Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №367/6794/23 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6794/23

Провадження №2/367/1455/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

06 лютого 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі: головуючого- судді Одарюка М.П.

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 367/6794/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В :

Зміст позовних вимог, пояснення сторін.

В вересні 2023 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначає, що 30 грудня 2020 року вона уклала шлюб з громадянином Канади, ОСОБА_2 . В шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3 . Відповідач працює фермером у Канаді і проживає за місцем знаходження його фермерського господарства на фермі поблизу міста Келвінгтон. Час від час вона з донькою за туристичною візою їздила до відповідача на деякий час в гості в Канаду на його ферму. Під час її останнього часу перебування в Канаді з дочкою в гостях у відповідача, куди вони поїхали 17 лютого 2022 року , напередодні воєнної агресії рф проти України, у квітні 2022 року її стосунки з відповідачем різко погіршилися. Це було зумовлено політичними поглядами відповідача. Надалі її шлюб з відповідачем є не можливим. А психологічне насильство, може з часом перерости у фізичне, як відносно неї, так і відносно їхньої доньки. Крім того вона тривалий час не проживає з відповідачем як чоловік та дружина, відповідач не проявляє до неї інтересу, як до особистості та як до жінки та і відповідач втратив для неї інтерес, як чоловік. Вважає, що відповідач вчиняє протиправну поведінку щодо неї та їх доньки, подальше збереження її шлюбу з відповідачем є неможливим та навіть небезпечним, спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме її інтересам, інтересам її доньки, що мають істотне значення і є підставою для розірвання шлюбу.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе за відсутності сторін провести розгляд справи та винести судове рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що 30 грудня 2020 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між учасниками справи, актовий запис № 2370 (том 1 а.с.8).

У шлюбі у подружжя народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с.9-12).

Сторони припинили подружні відносини, сім`я фактично розпалась, спільне господарство не ведеться.

Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ст.279 Сімейного Кодексу України розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між особою в Україні здійснюється за законом України.

Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно п. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначається правовий статус та закріплюються основні права, свободи та обов`язки іноземців.

У ст.18 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено права у шлюбних і сімейних відносинах», зазначено, що іноземці можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України, та вказано, що іноземці мають рівні з громадянами України права і обов`язки у шлюбних і сімейних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином. Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу проводиться за законодавством України.

Згідно з рекомендацією Пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», від 21 грудня 2007 року № 11, Верховний Суд України зазначає, що в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає на Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтею 110 Цивільного процесуального кодексу України. На час розгляду даної справи судом - це норми ст.ст.27,28 ЦПК України.

Таким чином, розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні здійснюється за законом України.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

На підставі ч.1 ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюб носить формальний характер, подружні стосунки між сторонами не підтримуються, проживають окремо, спільного господарства сторони не ведуть, спору щодо поділу спільного майна та місця проживання дитини, як зазначає позивачка в позовній заяві, не існує.

Загальна декларація прав людини у ч.2 ст.16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст.23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

Отже, подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання та право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, сім`я розпалася та існує формально, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, а тому шлюб необхідно розірвати.

Суд приймає до уваги те, що сторонами не надано доказів визнання іноземного рішення в порядку ст. 464-466 ЦПК України, а тому вважає, що в такому випадку сторона позивача має право на розірвання шлюбу згідно законодавства України.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідачка при реєстрації шлюбу прізвище не змінювала.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтямист.ст.12,13,77,81,141,264,265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 30 грудня 2020 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №2370.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу Державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , громадянин Канади, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: М.П. Одарюк