Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №710/1338/25 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1338/25

Провадження № 1-кп/710/12/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола кримінальне провадження, відомості про яке внесені 04.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010020100 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Морозівка, Баришівського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, на момент вчинення правопорушення перебував на посаді стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

вироком Баришівського районного суду від 22.12.2003 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

вироком Баришівського районного суду від 02.06.2004 за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, згідно з ст. 71 КК України частково приєднано покарання призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки і 6 місяців;

вироком Баришівського районного суду від 06.05.2008 за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років;

вироком Дарницького районного суду м. Києва від 10.05.2018 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 ( чотири) роки;

вироком Новоград-Волинського міського суду Житомирської області від 06.04.2022 з а ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

вироком Баришівського районного суду від 19.10.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років. 02.07.2024 відповідно до ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області звільнений умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову повторно вчинив кримінальні правопорушення в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

Так, 10.07.2025 близько 04.00 години ОСОБА_4 , перелізши через паркан, проник на територію домоволодіння ОСОБА_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де впевнившись у відсутності сторонніх осіб та власника, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом розбиття шибки вікна будинку, проник усередину, звідки викрав належні на праві власності ОСОБА_6 велосипед марки

«ZOOM», вартість якого згідно висновку експерта від 11.07.2025 N? СЕ- 19/124-25/10300-TВ становить 3776,67 грн. та велосипед марки «Lombardo Mirafori», вартість якого згідно висновку експерта від 11.07.2025 N? СЕ-19/124-25/10301-ТВ становить 4750 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 8526,67 грн.

Він же, діючи з тих же мотивів та спонукань, повторно, в умовах воєнного стану 10.07.2025, близько 06 години, з метою крадіжки чужого майна, перелізши через паркан, проник на територію домоволодіння ОСОБА_7 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де впевнившись у відсутності сторонніх осіб та власника, діючи таємно, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, розуміючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає через незачинене вікно жилого будинку проник всередину, звідки викрав ювелірні вироби золота 585 проби, ціна якого за 1

гр. станом на липень 2025 року становить 4400 гривень, а саме: сережки продовгуваті з вставленим камінням, вагою 3 г вартістю 13200 грн, дві каблучки, 17,5 розмір, вагою 1 гр. кожна загальною вартістю 8800 грн, ланцюжок з плоским плетінням схоже на «фантазійне», довжиною 45-50 см, вагою 5 г вартістю 22000 грн, ланцюжок з кулоном у вигляді сердечка, вагою 1 г вартістю 4400 грн, каблучку з чорною емаллю та фіанітом вагою

2,95 г розмір 17, вартістю 12980 грн, сережки круглої форми із чорною емаллю, вагою 2 г вартістю 8800 грн, золотий перстень (печатка) чоловічий, 18 розміру, з абстракцією по боках, вагою 5 г вартістю 22000 грн, підвіску-іконку зі зображенням Святого Миколая у вигляді прямокутника з заокругленим верхом, вагою 1 г вартістю 4400 грн, підвіску-іконку з Божою матір?ю овальної форми, вагою 1 г вартістю 4400 грн, підвіску - іконку «Божа матір» овальної, витягнутої форми, вагою близько і гр. вартістю 4400 грн, два хрестика фігурні, дитячі, вагою 1,5 г, кожен загальною вартістю 13200 грн, сережки у формі метеликів на звичайній, гачкоподібній застібці, у вигляді метеликів, вагою 1 г вартістю 4400 грн, сережки у виді кілець, вагою 1 г вартістю 4400 грн, а також сережки у виді піраміди з камінням по типу гвіздків, вагою 1,587 г, вартість яких згідно висновку експерта від 26.08.2025 N? CE-19/124-25/12012-ТВ становить 4013,79 грн та сережки на англійській застібці з круглою формою та камінням, вагою 2,086 г, вартість яких згідно висновку експерта від 26.08.2025 N? CE-19/124-25/12012-ТВ становить 5275,84 грн, а також викрав матеріальні цінності, а саме: парогенератор/відпарювач марки «PHILIPS 7000 Series», моделі STH 7060/80, вартість якого згідно висновку експерта від 23.07.2025 N? CE-19/124-25/10855-TB становить 2500 грн, ікони-диптиха (ікони-складень із зображенням двох святих), вартість яких згідно висновку експерта від 25.07.2025 N? CЕ-19/124-25/10858-ТВ становить 532 грн, настільну лампу марки «LEDVANCE PANAN DISC SINGLE GR 5 W», вартість якої згідно висновку експерта від 25.07.2025 N? СЕ-19/124-25/10858-ТВ становить 730,38 грн, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 140432,01 грн, у зв?язку з чим обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням до житла, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникнення до житла, вчинене в умова воєнного стану.

