Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №243/11143/25 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/11143/25

2-др/243/3/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

при секретарі Рудь Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в обґрунтування якої, зазначено, що 21січня 2026 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромбуло ухвалено рішення, яким не вирішено питання про розподіл судових витрат на надання позивачу професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000,00 грн.

У зв`язку з чим, просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» судові витрати на надання ТОВ «Іннова-Нова» професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в заяві просив суд слухати справу у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає ухваленню додаткового рішення у справі.

Суд, дослідивши матеріал справи та обґрунтування поданої заяви, встановив наступне.

Відповідно до ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведені правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі № 690/408/17.

Судом встановлено, що в провадженні суду перебувала цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 січня 2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 8453690625 від 06 червня 2025 в сумі 24 100 грн. 00 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 10000 грн. 00 коп.; заборгованості за процентами у сумі 14100 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд звертає увагу, що питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн не вирішувалося, оскільки позивачем, у позові, зазначено про те, що документальне підтвердження понесених витрат на правничу допомогу буде скеровано до суду після ухвалення рішення, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Іннова Фінанс» та адвокатом Андрущенко М.В. укладено договір про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06.05.2025, що підтверджується його копією долученою до заяви про ухвалення додаткового рішення, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером на надання правничої допомоги серії АН № 1685635 від 08.05.2025.

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06.05.2025, укладеного між ТОВ «Іннова Фінанс» та адвокатом Андрущенко Михайлом Валерійовичем, за умовами цього договору виконавець зобов`язується надавати на користь замовника послуги правничого та консультаційного характерів, а замовник приймати та в порядку, визначеному цим договором сплачувати такі надані послуги.

Крім того, до заяви додано заявка № 3429704934 від 09.07.2025 року про надання послуг, акт № 3429704934 приймання-передачі наданих послуг від 27.01.2026 року до договору про надання правничої допомоги №06-05/25 від 06.05.2025 року, картка руху документу.

Платіжною інструкцією № 17 від 23.01.2026 підтверджується переказ коштів у розмірі 5 000,00 грн від ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_2 згідно з заявкою про надання послуг № 3429704934 від 09.07.2025 відповідно до договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025.

На підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: з ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова-Нова» у зв`язку з чим 08.09.2025 відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Стороною відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду подано не було, факт неспівмірності даних витрат не доведено. Тому підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відсутні.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що при закінченні розгляду справи судом не вирішено питання про стягнення витрати на професійну правову допомогу, суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, а тому з позивача на користь відповідача ТОВ «Іннова-Нова» необхідно стягнути витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 260, 263, 270 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Донецької області С.Г. Пронін