Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №526/3141/25 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/3141/25

Провадження № 1-кп/526/119/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024170560000808 від 19.11.2024 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лютенька, Гадяцького району, Полтавської області, громадянин України, освіта середня, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2024 р.н., фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, раніше не судимий.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КК України,

в с т а н о в и в:

відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №279-РС від 30.12.2023 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду навідника 1 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Починаючи з листопада 2023 року ОСОБА_4 підтримував особисті стосунки із неповнолітньою ОСОБА_7 та з березня 2024 року фактично став проживати (співмешкати) спільно із останньою.

Незважаючи на обізнаність із п`ятнадцятирічним віком ОСОБА_5 , маючи достатній життєвий досвід та розумовий розвиток, повнолітній ОСОБА_4 підтримував із ОСОБА_8 особисті стосунки та неодноразово вчиняв із прямим умислом стосовно останньої дії сексуального характеру, які призвели до її вагітності та народження спільної дитини.

Так, в березні-квітні 2024, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , усвідомлюючи моральну та соціальну незрілість ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також відсутність у неї достатніх знань щодо умов вагітності, у будинку АДРЕСА_2 за їх постійним місцем проживання вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням в тіло вказаної п`ятнадцятирічної дівчини, з використанням власних геніталій (оголеного статевого органу), на що хоча й отримував згоду від ОСОБА_8 , але з урахуванням її віку жодного права на такі дії сексуального характеру не мав.

Унаслідок здійснення у березні-квітні 2024 року ОСОБА_4 свідомих дій сексуального характеру – статевих актів із дівчиною, яка не досягла шістнадцятирічного віку, із використанням своїх оголених геніталій (статевого органу), неповнолітня ОСОБА_8 завагітніла та 29.12.2024, маючи ризиковану для власного здоров`я вагітність, народила за медичної допомоги лікарів комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім..М.В. Скліфосовського» Полтавської обласної ради (у м. Полтаві) дитину – сина ОСОБА_9 .

Як наслідок, через вагітність та народження дитини, неповнолітня ОСОБА_8 , втратила можливість нормально розвиватися психічно та соціально, зокрема припинила навчання та змінила звичне місце проживання.

Зазначені вище протиправні дії ОСОБА_4 вплинули на психічний стан дівчини, унаслідок чого вона потрапила у складні життєві обставини та вимушена у неповнолітньому віці приймати складні рішення, підвищено хвилюватися за власне майбутнє та майбутнє своєї дитини при до кінця не сформованій особистості.

Суд визнає винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України і кваліфікує його дії як вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, суду пояснив, що він служив в лавах ЗСУ, під час відпустки його друг познайомив його з ОСОБА_10 з якою він став зустрічатися, знаючи, що вона є п`ятнадцятирічною особою, згодом вони вступили в статевий зв`язку і вона завагітніла, після чого вони одружилися. На даний час проживають спільно, разом виховують дитину.

Потерпіла ОСОБА_5 , показала суду, що дійсно у віці 15 років вона стала зустрічатися з ОСОБА_4 , вона добровільно вступила з ним у статевий зв`язок та згодом завагітніла. Після одруження вона народила дитину, яку спільно виховують і утримують.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 суду пояснила, що її сестра в п`ятнадцятирічному віці вступила в статевий зв`язок з ОСОБА_4 та завагітніла. Їх мати проти таких стосунків не заперечувала. Зраз вони проживають разом та виховують дитину.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, так як фактичні обставини справи ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються і при відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаявся, активно сприяв досудовому слідству, за місцем служби характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, служив тривалий час у складі ЗСУ, тому вважає, що йому слід призначити покарання по нижній межі санкції статті, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та для попередження нових кримінальних правопорушень та встановити іспитовий строк з метою випробування, так як його виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства.

Суд також вважає, що з ОСОБА_4 слід стягти на користь держави витрати за проведену у справі експертизу.

Цивільний позов по справі не заявлено, речові докази відсутні.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк – 1 рік.

На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягти з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведену у справі експертизу в сумі 18 268 гривень 80 копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів через Гадяцький районний суд з дня його проголошення.

Головуюча: ОСОБА_1