Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №709/2135/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/111/26 Справа № 709/2135/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Чубай В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., розглянувши апеляційну скаргу на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2025 року, якою -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 05 листопада 2025 року о 12:00 на трасі Н-08 Бориспіль-Дніпро керував транспортним засобом марки «Nissan Note» (д.н.з. НОМЕР_2 ) з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:

1. Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27.11.2025 року, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати.

2. Винести по справі нове рішення та провадження по ній закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що постанова Чорнобаївського районного суду є незаконною, і необгрунтованою, ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що коли приїхала поліція він був на місці зупинки в зупиненому транспортному засобі більше години, і жодного доказу, що він керував транспортним засобом у стані сп`яніння в матеріалах справи не має. І навпаки покази свідка, яка викликала поліцію, підтверджують що коли вона його побачила, автомобіль стояв і він був біля нього.

Згідно вимог ст. 242 КУпАП - рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вказує, що суддя взяв до уваги відеозапис на якому людина в стані дуже сильного алкогольного сп`яніння під психічним тиском та неодноразовими погрозами працівників поліції ( в тому числі і фізичною розправою) дає нелогічні і не послідовні пояснення ( суд вважає їх достовірними і не голослівними чомусь) і навпаки коли ця людина прийшла до суду і спокійно і чітко розповіла про обставини події він її розповідь оцінив критично як голослівну.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.

Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 05 листопада 2025 року о 12:00 на трасі Н-08 Бориспіль-Дніпро керував транспортним засобом марки «Nissan Note» (д.н.з. НОМЕР_2 ) з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 504167 від 05.11.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 05 листопада 2025 року о 12:00 на трасі Н-08 Бориспіль-Дніпро керував транспортним засобом марки «Nissan Note» (д.н.з. НОМЕР_2 ) з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1);

- даними письмових пояснень ОСОБА_2 від 05 листопада 2025 року, згідно з якими 05 листопада 2025 року близько 12:30 вона їхала на власному автомобілі по дорозі Бориспіль - Дніпро, траса Н-08, та біля повороту до с. Васютинці побачила, що стоїть автомобіль «Nissan Note» (д.н.з. НОМЕР_2 ), позаду якого на землі лежав чоловік. Вона зупинилася і підійшла до вказаного чоловіка, який мав ознаки сильного алкогольного сп`яніння, після чого зателефонувала до поліції. Окрім цього чоловіка поруч більше нікого не було, однак коли вона підійшла, то автомобіль був заведений. Його заглушив якийсь інший чоловік, який зупинився поруч, а також зняв клему з акумулятора. Вона залишалася на місці до приїзду поліції. Рух автомобіля вона особисто не бачила (а.с.4);

- даними письмових пояснень ОСОБА_1 , де зазначено, що 05.11.2025 року, він перебуваючи в с. Іркліїв, випив 1 (одну) літру пива. Далі він направився додому в с. Кліщинці та не доїхавши – зупинився біля повороту на с. Васютинці, оскільки йому стало погано, він приліг на землю, де до нього підїхали автомобілі, а згодом і працівники поліції. У вчиненому свою вину визнав.(а.с.5);

- даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських, де зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , який має явні ознаки алкогольного сп`яніння та під час оформлення адміністративних матеріалів повідомляє поліцейським, що вживав алкоголь, "їхав сам нормально", а також відмову останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.(а.с.7).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 504167 від 05.11.2025 року, даними письмових пояснень ОСОБА_2 від 05 листопада 2025 року, даними письмових пояснень ОСОБА_1 , де зазначено, що 05.11.2025 року, даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських, де зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є:

- запах алкоголю з порожнини рота;

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З відеозапису наявного в матеріалах справи з нагрудних камер поліцейських, вбачається, що 05.11.2025 року, зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , який має явні ознаки алкогольного сп`яніння та під час оформлення адміністративних матеріалів останній повідомляє поліцейським, що вживав алкоголь, "їхав сам нормально", а також відмову останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння

Разом з тим, з вказаних відеозаписів також вбачається, що хоча ОСОБА_1 і мав явні ознаки сильного алкогольного сп`яніння, внаслідок чого плутав населені пункти, проте він чітко розумів в якій ситуації опинився та що з ним відбувається, зокрема просив поліцейських його відвезти додому, потім просив відпустити і "він потихому поїде". Слід також зазначити, що ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів не зазначав, що вживав алкоголь з військовим вже після зупинки автомобіля.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апелянта, про те, що він не керував транспортним засобом, є необгрутованими та спростовуються матеріалами справи та поясненнями самого ОСОБА_1 на (а.с.5).

Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі та спрямовані на уникнення відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявне в матеріалах справи є допустимим та належним доказом.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 27.11.2025 року, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок