Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №372/7198/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/7198/25

Провадження № 1-кп-171/26

В И Р О К

іменем України

03 лютого 2026 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_4 ,,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в режимі відеооконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025111230001668 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Петропавлівка, Городищенського району, Черкаської області, громадянки України, українки, заміжньої працююча вчителем в Городищенському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Городищенської міської ради Черкаської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06.09.2025 близько 12 години 00 хвилин, більш точного часу судом не встановлено, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в світлий час доби за сприятливих погодних умов, сухому асфальтному покритті, керуючи технічно-справним транспортним засобом, автомобілем марки «Тойота» модель «РАV-4 Hybrid» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог пунктів 2.3. б) «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну» та 2.3. д) «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - ПДР України), рухався прямо автодорогою «О-101606», сполученням «с.Германівка-с.Степок», в межах нерегульованого перехрестя, з автодорогою «О-101605», сполученням «м.Обухів-с.Деремезна», в напрямку до села Степок, в межах Обухівського району, Київської області.

Під час руху водій ОСОБА_5 , не стежила за дорожньою обстановкою, не була уважною під час керування транспортним засобом та відповідно не реагувала на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху, життю та здоров`ю громадян, а також порушуючи вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» (розділ 33 «Дорожні знаки») та п. 16.3, 16.11 ПДР України, згідно з якими передбачено, що:

- 2.1. «Дати дорогу» (розділ 33 «Дорожні знаки») – «водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі»;

-п. 16.3 ПДР України – «у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;

-п. 16.11 ПДР України – «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху».

У наслідок чого не обрав безпечну швидкість руху, допустила виїзд керованого нею транспортного засобу на нерегульоване перехрестя, де не надала перевагу в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, з право на ліво відносно її напрямку руху, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки «Hyundai» модель «Accent» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водієм ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із пасажирами: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розміщеною на передньому пасажирському місці, малолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розміщеним праворуч на задньому пасажирському місці та малолітнім ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , розміщеним ліворуч на задньому пасажирському місці, який рухався на нерегульованому перехресті по автомобільній дорозі «О-101605», сполученням «м.Обухів-с.Деремезна» прямо, в напрямку від м. Обухів, Київської області.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинено середнього середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді перелому 10-го ребра зліва по задній аксілярній лінії без зміщення уламків, малолітньому пасажиру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спричинено середнього середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді перелому лівої ключиці в середній третині зі зміщенням уламків, поверхневих ран та саден голови та малолітньому пасажиру ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , заподіяно тяжке тілесне ушкодження у вигляді розриву печінки та селезінки, перелому лівої ключиці, численних двосторонніх переломів ребер, гемотораксу.

Грубе порушення водієм ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимог дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» (розділ 33 «Дорожні знаки») та п. 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітньому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , середньої тяжкості тілесного ушкодження та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , заподіяння тяжкого тілесного ушкодження

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе у вчиненні указаного кримінального правопорушення визнала повністю, та пояснила, що дійсно вона 06.09.2025 року близько 12 години їхала на автомобілі з своєю мамою до іншого населеного пункту. Поблизу с. Германівка Обухівського району вона проїжджаючи перехрестя не поступилася дорогу іншому автомобілі, оскільки не замітила дорожній знак, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода при тих обставинах, що викладені в обвинувальному акті В результаті ДТП жінка та двоє дітей отримали тілесні ушкодження, про що вона шкодує та розкаюється. Потерпілим вона відшкодувала завдану шкоду в сумі 500 тисяч гринів та укладений з потерпілими договір згідно якого вона сплачує завдані збитки. Просить її суворо не карати, оскільки дана пригода сталася не навмисно, належні висновки вона для себе зробила.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом досліджено дані, що характеризують особу обвинувачену, дослідження інших доказів по справі визнано недоцільним, оскільки ті фактичні обставини справи, ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з`ясовано, чи правильно розуміє ОСОБА_5 зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності її позицій, а також роз`яснено, що в такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні представник малолітніх потерпілих ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він 06.09.2025 року близько 12 години перебуваючи за кермом власного автомобіля він, його дружина та двоє дітей їхали в село до його тещі. Коли він виїхав на перехрестя в районі с. Германівка Обухівського району то в його автомобіль в`їхав інший автомобіль який його не пропусти, оскільки він рухався по головній дорозі. В результаті ДТП його автомобіль злетів в кювет, при цьому постраждали його дружина та діти. Була викликана швидка допомога та поліція. Обвинувачена частково відшкодувала витрати на лікування в сумі 500 тисяч гривні, крім того вони уклали договір згідно якого обвинувачена щомісячно сплачує певні кошти, тому претензій матеріального характеру він не має. Щодо покарання, то просить обвинувачену визнати винною, але не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, просить слухати справу в її відсутності.

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності з врахуванням ч.1 ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України доведеною повністю, та приходить до висновку про доведеність її винуватості у вчиненні даного злочину, оскільки вона керуючи транспортним засобом вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження, та заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особу винної та її відношення до скоєного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання, суд вбачає щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, що характеризують поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, а саме часткове відшкодування збитків потерпілим, яка вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала у повному обсязі та усвідомила неправомірність своїх дій, щиро розкаюється у вчиненому, засуджує свої протиправні дії, наявність на утриманні похилого віку мами, стан її здоров`я, матеріальний та соціальний стан, думку прокурора та потерпілої, представника потерпілих які просять не позбавляти волі обвинувачену, суд знаходить, що виправлення ОСОБА_5 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, та застосувати положення ст. 75 КК України, оскільки її виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Призначення іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним.

Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченої додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керувати автотранспортними засобами, суд вважає за можливе застосовувати дану міру покарання, оскільки даний злочин пов`язаний з експлуатацією транспортного засобу та порушенням обвинуваченим ПДР України, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесного ушкодження та заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Судові витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченої.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавлення права керувати транспортними засобами строком один рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання, якщо вона протягом іспитового терміну – два роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на Черкаський районний сектор №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області .

Стягнути з ОСОБА_5 28079 грн. 10 коп. на користь держави за проведення експертиз.

Речові докази по справі; - транспортні засоби, автомобіль марки «Тойота» модель «РАV-4 Hybrid» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль марки «Hyundai» модель «Accent» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходяться на майданчику тимчасового утримання за адресою Київська обл., Фастівський район, с. Борисів, провулок Боженка,23 - повернути власникам; ДВД з записом медичної документації потерпілих, що зберігається при матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 10 вересня 2025 року на автомобіль марки «Тойота» модель «РАV-4 Hybrid» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль марки «Hyundai» модель «Accent» реєстраційний номер НОМЕР_2 , скасувати.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1