Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №501/5955/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Суд: Чорноморський міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Домашнє насильство

Дата: 04 лютого 2026 р.

Справа: №501/5955/25

Суддя: Яковець Є. О.

Дата документу 05.02.2026

Справа № 501/5955/25

1-кп/501/10/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року, м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальні провадження №12025162160000855 від 24 вересня 2025 року та №12026163160000002 від 02 січня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівська (на теперішній час - м. Чорноморськ) Одеської обл., громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 зареєстрований та постійно проживає в одному помешканні зі своєю матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , є учасником сімейних відносин, які регулює ч. 1 ст. 2 Сімейного Кодексу України. Будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності з приводу спричинення психологічного насильства відносно своєї матері ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на шлях виправлення не став, порушуючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи з прямим умислом, продовжив вчиняти психологічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 , яке виражалось у словесних образах, погрозах, приниженні, залякуванні фізичною розправою, що потягло за собою наслідки, у вигляді змін в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню потерпілої як особистості.

Зокрема, 31 січня 2025 року, 09 квітня 2025 року, 27 травня 2025 року, 01 липня 2025 року, ОСОБА_6 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , розпочинав конфлікти зі своєю матір`ю ОСОБА_4 та вчиняв відносно неї психологічне насильство, що проявилось у словесних образах, погрозах, приниженні, залякуванні, внаслідок чого завдавав шкоду психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_4 , у зв`язку із чим, відносно ОСОБА_6 , було складено протоколи про адміністративні правопорушення ВАД № 614156 від 31 січня 2025 року, ВАД № 703854 від 10 квітня 2025 року, ВАД № 102495 від 27 травня 2025 року, ВАД № 459461 від 02 липня 2025 року, та притягнутий постановами Чорноморського міського суду Одеської області до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КпАП України.

22 вересня 2025 року близько 16:00 год, ОСОБА_6 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 , яке проявилось у словесних образах потерпілої, висловлюванні на її адресу нецензурних слів, приниження честі та гідності, погроз, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, ОСОБА_6 , умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань, які виразились у спричиненні останній психологічного болю, моральних страждань та погіршення якості життя потерпілої.

Крім того, згідно з рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 17 листопада 2025 року у справі № 501/4960/25, ОСОБА_6 , виданий обмежувальний припис на строк 6 (шість) місяців із забороною вчиняти наступні дії: вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_4 , контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_4 , якщо вона перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та у будь-який спосіб спілкуватися з нею.

ОСОБА_6 , будучи належним чином ознайомлений із рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 17 листопада 2025 року у справі № 501/4960/25, про що свідчить, власноручний підпис ОСОБА_6 на одному з примірників рішення суду про ознайомлення 15 грудня 2025 року з зазначеним рішенням суду і з умовами обмеження та юридичними наслідками у разі їх порушення, 28 грудня 2025 року близько 05:00 год ранку, діючи умисно, усвідомлюючи незаконність своєї поведінки та бажаючи ухилитися від виконання вимог суду, з мотивів неповаги до встановлених судом обмежень, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, прийшов до матері ОСОБА_4 та, перебуваючи за місцем проживання матері, за адресою: АДРЕСА_1 , розпочав з нею конфлікт, почав голосно кричати, ображати її нецензурною лайкою і стукати у двері, тим самим умисно порушив обмежувальну заборону, встановлену рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 17 листопада 2025 року у справі №501/4960/25.

За згодою учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено судом, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не оспорював фактичні обставини та надав суду показання, відповідно до яких дійсно вчиняв відносно своєї матері дії психологічного характеру, вимагав гроші, принижував, висловлював словесні погрози, висловлювався нецензурною лайкою. Пов`язує це з вживанням алкогольних напоїв, та небажанням його матері надавати йому гроші на алкогольні напої. За вчинення своїх дій неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності. Після того, як йому було винесено обмежувальний припис, він продовжив приходити до матері, кричав, стукав в двері, тощо. Лише коли йому було пред`явлено обвинувачення усвідомив неправомірність своїх вчинків. Останнім часом не вживає алкогольних напоїв, підробляє по найму, бажає винайняти своє особисте житло, проживати з коханою жінкою. У вчиненому розкаюється, просить суд суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_4 підтримала обвинувачення, пред`явлене її сину ОСОБА_6 , підтвердила обставини, що зазначені в обвинувальному акті. Також повідомила, що на теперішній час її син мешкає окремо, конфлікти припинилися, просить призначити йому покарання не пов`язане з обмеженням або позбавленням волі.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме: домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Крім того, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України, а саме: умисне невиконання обмежувальних приписів.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що він раніше не судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, перебуває на наркологічному обліку, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який характеризується посередньо, обставини, що пом`якшують його покарання, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, вважає за необхідне застосувати ч. ч. 1, 2 ст. 70 КК України, оскільки він вчинив декілька кримінальних правопорушень, за які не був засуджений, та вважає, що йому має бути призначене покарання у виді обмеження волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас, характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, особа обвинуваченого дають суду підстави вважати, що його виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, у зв`язку із чим відповідно до ст. 75 КК України він підлягає звільненню від відбування основного покарання з випробуванням, а також на нього слід покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, які є необхідними та достатніми для його виправлення.

Також суд вважає за необхідне на підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілої застосувати до ОСОБА_6 обмежувальні заходи у виді направлення обвинуваченого для проходження програми для кривдників на строк один місяць

Цивільний позов не пред`являвся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-374 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_6 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України, і призначити йому покарання:

за ст. 126-1 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

за ст. 390-1 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_6 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 75, п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_6 обчислювати з 05 лютого 2026 року - з моменту проголошення цього вироку.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати щодо ОСОБА_6 обмежувальні заходи у виді направлення обвинуваченого для проходження програми для кривдників на строк 1 (один) місяць та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Організацію та забезпечення проходження ОСОБА_6 виконання програми для кривдників покласти на Чорноморську міську раду Одеської області.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору .

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Чорноморський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua