Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №209/7863/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 209/7863/25

провадження № 3-зв/208/1/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г.

за участі секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,

особи, що подала заяву про відвід судді Смірнової О.А.,

прокурора Тимчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду міста Кам`янського заяву ОСОБА_1 про відвід судді Заводського районного суду міста Кам`янського Токарєва Артема Геннадійовича від розгляду справи № 209/7863/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6 КУпАП , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Заводського районного суду міста Кам`янського Токарєва Артема Геннадійовича перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

04.02.2026 року ОСОБА_1 подала до Заводського районного суду міста Кам`янського заяву про відвід судді, яка мотивована тим, що під час розгляду справи виникли обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Заводського районного суду міста Кам`янського Токарєва А.Г. щодо розгляду справи № 209/7863/25 про притягнення її до адміністративної відповідальності. Зазначає, що суддею Токарєвим А.Г. безпідставно відносно неї 26.01.2026 року винесено постанову про примусовий привід, в якій вказано, що 14.01.2026 та 26.01.2026 року вона без поважних причин не прибула до суду. Зазначає, що 14.01.2026 року в телефонному режимі вона дізналася, що суддя у відпустці і не потрібно з`являтися до суду, а 26.01.2026 року нею до суду було скеровано заяву про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Окрім того зазначає, що на даний момент вона працює помічником судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського Корнєєвої І.В., яка тривалий час працювала разом з суддею Заводського районного суду міста Кам`янського Токарєвим А.Г. в Покровському міськрайонному судді Донецької області. Вважає, що зазначені обставини можуть викликати сумніви в неупередженості та об`єктивності судді при розгляді вказаної справи, як в учасників справи, так і у стронніх осіб.

06.02.2026 р. в судовому засіданні Смірнова Олена Андріївна підтримала свою заяву про відвід судді та просила її задовольнити. Також зазначила, що 14.01.2026 року в судове засідання не прибула, оскільки в телефонному режимі вона дізналася, що суддя знаходиться у відпустці, а тому на засідання з`являтися не потрібно. Ніяких заяв на відкладення судового засідання 14.01.2026 рок вона не подавала. Заяву на відкладення та ознайомлення з матеріалами справи вона подала до суду 26.01.2026 року через систему "Електронний суд", точного часу, коли саме скерувала дану заяву до суду не пам`ятає. Також не заперечувала того факту, що дану заяву суддя міг отримати вже після проведення судового засідання. Вона вважає, що суддя безпідставно виніс постанову про її привід та зазначив, що вона без поважних причин не прибула в судові засідання 14.01.2026 року та 26.01.2026 року. І саме ця підстава є основною для відводу. Також зазначила, що їй відомо про те, що суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Корнєєва І.В., у якої вона працює помічником, раніше працювала в Покровському міськрайонному суді Донецької області разом із суддею Токарєвим А.Г., однак в яких вони перебувають відносинах, їй не відомо.

Прокурор Тимчук В.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про відвід судді, зазначивши, що всі аргументи, викладені в заяві не є обґрунтованими та не містять жодних підстав для відводу судді Токарєва А.Г. Також зазначила, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 майже два місця перебувала на розгляді в Дніпровському районному суді міста Кам`янського, де остання працює помічником судді, а потім Дніпровським апеляційним судом була визначена підсудність даної справи за Заводським районним судом міста Кам`янського, а тому ОСОБА_1 мала реальну можливість та достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи в повному обсязі. Одна лише 26.01.2026 року, саме в день розгляду справи подала до суду заяву про відкладення справи з метою ознайомлення з її матеріалами, в чому вбачається лише спроба затягнути розгляд справи з метою уникнення відповідальності. Посилання ж ОСОБА_1 , як на підставу для відводу судді Токарєва А.Г., того факту, що він раніше працював у Покровському міськрайонному суді Донецької області із суддею Дніпровського районного суду міста Кам`янського Корнєєвою І.В., у якої на даний момент ОСОБА_1 працює помічником, взагалі є безпідставними та ніяким чином не можуть слугувати для твердження щодо неупередженості та заінтересованості судді Токарєва А.Г. Просила у задоволенні заяви відмовити.

