Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №932/808/24 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 932/808/24

Провадження №2/932/390/24

РІШЕННЯ

іменем України

16.01.2026 місто Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого – судді Салькової В.С., за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 та приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко Ольга Олегівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції і вимоги позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , який також є батьком ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,2853 га в с. Заріччя та грошові кошти на рахунках в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та АТ «ОЩАДБАНК».

Як з`ясувалося в грудні 2023 року, батьком в день реєстрації права власності на квартиру 14.01.2014 було складено заповіт, яким той заповів квартиру саме йому. Про наявність цього заповіту він обізнаний не був, тому що за життя та на час відкриття спадщини з батьком не проживав, постійно перебуваючи за місцем роботи – ТОВ «ВКП «КОМКОР» у м. Чорноморську Одеської області, засновником та фінансовим директором якого він є. Після повномасштабного вторгнення РФ діяльність підприємства пов`язана з виконанням замовлень для підприємств оборонно-промислового комплексу щодо виготовлення комплектуючих для озброєння, що вимагає його постійної фізичної присутності.

08.01.2024 він звернувся до приватного нотаріуса Гусенко О.О. за отриманням свідоцтва про право на спадщину, за його заявою була заведена спадкова справа №01/2024, але у видачі свідоцтва йому було відмовлено постановою від 19.01.2024 через пропущення строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Зауважує, що саме необізнаність про існування заповіту та постійне його знаходження через виробничу необхідність в м. Чорноморську Одеської області призвела до пропуску строку для подання нотаріусу заяви, вважає, що строк для прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин. Просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 тривалістю два місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представником позивача – адвокатом Степановою О.В. подане суду клопотання про витребування доказів – копії спадкової справи від нотаріуса Гусенко О.О.

До суду позивач та його представник не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Представником позивача подане суду клопотання про розгляд справи за її відсутності з підтриманням позовних вимог.

Представником відповідача – Дніпровської міської ради Гуртовим В.Ю. подано суду заяву про ухвалення у справі законного та справедливого рішення.

Від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі з підтриманням позовних вимог.

Третьою особою – приватним нотаріусом Гусенко О.О. письмових пояснень, будь-яких заяв або клопотань суду не надано, 21.11.2025 надано копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 .

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Справа перебувала у провадженні суддів Овчиннікової О.С., Кондрашова І.А. та на підставі розпорядження керівника апарату суду №502 від 25.06.2025 здійснено її повторний автоматизований розподіл.

10.07.2025 ухвалою суду справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та в ній призначене підготовче засідання на 30.07.2025.

Ухвалою суду від 21.08.2025 підготовче провадження у справі закрите та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03.11.2025.

Ухвалою суду від 03.11.2025 за клопотання представника позивача у справі витребувані докази – копія спадкової справи, відкритої після смерті спадкодавця, судове засідання відкладене на 16.01.2026.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 . Також сином ОСОБА_3 є ОСОБА_4 .

Місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . З 15.08.2019 йому на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпрі.

На момент смерті ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від14.01.2014, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М., належала квартира АДРЕСА_1 .

14.01.2014 ОСОБА_3 складено заповіт, також посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М., яким він заповів своєму синові ОСОБА_1 вказану вище квартиру.

Позивач ОСОБА_1 з 18.10.2012 є фінансовим директором ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «КОМКОР» з місцем знаходження в м. Чорноморську Одеської області, а також одним із засновників цього товариства.

Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко О.О. від 19.01.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 через пропуск встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та ненадходження заяв інших спадкоємців про згоду на прийняття ним спадщини.

За відомостями спадкової справи №01/2024, зареєстрованої у Спадковому реєстрі 08.01.2024 за №75353374, заява про прийняття спадщини подана ОСОБА_1 нотаріусу 08.01.2024. Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 не видавалися, наявний інший заповіт від 21.08.2012, спадкові договори відсутні.

V. Оцінка суду

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з частинами першою та другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Частиною першою ст.1270 ЦК України визначено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини при цьому є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №234/859/16-ц).

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі №369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Позивач ОСОБА_1 є рідним сином спадкодавця ОСОБА_3 та за відсутності заповіту мав би право на спадкування як спадкоємець першої черги у відповідності до ст.1261 ЦК України.

Поважними причинами пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач зазначає свою необізнаність про складений батьком заповіт та своє безперервне перебування в м. Чорноморську Одеської області за місцем роботи, яка пов`язана з виконанням замовлень для підприємств оборонно-промислового комплексу щодо виготовлення комплектуючих для озброєння.

Позивачем не наведено суду обставин, за яких він дізнався про наявність заповіту в грудні 2023 року.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 (провадження №14-50цс24) дійшла висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску такого строку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. То ж, необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Суд не повинен ототожнювати необізнаність спадкоємця про заповіт з його незнанням про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.

Коли ж особа усвідомлює чи повинна усвідомлювати, що вона є учасником процесу спадкування, зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємець першої черги спадкування, і не вчиняє активних дій, спрямованих на прийняття спадщини (засвідчення своєї згоди на вступ у всі правовідносини спадкодавця), виходячи з обставин, які не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, то її необізнаність про наявність заповіту не може розглядатися як підстава для визначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивач як син спадкодавця є спадкоємцем за законом першої черги та у будь-якому випадку – за законом або за заповітом має право на спадкування, не будучи усуненим від такого права, необізнаність його про наявність заповіту не є поважною причиною пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Щодо іншої причини, на яку зважає позивач як таку, що унеможливила своєчасне подання заяви, суд зазначає, що саме по собі розташування робочого місця в Одеській області, наявність житла в м. Одесі не доводять факту неможливості з`явитися за місцем відкриття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття. Посилання на задіяність підприємства, в якому ОСОБА_1 працює фінансовим директором, у виконанні замовлень для підприємств оборонно-промислового комплексу, а також необхідність його безперервного перебування на підприємстві з лютого 2022 року жодними належними та допустимими доказами не підтверджена. Більш того, позивач зміг особисто звернутися до нотаріуса 08.01.2024, і ним не наведено в позові обставин, за яких його виїзд з м. Чорноморська став можливим невдовзі після того, як він дізнався про існування заповіту.

В наведеній вище постанові від 26.06.2024 Велика Палата Верховного Суду застерегла, що суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців – в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

З наведених підстав суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10,12,13,76,258,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код за ЄДРПОУ 26510514), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко Ольга Олегівна (м. Дніпро, пр. Науки, 24/41), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 26.01.2026.

Суддя: В.С. Салькова