Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №461/10144/25 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/10144/25

Провадження №3/461/64/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мироненко Л. Д., при секретарі судового засідання Курилюк А.І., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Бартківа І.Б., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої Качора С.Б., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2025 року о 17 год. 58 хв. у м. Львів на перехресті вул. Шептицьких – вул. Митрополита Ангеловича, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , проявила неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, на нерегульованому перехресті, повертаючи ліворуч на вул. Митрополита Ангеловича, не дала дорогу пішоходу ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину дороги, та допустила на неї наїзд, чим порошила п.16.2, п.2.3»б» ПДР України. Внаслідок вказаного ДТП ОСОБА_2 зазнала пошкоджень особистих речей, чим їй завдано матеріальних збитків.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила. Зазначила, що дійсно на нерегульованому перехресті, повертаючи ліворуч на вул. Митрополита Ангеловича, не помітила жінку, яка була одягнута в темний одяг, та допустила на неї наїзд. При цьому зазначила, що на вказаній ділянці дороги відсутні пішохідні переходи, а відтак потерпіла здійснювала рух по проїзній частині, що і стало причиною вказаної ДТП.

Захисник в судовому засіданні зазначив, що причиною настання вказаної ДТП стали дії пішохода ОСОБА_2 , яка здійснювала рух проїзною частиною дороги. Вказав, що в матеріалах справи відсутні докази, які б прямо вказували на наявність у діях ОСОБА_1 порушень ПДР України, що в свою чергу свідчить про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З урахуванням викладеного просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 .

Крім того, захисником було подано до суду клопотання про проведення у справі автотехнічної та трасологічної експертиз, які останній в ході судового розгляду залишив без розгляду.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що 28.10.2025 року після 17 години поверталась з роботи додому. На вул. Митрополита Ангеловича поблизу магазину «Близенько» вона вирішила здійснити перехід дороги на облаштованому у формі вимощеної різними кольорами бруківки, пішоходному переході. Перед тим як розпочати рух, вона пропустила автомобіль, який рухався по зазначеній дорозі. Водночас, коли вона все ж почала здійснювати перехід та пройшла більше половини шляху, на неї наїхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Після настання ДТП, остання намагалась допомогти, викликала швидку медичну допомогу та переконувала не викликати поліцію. ОСОБА_2 повідомила, що після ДТП, подзвонила своєму чоловікові, який негайно прибув на місце події. Зазначила, що перебуваючи у кареті швидкої допомоги, знайома ОСОБА_1 передала її чоловікові 2600 грн. для компенсації завданої шкоди та запропонувала оплатити лікування у приватній клініці (лікарні).

Крім того, судом за клопотанням потерпілої було допитано в судовому засіданні патрульного поліцейського ОСОБА_3 , який повідомив, що момент настання ДТП не бачив. Коли він прибув на місце події, то потерпіла вже перебувала в кареті швидкої медичної допомоги. Зазначив, що дійсно на вул. Митрополита Ангеловича частина проїзної частини вимощена бруківкою різного кольору у формі «зебри», однак відповідний дорожній знак відсутній. Зазначив. що оскільки ДТП відбулась на перехресті, то порушень ПДР України з боку потерпілої ОСОБА_2 не має, що відповідає п. 4.7. ПДР України.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 повідомив, що є чоловіком потерпілої ОСОБА_2 . Зазначив, що моменту ДТП не бачив та прибув на місце події після дзвінка дружини. Вказав, що знайома ОСОБА_1 передала йому 2600 грн. на відшкодування завданої шкоди та просила не викликати поліцію, однак їй було відмовлено.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 16.2 ПДР України на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Згідно з пунктом 2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Суд, вивчивши матеріали справи приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП та її вина підтверджується даними, які мітяться в:

-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 525158 від 24.11.2025 року, у якому викладені фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення;

-реєстрації звернення на службу «102»;

-протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.10.2025 року з фототаблицею;

-письмових поясненнях ОСОБА_1 від 28.10.2025 року

- письмових поясненнях ОСОБА_2 від 24.11.2025 року.

Проаналізувавши та оцінивши ці докази, суд вважає, що вони є належними, допустимими та достовірними. Крім цього, вони є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення.

Доводи сторони захисту про те, що потерплі ОСОБА_2 здійснювала рух в невстановленому місці, за відсутності пішохідного переходу, що і стало причиною ДТП не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Згідно з п. 4.7 ПДР України пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідності та її представник в ході судового розгляду не заперечували, що ДТП сталась саме на нерегульованому перехресті.

Таким чином, оскільки потерпіла ОСОБА_2 здійснювала рух в межах нерегульованого перехрестя, порушень ПДР України з боку останньої судом не встановлено.

Натомість, саме дії ОСОБА_1 , які полягали у порушенні п.16.2, п.2.3»б» ПДР України, стали безпосередньою причиною настання ДТП та підставою для складення працівниками поліції відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП було вчинено 28.10.2025 року.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення був складений 24.11.2025 року, а матеріали справи надійшли до суду 04.12.2025 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки від моменту вчинення адміністративного правопорушення (28.10.2025 року) до дня розгляду справи судом минуло більше трьох місяців.

Керуючись ст. ст. 221, 280, 283-284 КУпАП суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Повний текст постанови виготовлено 06 лютого 2026 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Галицький районний суд м. Львова.

Суддя Л.Д. Мироненко