Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №473/3997/25 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3997/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

"05" лютого 2026 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді: Усікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Матвійця Ю.П.,

захисника особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Лукіянчина Ігоря Петровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ч.1 ст. 130, ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №404432 від 27.07.2025 року, посадовою особою, що його склала, зазначено, що: «03.07.2025 20:31:00 м. Вознесенськ, вулиця Київська 20 03.07.2025 р. о 20:31 в м. Вознесенськ по вул. Київська, гр. ОСОБА_1 керував а/м CHERY н/з НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці ока, що не реагують на світло). На вимог у пройти огляд у встановленому порядку з метою встановлення стан у наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я м. Вознесенськ КП КНП ВБПЛ ВМР спочатку відмовився, однак через деякий час погодився пройти такий огляд в лікарні м. Вознесенськ та згідно висновку 75 від 03.07.2025 р., результат огляду - наркотичне сп`яніння. Огляд проводився під відеозапис, що здійснювався за допомогою бодікамера Тексар 4500 та автореєстратор YI-реєстратор. Чим порушив п.2.9.а.ПДР - Керування Т3 особами в стані алк., нарк. чи ін. сп`яніння, що знижують їх у вагу та швидкість реакції.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.9.а.ПДР Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 — адвокат Лукіянчин І.П. в судовому засіданні вину просив у випадку визнання ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП розстрочити останньому суму штрафу на 10 місяців. Правомірність складання даного протоколу про адміністративне правопорушення сторона захисту не оспорювала.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ААД №841239 від 27.07.2025 р. встановлено, що «27.07.2025 року о 19:45 на 147 шл а/д Н-24, гр. ОСОБА_1 керував а/м Chery, н/з НОМЕР_3 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці ока, що не реагують на світло). Від проходження огляду у встановленому законом порядку з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, а саме проїхати до закладу охорони здоров`я м. Вознесенськ КП КНП ВБПЛ ВМР відмовився під відеозапис, що здійснювалась за допомогою бодікамери TECSAR 4500 (18150169016/27), а факт керування на ТЗ за допомогою автореєстратора «YI-реєстратор» (24FIB-YCS1015), що вчинив повторно протягом року правопорушення, а саме 15.06.2025 року за ч.1 ст. 130 КУпАП (ЕПР1 №362690) та Вознесенським міськрайонним судом 08.07.2025 р. накладено стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. та 1 рік позбавлення права керування ТЗ».

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.

Захисник Лукіянчин І.П. просив суд провадження у справі N?473/3997/25 про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв?язку з відсутністю події адміністративного правопорушення. Зазначив, що згідно п.12 розділу 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров?я.

Відповідно до п.4 розділу І цієї Інструкції, Ознаками наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп?яніння (крім запаху

алкоголю з порожнини рота);

??- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

??- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

??- почервоніння обличчя або неприродна блідість.

В супереч вимогам зазначеної Інструкції працівниками поліції було озвучено наступне:

??на відео файлі N?5 з бодікамери з фіксованим часом 20.11.50 хв. поліцейським напарником особи яка складала протокол - «бо глаза якісь єсть у вас інтересні».

??на відео файлі N?6 з бодікамери з фіксованим часом 20.15.30 хв. Вже інший працівник поліції який безпосередньо складав протокол ( ОСОБА_2 ) вказує: - «ну шо згодні проїхати на освідування?...»

Таким чином працівниками поліції не було зазначено та не було зафіксовано які саме ознаки сп?яніння були наявні у ОСОБА_1 і чому він має кудись їхати, а тому вимоги про проходження перевірки на стан вживання наркотичних засобів є безпідставними незаконними.

Окрім цього звертаю увагу суду що інформація яка зафіксована на відео додане до матеріалів провадження, не відповідає інформації яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення від 27.07.2025 року.

Так в протоколі зазначено: ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп?яніння (звужені зениці очей, що не реагують на світло), від проходження огляду у встановленому порядку відмовився...

Однак на відео не було ні запитань ні констатованих тверджень про очі ОСОБА_1 , на відео немає жодних дій працівників поліції які б виявляли у ОСОБА_1 звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Тобто до протоколу внесено інформацію яка не відбувалася насправді.

На підставі вищевикладеного захисник Лукіянчин І.П. просив визнати протокол про адміністративне правопорушення недопустимим доказом, а провадження по справі закрити.

Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та доднаі до них матеріали суд дійшов наступного.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту статей 245, 280 КУпАП вбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Дослідивши письмові матеріали справи, в т.ч.: протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №404432 від 27.07.2025 р. та серії ААД №841239 від 27.07.2025 р., направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 27.07.2025 р., постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08.07.2025 р. справа №473/3185/25, висновок щодо результатів медичного огляду від 03.07.2025 року, диски з відеозаписами, які були переглянуто в судовому засіданні та встановлено, що на відеозапису містяться дані, які підтверджують обставини викладені в протоколах про адміністративне правопорушення.

Факт керування транспортним засобом 27 липня 2025 року сторона захисту не оспорює, до того ж є зафіксованим належним чином на доданому до протоколу відеозаписі.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

Так, на відеозаписі чітко вбачається, що ОСОБА_1 ухиляється від неодноразових пропозицій працівників поліції пройти огляд на стан накротичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння та відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку.

Суд визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.

Відтак, на підставі зазначеного вище, вважаю доводи сторони захисту про те, що працівники поліції безпідставно пропонували пройти йому огляд на стан сп`яніння, оскільки ознаки сп`яніння були відсутні, на думку суду є недоречними та розцінюється як обрана тактика захисту.

Крім того, суд звертає увагу, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння, відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тоді як ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння неодноразово ухилявся, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Доводи сторони захисту в частині відсутності у нього ознак сп`яніння не заслуговують на увагу, оскільки згідно п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, перелік яких міститься у п.3 цього розділу, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп`яніння, також норми КУпАП та Інструкції № 1452/735 не передбачають обов`язку поліцейського озвучити водію наявні у нього ознаки сп`яніння.

Повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

На підставі наведеного та за результатами дослідження відеозапису з бодікамер поліцейських, доходжу висновку, що доводи сторони захисту про безпідставність вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу. Встановити наявність ознак алкогольного сп`яніння з відеозапису об`єктивно неможливо та не передбачено законодавством, такі ознаки були встановлені працівниками поліції та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Окреслені обставини у своїй сукупності підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, та безумовно вказують на наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

За змістом розділу ІІ цієї Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, працівники поліції правомірно склали акт огляду та направлення на огляд, при цьому зазначивши в документах, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки, у заклад охорони здоров`я не доставлявся, і так само відмовився від проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, оцінивши наявні у справах докази в сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно із ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо; якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи суспільну небезпеку вчинених правопорушень та їх характер, дані про особу порушника, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 міри адміністративних стягнень відповідно до санкцій ч. 2 ст. 130 КУпАП, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Окрім цього, відповідно до ст. 401 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн. (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись ст. 36, ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 130, ст. 283-285 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Об`єднати адміністративну справу 473/3998/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративну справу 473/3997/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП в одне провадження 473/3997/25.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. в дохід держави: (рахунок: UA438999980313010149000014001, отримувач: Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) який підлягає сплаті не пізніше, як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня отримання копії постанови, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розстрочити виплату штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн., призначеного йому на підставі постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.02.2026 року, - на 10 (десять) місяців із розрахунку по 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок на місяць із сплатою кожного платежу до 15 числа кожного місяця.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.

Після закінчення строку встановленої розстрочки, строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу становить три місяці.

У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір розмірі 665 грн. 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Докази сплати штрафу та судового збору необхідно надати суду.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.В. Усіков