Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №606/42/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/42/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі матеріали кримінального провадження №12026211080000005 від 20 січня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дарахів Теребовлянського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця ЗСУ- курсанта 6 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , одруженого, не депутата, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 є військовослужбовцем Збройних Сил України - курсантом 6 начальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .

29 листопада 2024 року постановою Теребовлянського районного суду у справі № 606/2211/24, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

В подальшому ОСОБА_4 достовірно знаючи про те, що постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2024 у справі No606/2211/24, яка набрала законної сили, його позбавлено права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 68, ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом, чим ухилявся від виконання постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2024 у справі № 606/2211/24, при наступних обставинах.

Так, 26 листопада 2025 року близько 16:40 год. ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом марки «Volkswagen passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись вулицею Підприски, що у с. Дарахів Тернопільського району, де кермував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та будучи позбавленим права керування транспортними засобами Теребовлянським районним судом терміном на 3 роки, після чого відносно останнього складено протокол, постанови про адміністративне правопорушення: серії ЕПР1 № 3289 від 26.10.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винесено постанову серії ЕНА № 3288 від 26.10.2025 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_4 у вчиненому щиро розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування, які доводять його вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду, та дав показання, що 26 листопада 2025 року близько 16:40 год. він здійснював керування транспортним засобом марки «Volkswagen passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись вулицею Підприски, що у с. Дарахів Тернопільського району, де кермував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та будучи позбавленим права керування транспортними засобами Теребовлянським районним судом терміном на 3 роки.

За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, переконавшись в істинності та добровільності позиції обвинуваченого ОСОБА_4 про відмову у дослідженні доказів, його правильному розумінні недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та позбавлення права на оскарження фактичних обставин вчинених ним кримінальних правопорушень, вважає визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись тільки допитом обвинуваченого.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і, що його дії кваліфіковано вірно, як умисне невиконання постанови суду, що набрали законної сили.

При призначенні покарання, необхідного й достатнього для виправлення ОСОБА_4 відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, відсутність даних, що свідчили про позитивну характеристику, те що він раніше не судимий, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставини, які пом`якшують покарання – повне визнання вини та щире каяття, всебічне сприяння органу досудового слідства у розслідуванні злочину, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 349, 374-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Речові докази :

відеозаписи із назвами «export-9pne» та «export-smnij», які зберігаються на оптичному диску, який знаходиться при матеріалах справи - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд протягом тридцяти днів.

ГОЛОВУЮЧИЙ ОСОБА_6