Вирок від 05 лютого 2026 р. у справі №364/63/26 — Володарський районний суд Київської області

Суд: Володарський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

Дата: 05 лютого 2026 р.

Справа: №364/63/26

Суддя: Моргун Г. Л.

Справа № 364/63/26

Провадження № 1-кп/364/24/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025116260000202 від 16.12.2025 року, відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Погреби Тетіївського району Київської області , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, з неповною загальною середньою освітою, заміжня, на утриманні немає малолітніх та неповнолітніх дітей, не є депутатом, пенсіонерка, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судима, -

у вчиненні кримінального проступку, що передбачає кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Судом встановлено, що 19 листопада 2025 року, близько 08 години, ОСОБА_4 , перебувала у своєму будинку що за адресою: АДРЕСА_1 .

В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на викрадення документів, які належать її колишньому чоловіку ОСОБА_5 , а саме платіжних карток, з метою розрахунку за допомогою них за придбані товари у магазині.

Так, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_4 , 19 листопада 2025 року, близько 08 години, не повідомляючи про свої наміри ОСОБА_5 , використовуючи ключ від вхідних дверей будинку останнього, який мала при собі та про наявність якого ОСОБА_5 не повідомляла, відімкнула вхідні двері будинку ОСОБА_5 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , проникнувши таким чином до його середини.

В подальшому, ОСОБА_4 пройшла до спальної кімнати будинку де на дерев`яній тумбі під скатертиною виявила дві платіжні картки власником яких є ОСОБА_5 . Після цього, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що її не бачить власник майна та інші особи, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що вказані документи є офіційними документами, втрата яких істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів,незаконно заволоділа офіційними документами ОСОБА_5 , а саме платіжними картками банку «Кредит Агриколь» № НОМЕР_1 та «ПУМБ» № НОМЕР_2 , які відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію» та ст. ст. 1, 34, 38 Закону України «Про платіжні послуги» є офіційними документами, тобто електронними платіжними документами, засобом доступу до банківських рахунків, та які поклала до кишені куртки у яку була одягнена та вийшла з будинку замкнувши вхідні двері.

У подальшому, а саме 19.11.2025 ОСОБА_4 використовуючи платіжну картку «ПУМБ» № НОМЕР_2 здійснила купівлю цигарок на суму 155 грн., в магазині «Продукти», що розташований за адресою: вул. Грицюка, 2 А, село Руде Село, Білоцерківського району, Київської області, після чого, з метою приховати свої протиправні дії, повернула належні ОСОБА_5 платіжні картки на дерев`яну тумбу в спальну кімнату будинку ОСОБА_5 .

У судовому засіданні встановлено, що 27.01.2026 між потерпілим та обвинуваченою укладено угоду про примирення.

Згідно вищезазначеної угоди у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116260000202 від 16.12.2025 потерпілий у цьому провадженні ОСОБА_5 з одного боку та обвинуваченаОСОБА_4 , з іншого боку, дійшли згоди, що обвинувачена визнає себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 357 ч.1 КК України, у вчиненому щиро кається та згодна щодо покарання, яке повинна понести у виді пробаційного нагляду строком один рік.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 357 ч.1 КК України, надавши стверджувальну відповідь на питання щодо визнання нею вчинення викладених в обвинувальному акті та в угоді про примирення обставин.

Поведінка обвинуваченої ОСОБА_4 у судовому засіданні не викликає у суду сумніву щодо правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та щирості її позицій.

Обвинувачена та потерпілий просили затвердити угоду про примирення, розуміючи наслідки її укладення і затвердження, а також наслідки невиконання цієї угоди. Вимог стосовно компенсації матеріальної та моральної шкоди у потерпілого до обвинуваченої немає.

Прокурор у судовому засіданні проти затвердження угоди про примирення не заперечував.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що обвинувачена ОСОБА_4 своїми діями вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Розглянувши угоду про примирення, матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників процесу, суд вважає, що укладення угоди є добровільним, угода повністю відповідає вимогам ст. ст. 469, 471 КПК України та може бути затверджена судом.

Кримінальне провадження підсудне Володарському районному суду Київської області на підставі частини першої статті 32 КПК України.

Ч. 5 ст. 469 КПК України вказує, що укладення угоди може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 357 ч.1 КК України, яке за визначенням ст. 12 КК України, є проступком.

Крім того, судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить її щире каяття.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя .

Зважаючи на усе наведене та враховуючи позиції прокурора, потерпілого, обвинуваченої щодо затвердження угоди, беручи до уваги, що обвинувачена вважається раніше несудимою , в силу положень ст. 89 КК України ( а.к.п.30), непрацююча, пенсіонерка, заміжня (а.к.п. 36), на утриманні неповнолітніх дітей немає, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.к.п.39). По місцю проживання характеризується посередньо (а.к.п. 37), наявність однієї обставини, що пом`якшує її покарання та однієї обставини, що обтяжує покарання. Суд за таких обставин дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення укладеної 27.01.2026 між потерпілим та обвинуваченою і призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік.

Сторони погодили в угоді та розуміють, що відповідно до вимог частини другої статті 59-1 КК України суд покладає на засуджену до пробаційного нагляду такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Сторони зазначили у своїй угоді та ствердили у суді, що розуміють положення частини 3 статті 59-1 КК України, які визначають, що суд може покласти на засуджену до пробаційного нагляду обов`язки:

1) використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою;

2) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;

3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

5) пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.

Обов`язок використовувати електронний засіб контролю і нагляду встановлюється судом на строк від одного місяця до одного року.

Одночасно, беручи до уваги встановлені обставин даного кримінального провадження, суд, з урахуванням особи обвинуваченої, обставин вчиненого нею правопорушення та відсутність негативних наслідків від вчиненого, а також позиції потерпілого, який вказав, що вони примирилися і він не наполягає на суворості покарання для бувшої дружини – вважає недоцільним покладання на ОСОБА_4 обов`язків передбачених ч.3 ст. 59-1 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку статті 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Так, процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні на стадії досудового слідства на залучення експерта, понесені дактилоскопічної експертизи у розмірі 6239 грн. 80 коп. (а.к.п. 40) – слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави.

Оскільки питання щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченій до набрання вироком законної сили прокурором перед судом не ставилось та з учасниками процесу не обговорювалось, одночасно враховуючи, що вона не становить собою суспільної небезпеки, тому за таких обставин, суд вважає, що до набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не доцільно обирати.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 27.01.2026 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2025 за № 12025116260000202 , укладену між потерпілим ОСОБА_5 з одного боку та обвинуваченоюОСОБА_4 , з іншого боку.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 357 ч.1 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілим не заявлено.

Речові докази :

-сліди папілярних візерунків, які зберігаються у паперовому конверті – залишити при матеріалах кримінального провадження ;

- ключ від вхідних дверей з місця проживання ОСОБА_5 , що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 – залишити власнику;

- дактилоскопічна карта на і`мя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які зберігаються у двох паперових конвертах - залишити при матеріалах кримінального провадження ;

- мобільний телефон марки «Нокія С 22» , що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 – залишити власнику;

- банківська карта «CREDIT AGRICOLE» № НОМЕР_1 та «ПУМБ» № НОМЕР_3 , що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 – залишити власнику.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави Україна процесуальні витрати в сумі – 6239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 80 коп.

Запобіжний захід, ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.

На вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити після його проголошення обвинуваченій, потерпілому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua