Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №606/1955/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1955/25 року

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Малярчук В.В.,

при секретарі Зіньковській Н.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Золотниківської сільської ради, третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог Теребовлянської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до Золотниківської сільської ради, третьої особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог Теребовлянської державної нотаріальної контори Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно та майно колишнього колгоспного двору, в якій просять визнати за ними право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 , посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, однак звернулися до суду з заявою, в якій просять справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача Золотниківської сільської ради в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про слухання справи без представника Теребовлянської міської ради, позов визнав та не заперечив проти його задоволення.

Представник третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог Теребовлянської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про слухання справи без нього.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки виданої виконкомом Теребовлянської міської ради № 137 від 24 жовтня 2025 року станом на 15.04.1991 року за адресою АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані – голова двору – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина – ОСОБА_8 , 1921 року народження, син – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невістка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онука – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онук – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до підпункту “а” та “б” пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 “ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності ”, положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 06 серпня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України було зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , актовий запис № 1306, після чого ОСОБА_9 змінила своє прізвище з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ».

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що власниками по 1/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, АДРЕСА_1 були – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , 1921 року народження, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від року 23 травня 2005 року ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 10.

Після її смерті відкрилася спадщина на 1/6 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виданої виконкомом Теребовлянської міської ради № 138 від 24 жовтня 2025 року на день смерті ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані чоловік – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невістка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онук – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином чоловік – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вступили в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_8 , і стали власниками по 1/12 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 за законом.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18 червня 2025 року ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис № 10.

Після його смерті відкрилася спадщина на 3/12 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_7 склав заповіт, яким належний йому на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1

Відповідно до статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої 02 травня 2025 року № 235/02-14 державним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Хомутовою Ольги Михайлівни ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що право власності на вищевказаний житловий будинок не було зареєстроване.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 3/12 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 за заповітом після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , на 1/12 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 за законом після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та на 2/12 частки як за членом колгоспного двору; визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , як за членом колгоспного двору; визнавши за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , як за членом колгоспного двору; визнавши за ОСОБА_13 право власності на 1/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , як за членом колгоспного двору.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 527, 529 ЦК Української РСР, п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року, ст.ст. 392, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , я зяких 3/12 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 за заповітом після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , на 1/12 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 за законом після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та на 2/12 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , як за членом колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , як за членом колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , як за членом колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_13 право власності на 1/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , як за членом колгоспного двору.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.

Головуючий Малярчук В.В.