затримання з поміщенням в ПТПІ та подальшим примусовим видворенням.

Процедура ідентифікації особи іноземця - нелегального мігранта здійснюється не заради самої ідентифікації, а з чіткою правовою метою подальшого видворення за межі території України на підставі документів, які дають право особі перетнути легально кордон України в напрямку виїзду. Організація процедури видворення включає в себе в тому числі ряд заходів з оформлення проїзних документів, пошуку шляхів сполучення з іншими країнами, транспортні витрати і т.д.

У статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, коли здійснюється законний арешт або затримання з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.

У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 діючого паспортного документа, який дає право на виїзд з України та у зв`язку з існуванням ризику втечі іноземця, який тривалий період перебуває нелегально на території України та вже неодноразово ухилявся від виконання рішень ДМС України, та ризиком уникнення ним подальшого примусового видворення, ЗМУ ДМС було подано 01.09.2025 до Галицького районного суду позов про затримання громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, терміном на 6 (шість) місяців.

Рішенням Галицького районного суду від 01.09.2025 року у справі №461/7165/25 за позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України – позов задоволено.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені його права, свободи або законні інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст.ст. 75, 76 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оскільки доводи та аргументи сторони позивача ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, твердження сторони позивача не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, натомість оскаржуване рішення ЗМУ ДМС було прийнято в межах повноважень, на підставі та на виконання законодавства України з питань незаконного перебування іноземців на території України та протидії нелегальній міграції.

Позивачем не спростовано належними та допустимими доказами правомірності винесеного 31.08.2025 рішення відповідача про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства відносно громадянина Азербайджану ОСОБА_1 .

Таким чином, підстави позову, на які посилається позивач (його представник), не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки рішення відповідача є законним, тобто прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 241-246, 288, 293 КАС України, суд –

У Х В А Л И В

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення з України – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич

Повний текст рішення складено 06.02.2026