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Токарєв А.Г. в судове засідання не з`явився, письмові пояснення щодо заявленого відводу не надав.

Вислухавши учасників справи, дослідивши заяву про відвід судді Токарєва А.Г., оглянувши матеріали справи №209/7863/25, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом.

Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Кодекс України про адміністративні правопорушення, положеннями якого регламентується порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді, та відповідно не визначає порядку розгляду заяви про відвід. Проте, діючий Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, мають відповідні статті про відвід судді, а тому, при розгляді вказаної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права.

Таким чином, розгляд заяви про відвід судді в рамках справи про адміністративне правопорушення є можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду її справи безстороннім судом, а тому, з метою додержання принципу законності виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі кримінального процесуального права при вирішенні цього питання, а саме ст. ст. 75 - 86, 80 - 81 КПК України.

Положеннями статей 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, та обставин за яких суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні серед яких: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, що є родичами між собою.

Обставини, на які посилається Смірнова Олена Андріївна у заяві про відвід судді Токарєва А.Г. передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме: - наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Оцінюючи доводи заявника, викладені на обґрунтування відводу судді Токарєва А.Г.. з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суд виходить з наступного.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) (далі - Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

У справі "Білуха проти України" (пункт 49 рішення від 09 листопада 2006 року) ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. За об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Зазначену позицію закріплено і у рішенні Великої Палати Верховного суду у справі № 908/137/18 від 04.02.2020, згідно якої вказано, що для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді, але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.

Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами.

Детальний аналіз наведених підстав, які, на переконання заявника ОСОБА_1 викликають сумніви в неупередженості судді Токарєва А.Г. вказує на те, що поданою заявою про відвід судді заявниця фактично висловлює незгоду з прийнятим рішенням суду у формі постанови про її привід, а також зазначає про те, що суддя Токарєв А.Г. раніше працював у Покровському міськрайонному судді Донецької області разом із суддею Дніпровського районного суду міста Кам`янського Корнєєвою І.В., у якої заявниця на даний момент працює помічником судді.

Як встановлено судом, в матеріалах справи дійсно міститься заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, призначеної на 26.01.2026 року об 11:30 годині та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи. Дана заява була направлена ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» та зареєстрована в програмі Д-3 26.01.2026 року о 15:44 годині, після чого передана судді.

Таким чином вбачається, що при винесенні постанови про привід ОСОБА_1 , судді Заводського районного суду міста Кам`янського Токарєву А.Г. не була відома інформація щодо наявністі заяви про відкладення розгляду справи, а отже він діяв в межах норм діючого законодавства та з метою дотримання строків розгляду справи.

Також суд наголошує на тому, що відповідно до ч. 4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення.

Також, згідно до положень ст. 268 КупАП в справах про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою.

Посилання заявниці ОСОБА_1 на той факт, що вона на даний момент працює помічником судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського Корнєєвої І.В., яка колись працювала разом із суддею Заводського районного суду міста Кам`янського Токарєвим А.Г. в Покровському міськрайонному суді Донецької області ніяким чином не може свідчити про його неупередженість при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки безпосередньо сама ОСОБА_3 не працювала разом із суддею Токарєвим А.Г. та не перебуває з ним в будь-яких дружніх, родинних чи трудових віносинах.

Заявлений ОСОБА_1 відвід судді не містить інших доводів та аргументів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді або порушення з боку судді вимог щодо неупередженості при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Заводського районного суду міста Кам`янського Токарєва А.Г. від розгляду справи № 209/7863/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 75, 80, 81 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Заводського районного суду міста Кам`янського Токарєва Артема Геннадійовича від розгляду справи № 209/7863/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП - відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Повний тект с поставнови виготовлено та проголошено 06.02.2026 року о 14:00 год.

Суддя В.Г. Гречана