Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №357/550/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/550/26

3/357/850/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ВАД № 331282 від 30 грудня 2025 року стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за ч. 3 ст. 184 КУпАП (далі – протокол),

У С Т А Н О В И В:

згідно з протоколом, 06 грудня 2025 року о 17 год 00 хв за адресою вул. Європейська, 29, с. Фурси, Київська область, неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснив раптовий вихід на нерегульований пішохідний перехід, внаслідок чого на нього здійснив наїзд автомобіль ВАЗ 21099, н.з. НОМЕР_1 (під керуванням водія ОСОБА_3 ) чим ОСОБА_2 порушив п.п. 2.3 «б», 4.14 «б» Правил дорожнього руху, на момент вчинення адміністративного правопорушення не досяг віку відповідальності, за що притягується його матір ОСОБА_1 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У ході розгляду протоколу, ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що належно виконує свої батьківські обов`язки по вихованню сина, її дитина знає і дотримується Правил дорожнього роху. Заперечувала обставини викладені у протоколі про те, що її син вчинив вказане адміністративне правопорушення. Вона є одинокою матір`ю та сама належно виховує сина.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КУпАП, вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3, визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, … доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Так, до протоколу долучено протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06 грудня 2025 року із схемою, фототаблицями до нього, письмові пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 06 грудня 2025 року, письмові пояснення водія ОСОБА_3 від 06 грудня 2025 року, письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 від 30 грудня 2025 року, довідка КНП КОР «КОДЛ №2» від 08 грудня 2025 року про те, що ОСОБА_2 був доставлений бригадою ЕМД з місця ДТП, від госпіталізації відмовились батьки, результати тесту на прилад Drager відносно водія ОСОБА_3 від 06 грудня 2025 року, результат,- 0,00 проміле, рапорт працівника поліції від 30 грудня 2025 року, диском з відезаписом з нагрудної камери поліцейських № 476015, № 476766.

Інших доказів, на підтвердження викладених обставин у протоколі, посадовою особою не долучено.

Так, у письмовому поясненні неповнолітнього ОСОБА_2 , опитаного в присутності матері ОСОБА_2 , від 30 грудня 2025 року зазначено, що 06 грудня 2025 року близько 17 год 40 хв він перебував за адресою Київська обл., с. Фурси по вул. Європейська, буд. 29, йшовши до магазину він хотів перейти дорогу на нерегульованому пішоходному переходу та подивився в ліву сторону, та помітив автомобіль, який рухався далеко від нього, чи дивився він в праву сторону він не пам`ятає, в подальшому йшов по пішоходному переходу, а точніше пришвидшив рух та раптово втратив свідомість, та коли лежав на асфальті (дорозі) помітив як люди почали до нього підходити на допомогу, в подальшому на місце події прибула швидка допомога, працівники поліції та його мама ОСОБА_1 .

Натомість, суддя вважає, що доданими до протоколу доказами, не доведено вказаних обставин у протоколі, адже належних, достатніх та беззаперечних доказів порушення п. 2.3 «б», 4.14 Правил дорожнього руху ОСОБА_2 до протоколу не долучено.

Водночас судом установлено, що суть адміністративного правопорушення, яка викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, не містить у собі ознак правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, а саме у протоколі не кваліфікована адміністративна відповідальність неповнолітнього ОСОБА_2 за нормами КУпАП.

За вказаних обставин судом установлено, що докази вини неповнолітнього ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого нормами КУпАП, не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи.

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що винність особи у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення не доведена, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи судом витлумачені на користь особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Отже, вчинення неповнолітніми правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст.184 КУпАП - не доведено.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА