Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №503/144/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/144/26

Провадження №3/503/154/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 1732 КУпАП,

встановив:

Епізод №1

05 лютого 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 616331, згідно змісту якого 31.01.2026 року о 17.00 годині ОСОБА_1 , який 25.11.2025 року був притягнений Кодимським районним судом до адміністративної відповідальності за ст. 1732 КУпАП, за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, вчинив стосовного своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав їй психологічних страждань, унаслідок чого могло бути завдано шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 , у зв`язку з чим ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 1732 КУпАП.

Епізод №2

05 лютого 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 616338, згідно змісту якого 31.01.2026 року близько 17.00 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висловлювався грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоду його психічному здоров`ю, що підтверджується висновком практичного психолога, у зв`язку з чим ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 1732 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував вчинення вище вказаних правопорушень, але при цьому зазначив, що наразі конфлікт, який був, вичерпаний. Також на уточнююче запитання суду щодо однакового прізвища в нього і потерпілої співмешканки зазначив, що вони є колишнім подружжям, яке розлучилось.

Водночас суд відзначає, що ні ст. 268 КУпАП, а ні ст. 15 КУпАП не передбачають яких-небудь відмінностей у провадженні в справах про адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців, натомість згідно останньої за вчинення домашнього насильства зазначені особи (військовослужбовці) несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах. Крім того, суд звертає увагу, що КУпАП, зокрема його ч.4 ст. 277, не містить в собі положень щодо зупинення строку розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення у відношенні осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності та одночасно є військовослужбовцями протягом особливого періоду (в умовах воєнного стану), до їх звільнення з військової служби.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Приймаючи до уваги, що справи про зазначенні адміністративні правопорушення, а саме № 503/144/26 за ч.3 ст. 1732 КУпАП та № 503/145/26 за ч.2 ст. 1732 КУпАП, відносно однієї особи та перебувають на розгляді одного судді, то судом під час судового розгляду було прийнято рішення про об`єднання їх в одне провадження з присвоєнням об`єднаній справі єдиного № 503/144/26.

Відповідно до ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно ч.3 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

В свою чергу ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єкти по відношенню до яких можливе вчинення домашнього насильства визначені спеціальним законом – Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Крім того, відповідно до пункту 14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаних правопорушень повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 616331 від 05.02.2026 року (а.с.2 у справі № 503/144/26) та Серії ВАД № 616338 від 05.02.2026 року (а.с.2 у справі № 503/145/26), які підписані ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень викладених в них обставинах, а у графі пояснень висловленням визнання фактів вчинення сварки з жінкою в присутності сина іта висловленням запевнення про те, що більше так не вчинятиме; заявою потерпілої ОСОБА_2 від 31.01.2026 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення 31.01.2026 року відносно неї домашнього насильства (а.с.5 у справі 503/144/26 та а.с. 4 у справі 503/145/26); письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 04.02.2026 року (а.с.7 у справі № 503/144/264, а.с.5 у справі № 503/145/26); копією роздруківки електронного рапорту із бази «Армор» (а.с.3) про отримання о 17:21 годині 31.01.2026 року зі служби 102 повідомлення про те, що 31.01.2026 року о 17:21 за адресою: АДРЕСА_1 , чоловік поводився неадекватно, намагається застосувати фізичну силу до заявниці, налякав своєю поведінкою дітей, висловлює погрози на адресу заявниці. Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 3-4 у справі 503/144/26 та а.с.3 у справі 503/145/26); повідомлення заступника начальника ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Людмили Буберенко № 37934-2026 (844480) від 02.02.2026 року (а.с.13 у справі 503/144/26) про те, що 31.01.2026 року о 17:21 годині за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , в якому просила начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я і директора КУ «Центр надання соціальних послуг» Кодимської міської ради організувати проведення первинної діагностики психоемоційного стану постраждалої особи; висновок практичного психолога КУ «Центр надання соціальних послуг» Кодимської міської ради ОСОБА_4 від 02.02.2026 року № 126 (а.с.10 у справі №503/144/26), в якому зазначено, що за результатами обстеження жінка під час бесіди проявляє підвищену тривожність, емоційну напруженість, занижену самооцінку, також спостерігаються ознаки хронічного стресу, з її слів на протязі тривалого часу з боку кривдника фіксуються регулярні прояви психологічного насильства, приниження, системні образи, звинувачення, скаржиться на втрату впевненості в собі, почуття безпорадності та страху перед подальшими діями кривдника, у зв`язку з чим на момент обстеження у ОСОБА_2 наявні ознаки посттравматичного стресового стану, зумовленого тривалим психологічним насильством у побуті, виявлене свідчить про емоційну травматизацію особи, встановлено причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою кривдника та психологічним станом постраждалої особи, її психоемоційний стан свідчить про наявність наслідків хронічного психотравмуючого впливу; висновок практичного психолога КУ «Центр надання соціальних послуг» Кодимської міської ради ОСОБА_4 від 05.05.2026 року № 148 (а.с.10 у справі № 503/145/26), в якому зазначено, що під час виїзду з мобільною бригадою, практичним психологом було проведено психологічне обстеження за результатами якого жінка під час бесіди проявляє підвищену тривожність, емоційну напруженість, занижену самооцінку, також спостерігаються ознаки хронічного стресу, з її слів на протязі тривалого часу з боку кривдника фіксуються регулярні прояви психологічного насильства, приниження, системні образи, звинувачення, скаржиться на втрату впевненості в собі, почуття безпорадності та страху перед подальшими діями кривдника, хлопчик проявляє емоційну напругу, страх залишитися на одинці, спостерігається підвищена тривожність, порушення концентрації уваги, виявлено ознаки психоемоційної травматизації як у матері так і в дитини, спричиненої перебуванням у ситуації насильства, у зв`язку з чим на момент обстеження у ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_3 наявні ознаки посттравматичного стресового стану, зумовленого тривалим психологічним насильством у побуті, виявлене свідчить про емоційну травматизацію особи, встановлено причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою кривдника та психологічним станом постраждалої особи, їх психоемоційний стан свідчить про наявність наслідків хронічного психотравмуючого впливу; копією постанови Кодимського районного суду Одеської області від 23.10.2025 року у справі № 503/1771/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 05.10.2025 року у відношенні потерпілої – співмешканки ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП (а.с.11-12 у справі № 503/144/26), копією постанови Кодимського районного суду Одеської області від 25.11.2025 року у справі № 503/1904/25 (а.с.11-12 у справі № 503/145/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 27.11.2025 року у відношенні потерпілої – співмешканки ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1732, ч.2 ст.1738 КУпАП, із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн; письмовим поясненням потерпілої ОСОБА_2 від 04.02.2026 року (а.с.7 у справі № 503/144/26, а.с.5 у справі № 503/145/26), в якому вона підтвердила те, що 31.01.2026 року близько 17:00 години її чоловік ОСОБА_1 прийшов додому на підпитку та вчинив з нею сварку, висловлюючись грубою нецензурною лайкою, а також словесно погрожував фізичною розправою, це все відбувалося в присутності їх малолітнього сина ОСОБА_5 , внаслідок чого дитина налякалась дій її чоловіка, тому вона була змушена звернутись по допомогу до поліції; а також поясненнями самого ОСОБА_1 , як тими, що були надані ним усно в судовому засіданні під час судового розгляду, так і тими, що були надані ним письмово 04.02.2026 року (а.с.6 у справі № 503/144/26, а.с.6 у справі № 503/145/26), в якому останній визнав, що 31.01.2026 року близько 17:00 години повернувся додому з пляшкою горілки, яку продовжив вживати в будинку, що обурило його співмешканку ОСОБА_6 , яка зробила йому зауваження з приводу цього, щоб перестав вживати алкоголь, дане зауваження його обурило і Він розпочав сварку з нею, вживаючи при цьому нецензурну лайку, при цьому був присутній їх син ОСОБА_5 .

Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.

Відтак суд вважає вище наведені письмові пояснення учасників справи допустимими, належними, достатніми і достовірними доказами, внаслідок узгодженості внутрішнього змісту кожного із них та відсутності суперечностей між ними, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023, від 05.02.2024 року № 49/2024, від 06.05.2024 року № 271/2024, від 23.07.2024 року № 469/2024, від 28.10.2024 року № 740/2024, від 14.01.2025 року № 26/2025, від 15.04.2025 року № 235/2025, від 14.07.2025 року № 478/2025 та від 20.10.2025 року № 793/2025, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX, від 06.02.2024 року № 3564-IX, від 08.05.2024 року № 3684-IX, від 23.07.2024 року № 3891-IX, від 29.10.2024 року № 4024-IX, від 15.01.2025 року № 4220-IX, від 16.04.2025 року № 4356-IX, від 15.07.2025 року № 4524-IX та від 21.10.2025 року 4643-IX.

Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що ч.1 ст. 15 КУпАП передбачає заборону застосування до військовослужбовців громадських робіт та адміністративного арешту, які передбачені як адміністративні стягнення у санкціях ч.2 та ч. 3 ст. 1732 КУпАП, тому єдиним можливим адміністративним стягненням, яке передбачено санкцією і можливо застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є штраф.

Також суд бере до уваги ту обставину, що притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у даній справі передувало його притягнення до адміністративної відповідальності Кодимським районним судом Одеської області:

- 23.10.2025 року в справі № 503/1771/25 із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн, за вчинення 05.10.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1732 КУпАП (а.с.11-12 у справі № 503/144/26);

- 25.11.2025 року в справі № 503/1904/25 із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, за вчинення 27.10.2025 року та 31.10.2025 року адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 1732, ч.2 ст. 1738 КУпАП (а.с.11-12 у справі № 503/145/26).

При цьому, в зазначених вище справах про адміністративні правопорушення потерпілою особою була співмешканка ОСОБА_2 , а сама кількість і періодичність згаданих вище правопорушень, які вчиняються у відношенні неї вже тривалий проміжок часу, вказує на їх системний характер.

З урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, визнаючи обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинення останніх в умовах надзвичайної обставини – воєнного стану та в стані сп`яніння, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст. 1732 КУпАП, яка є більш серйозним правопорушенням з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.

У рішенні по справі «Опуз проти Туреччини» (Opuz v. Turkey no. 33401/02 від 09.06.2009 року) Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що насильство в сім`ї не є приватною чи сімейною справою, але є проблемою, яка зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Суд також зазначив, що недостатньо мати закони щодо протидії домашньому насильству, більш важливішим є наявність з боку судової системи адекватного рішення у випадку тяжких проявів домашнього насильства.

Крім того, виходячи з положень ст. 391 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, суддя під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Згідно ч.6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII (надалі за текстом – Закон), кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до положень ч.1-2 ст. 28 Закону, суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни його насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, суд вважає за необхідне також одночасно вирішити питання в порядку ст. 391 КУпАП про направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на мінімальний строк.

Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 15, 23-24, 27, 33-36, 391, 401, 1732, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП, ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 і ч.3 ст. 1732 КУпАП і застосувати до нього, за правилами ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Направити ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 (три) місяці.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ч.8-9 ст. 28 Закону, у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.В. Вороненко