Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №372/6695/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/6695/25

Провадження 2-а-9/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі

Головуючого - судді Зінченко О.М.,

при секретарі судового засідання Куник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2025 р. позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 31.01.2025 р. позивач працює на посаді юриста у ТОВ «НВП УКРЕЛІТЦЕНТР», яке є критично важливим для функціонування економіки в особливий період. 17.05.2025 р. позивачу було надано статус заброньованого військовозобов`язаного. На підставі цього бронювання позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації терміном до 05.03.2026 р. Наявність чинної відстрочки підтверджується військово-обліковим документом сформованим з системи «Резерв+». Незважаючи на наявність у позивача відстрочки, 16.11.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №R203998, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. У період з 17.05.2025 р. по теперішній час жодних повісток про виклик до ТЦК та СП позивач не отримував. У вказаний період направлення на проходження ВЛК позивачу не надавалися, від отримання таких направлень він не відмовлявся. 08.10.2025 р. відповідачем вже було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за аналогічних обставин. З моменту першого притягнення (08.10.2025 р.) жодних змін у статусі чи нових юридичних фактів (як-то вручення нової повістки) не відбувалося. Позивач вважає, що відповідач накладаючи на нього стягнення оскаржуваною постановою, фактично повторно притягує його до відповідальності за ту саму бездіяльність, яка вже отримала правову оцінку у постанові від 08.10.2025 р.

В зв`язку з цим позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанови №R203998 від 16.11.2025 р., винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

26.11.2025 р. ухвалою судді було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

15.12.2025 р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що станом на день розгляду постанови, а саме 18 лютого 2025 р. позивач не перебував на військовому обліку та лише був взятий на військовий облік 18.04.2025 р. Для підтвердження не перебування на військовому обліку та не проходження ВЛК відповідачем надається докази, а саме інформацію із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. При цьому, вважають, що надана роздруківка позивачем із застосунку «Резерв+» не стоїть відмітка про проходження ВЛК. Позивач проходив ВЛК від 15.02.2024 р. та за рішенням комісії був обмежено придатним до військової служби. Позивач вже досягнув 25-річного віку та з його слів після перевірки у ЄДРПВР, не мав статусу особи з інвалідністю, зобов`язаний був самостійно звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду. Усі громадяни України, які до 04.05.2024 р. були визнані обмежено придатними до військової служби, в термін по 04.02.2025 р. підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби. В зв`язку з цим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

17.12.2025 р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в яких він зазначив, що доводи відповідача юридично неспроможні, необґрунтовані та базуються на вибірковому тлумаченні законодавства, а тому просив суд позов задовольнити.

18.12.2025 р. ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, в заяві позивач просив суд справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Так, згідно з ч.1 ст.210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. на всій території України введено воєнний стан – особливий правовий режим, що вводять у країні у випадку збройної агресії.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до змісту ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Як вбачається з матеріалів справи у відзиві на позовну заяву зазначено, позивач ОСОБА_1 проходив військову-лікарську комісію від 15.02.2024 року та за рішенням комісії був визнаний обмежено придатним до військової служби. Закону України від 21.03.2024 № 3621-ІХ чинності через один місяць з дня, наступного за днем до його публікації. Зважаючи на це що позивач вже досягнув 25-річного віку та, з його слів після перевірки у ЄДРПВР, не мав статусу особи з інвалідністю, зобов`язаний був самостійно звернуться до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військову-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Усі громадяни України, які до 04.05.2024 р. були визнані обмежено придатними до військової служби, в термін по 04.05.2025 р. підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

04.05.2024 р. набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

06.05.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_4 було видано направлення для проходження ВЛК ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 для визначення придатності до військової служби (а.с.26)

З роздруківки військово-облікового документу Резерв + сформованого 17.11.2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є військовозобов`язаним, має відстрочку до 05.03.2026 р., однак в графі постанова ВЛК, дата ВЛК відсутній запис. (а.с.4)

Тобто на час складання постанови №R203998 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме на 16.11.2025 р., ОСОБА_1 ще не пройшов ВЛК.

Згідно копії постанови R203998 від 16.11.2025 р. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл. та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, на нього було накладено штраф у сумі 17000,00 грн. (а.с.6)

Оскільки ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з копії постанови №R203998 від 16.11.2025 р. на ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., що становить одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказаний розмір штрафу передбачений чинним законодавством.

Позивачем заперечується факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Постанова № R203998 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 16.11.2025 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Разом з тим, досліджені докази та зазначені обставини підтверджують наявність складу правопорушення та вказують на достовірність порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Наявні у справі докази, зокрема оскаржувана постанова дає суду підстави зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова №R203998 від 16 листопада 2025 року про накладення адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 11,77-78, 241-246, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмово провадження, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Зінченко