Він же, 08.01.2025, близько 12 год. 00 хв., будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов?язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог статтей 11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статтей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 12.06.2024, в умовах воєнного стану, без поважних причин, самовільно, без дозволу командування залишив приміщення військово-лікарської комісії, куди був направлений військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), після чого вирушив за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд не пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину за наявності реальної можливості для цього, поки 11.07.2025 не був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України у м. Шполі Звенигородського району Черкаської обл., за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ураховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є триваючим, воно вважається припиненим, зокрема, з моменту затримання особи за підозрою у вчиненні злочину, таким чином злочинне діяння останнього припинено, а злочин завершено у м. Шпола Звенигородського р-ну, Черкаської обл.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України – самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав пояснення аналогічні змісту обвинувального акту, свою вину у вчинених кримінальних правопорушень визнав повністю, шкодував про скоєне, щиро каявся.

Потерпілі у судове засідання не з`явились, у заявах просили справу розглянути без їх участі. Потерпілий ОСОБА_7 також підтримав позовні вимоги.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи у порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Обвинувачений, захисник у судовому засіданні також зазначили, що справу можливо розглядати в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Ураховуючи, що обвинувачений у судовому засіданні не оспорювала факт вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України при вищезазначених обставинах, повністю визнає свою вину, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши обвинувальний акт, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, доведена.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, судом встановлено: щире каяття.

Обставиною, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом встановлено: рецидив злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує: ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які класифікуються, відповідно до ст.12 КК України, як тяжкий злочин, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, те, що обвинувачений не звертався до лікаря нарколога та лікаря психіатра за допомогою, позитивну службову характеристику, раніше судимий, думку прокурора, який просив призначити покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 5 ст. 407 КК України у виді 5 років позбавлення волі та на підставі статтей 70,71 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Приймаючи до уваги обставини справи, думку прокурора щодо призначення покарання, який просив призначити покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 5 ст. 407 КК України у виді 5 років позбавлення волі та на підставі статтей 70,71 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 років, та шляхом часткового складення покарань ( ч.1 ст. 70 КК України) призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за більш тяжкий злочин з реальним відбуванням покарання.

Відповідно ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 18.12.2025 був продовжений ОСОБА_4 строк тримання під вартою у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» строком на два місяці, тобто до 18.02.2026 включно.

Оскільки в ході розгляду справи суд прийшов до висновку про необхідність обрання обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі, з метою запобігання ризикам переховування від суду та уникнення обраного судом покарання, суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_4 застосований судом запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Відповідно до протоколу затримання особи ОСОБА_4 затриманий 11.07.2025.

Щодо цивільного позову.

Потерпілим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, у якому останній просить стягнути з обвинуваченого на свою користь матеріальну шкоду, спричинену злочином у розмірі 127 380,00 грн та моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн .

Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовував тим, що діями ОСОБА_4 йому спричинено матеріальних збитків на загальну суму 140432, 01 грн. З огляду на те, що із всього викраденого майна сережки у виді піраміди з каменями по типу гвіздків вагою 1,587 г, сережки на англійській застібці з круглою формою та каменями, вагою 2,086 г, парогенератор/відпарювач марки «PHILIPS 7000 Series», моделі STH 7060/80, ікони-складень із зображенням двох святих, настільну лампу марки «LEDVANCE PANAN DISC SINGLE GR 5 W», загалом майна на загальну суму 13052,01 грн, було передано йому на відповідальне зберігання під розписку, інші цінності не повернуто, збитки відшкодовано не було.

