Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №376/3859/25 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3859/25

Провадження № 3/376/91/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року м. Сквира

Суддя Сквирського районного суду Київської області Ловінська С.С., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від батальйону № 2 Полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Київської області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , видане 01.02.2007 року, за ч. 3 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

10.12.2025 року о 11:59 год. у с. Мала Михайлівка по вул. Кучани ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами відповідно до постанови від 28.09.2019 року.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

З огляду на викладене, неявка ОСОБА_1 як особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчить про його обізнаність щодо розгляду справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику штучного, свідомого затягування розгляду справи з метою закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, та намагання уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Розумним, зокрема, вважається строк, який є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, перш за все, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з урахуванням її складності, поведінки сторін та предмета спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини у п. 41 рішення від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див. mutatis mutandis рішення у справах «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, від 26.04.2007 року, та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003 року).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава — учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в недопущенні безладного руху судового процесу. Прецедентним у цьому питанні є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, у п. 53 якого зазначено, що право на суд не є абсолютним і може підлягати обмеженням, дозволеним за змістом, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, зокрема з метою уникнення зловживання такими правами.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 не звертався до суду із заявою про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення та не повідомляв про намір особисто надати пояснення або докази щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Судом вжито всіх можливих заходів з метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій ОСОБА_1 та його права на ефективний захист для справедливого й неупередженого розгляду питання щодо наявності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності та ухвалення законного судового рішення.

З огляду на викладене, суд констатує, що ОСОБА_1 скористався наданими йому процесуальними правами на власний розсуд.

Оскільки відсутня заява про відкладення розгляду справи, а ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, суд, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та керуючись ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, повністю підтверджується такими доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 536660 від 10.12.2025 року;

-постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 28.03.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами щодо ОСОБА_1 .

Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини та відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. ст. 245, 280, 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, і піддати адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665.60 грн. за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.

Суддя С. С. Ловінська