Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №461/306/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/306/26

Провадження №3/461/298/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Чубей К.А., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Новосядло В.Р., розглянувши матеріали, що надійшли з Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення -

в с т а н о в и в:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №128907 від 02.01.2026, ОСОБА_1 , 02.01.2026 о 21 год. 10 хв., перебуваючи за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 14, здійснив злісну непокору неодноразовій законній вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, а саме відмовився вийти з автомобіля та проїхати у ТЦК та СП у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Новосядло В.Р. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єкт правопорушення - суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Отже, злісна непокора полягає у відмові від обов`язкового виконання законних розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, що виражається у зухвалій формі і свідчить про прояв явної неповаги до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова особи проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» відповідальність за ст. 185 КУпАП настає лише за дії, вчинені винним у зв`язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов`язків. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Тобто правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Основні права працівника поліції встановлено у розділах IV «Повноваження поліції», V «Поліцейські заходи» Закону України «Про національну поліцію». Так, поліція здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок вчинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

У протоколі про адміністративне правопорушення, а також у рапорті працівника поліції вказано, що ОСОБА_1 відмовився на законну вимогу працівника поліції вийти з автомобіля та проїхати у ТЦК та СП. Дані обставини були зафіксовані також на нагрудні камери працівників поліції.

Однак, будь-яких доказів, які б підтверджували законність вимог працівників поліції, зокрема те, що за базами ІПНП водій ОСОБА_1 підлягав доставленню до ТЦК та СП для складання протоколу за ст. 210-1 КУпАП, як вказано у рапорті поліцейського та як вбачається з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, до матеріалів справи не долучено.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний достатнім доказом винуватості особи у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Рапорт поліцейського також не є достатнім доказом на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення, оскільки рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з цим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці в сукупності з усіма наявними доказами.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а саме злісної непокори неодноразовій законній вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 173-2, 247, 245, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Зубачик Н.Б.