Окрім того, йому було завдано моральних збитків, які полягали у порушенні нормального ритму життя, тривалому емоційному напружені та стресі всіх членів родини, постійних переживань за життя та здоров`я моїх дітей та дружини. Злочин порушив його звичайний уклад життя, позбавив відчуття захищеності та спокою, відчуває постійний страх і тривогу, перебуваючи у власному помешканні. Непрохані особи вторглися до його дому, зруйнувавши найцінніше – довіру до того, що дім є безпечним і недоторканним простором. Приниження та відчай від того, що чужі люди знехтували його власністю, призвели до сильних емоційних переживань, безсоння, нервової напруги та необхідності відновлювати психологічну рівновагу. Такі наслідки завдали йому значних моральних втрат, які не можуть бути усунені іншим способом, окрім шляхом грошової компенсації.

Відповідач (обвинувачений) у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Частиною другою ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Як установлено судом, в цьому кримінальному провадженні належним чином доведено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за фактом крадіжки майна потерпілого Дойка, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди завданої злочином є обґрунтованими та підлягають до задоволення у заявленому позивачем розмірі.

Суд приходить до висновку, що в результаті крадіжки, потерпілому ОСОБА_7 була спричинена моральна шкода, яка, виходячи з п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України, полягає у душевних стражданнях, які потерпілий зазнав внаслідок втрати майна, яке ним використовується в повсякденному житті , яка підлягає частковому відшкодуванню обвинуваченим на підставі ст. 1167 ЦК України, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Згідно зі ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У цьому контексті суд враховує визнання Європейським Судом з прав людини (далі ЄСПЛ) існування спростовної презумпції завдання моральної шкоди у разі порушення окремих прав і свобод людини.

Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі» зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Суд вважає, що потерпілий дійсно зазнав хвилювання та моральних страждань внаслідок вчиненого правопорушення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, характер душевних страждань потерпілого, ступінь вимушених змін у житті останнього, негативні психоемоційні зміни особистості, та визнання обвинуваченим позову в повному обсязі, а тому, виходячи із засад справедливості, виваженості і достатності, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково в сумі 10 000 грн, яка підлягає стягненню з обвинуваченого.

Процесуальні витрати, пов`язанні із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 127,128,368, 370, 373, 374 КПК України, статтями 23,1166 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України та призначити покарання у виді:

-за ч. 4 ст. 185 КК України - позбавлення волі на строк п`ять років;

-за ч. 5 ст. 407 КК України - позбавленням волі на строк п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

З урахуванням вироку Баришівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2023 року, на підставі ч.1 ст.71, ч.3 ст. 81-1 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на сім років.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання 11 липня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судової експертизи у розмірі 21839,30 грн.

Речові докази:

велосипед марки «ZOOM», велосипед марки «Lombardo Mirafiori», які

передано на відповідальне зберігання під розписку власнику -

ОСОБА_6 , залишити останньому;

- сережки у вигляді піраміди з каменями по типу гвоздиків, вагою 1,587 гр. сережки на англійській застібці з круглою формою та каменями, вагою 2,086 гр., парогенератор/відпарювач марки «PHILIPS 7000 Series», моделі STH 7060/80, ікони-складень із зображенням двох святих, ікони-складень із зображенням трьох святих, настільну лампу марки «LEDVANCE PANAN

DISC SINGLE GR 5 W» - передано на відповідальне зберігання під розписку

власнику - ОСОБА_7 , залишити останньому.

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 127380,00 грн у відшкодування завданої матеріальної шкоди та 10 000,00 грн моральної шкоди.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Оскарження в апеляційному порядку вироку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України не допускається.

Суддя ОСОБА_1