Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №309/4286/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Суд: Хустський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №309/4286/25

Суддя: Довжанин М. М.

Справа № 309/4286/25

Провадження № 2/309/1641/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого-судді Довжанин М.М.

з участю секретаря судового засідання Драб Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Хуст в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовні вимоги вмотивовані тим, що 29 квітня 2017 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований у виконкомі Свеської селищної ради Ямпільського району Сумської області. Від даного шлюбу у них народилася донька: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька знаходиться на повному утриманні та вихованні позивачки. Батько не виділяє кошти на утримання дитини та не бере участі у вихованні. Позивачка не має можливості одна утримувати дитину, тому змушена звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів. Вказує на те, що відповідач є здоровою, працездатного віку особою, працює офіцером громади Шосткинського районного управління поліції в Сумській області, тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини у розмірі ? частини від усіх доходів платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитини повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідачу ОСОБА_2 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки управління соціального захисту населення виконавчого комітету Хустської міської ради №2118-5003189456 від 25.03.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взята на облік як ВПО за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.4)

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21 грудня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . /а.с.7/.

Відповідно довідки Нижньоселищанського старостинського округу Хустської міської ради за №368/10.13-11 від 03.11.2025 на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , знаходяться двоє дітей - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.9)

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Право дитини на належне утримання передбачено низкою норм законодавства України.

Так, частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У статті 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

При цьому, статтею 183 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Згідно з вказаною статтею СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки на теперішній час неповнолітня дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, заперечень щодо чого відповідач не надав, то суд вважає, що позивач має право на отримання аліментів від батька дитини, який повинен виконувати свій обов`язок щодо її утримання належним чином.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, а також враховує стан здоров`я відповідача, який є молодим працездатним чоловіком та спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини. При цьому щодо розміру доходу відповідача, то суд звертає увагу, що відповідач офіційно працює.

Відтак суд визначає розмір аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) батька щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір відповідає встановленому ч.3 ст. 184 СК України мінімальному рекомендованому розміру аліментів на одну дитину і відповідачем жодним чином не спростована можливість надання утримання дитині в такому розмірі. Такий розмір аліментів відповідає вимогам закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже такий розмір забезпечить необхідний мінімум для існування дитини, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини.

З врахуванням принципу співмірності, розумності аліменти у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) батька відповідатимуть інтересам дитини і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.

Відтак позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141,258, 259, 263-265,354 ЦПК України, ст.ст. 180-184,Сімейного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04 лютого 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua