Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №279/7949/25 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №279/7949/25

Провадження №2-а/279/6/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2026 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., за участю дистанційно представника позивача Яременко Д.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження термінову адміністративну справу №279/7949/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністратвине правопорушення, зазначивши, що 11.11.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №1/1771 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та постановлено звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю вчинено правопорушеня і обмежитись усним зауваженням відповідно до ст. 22 КУпАП. В оскаржуваній постанові зазначено, що 15.10.2025 відмовився від направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією, однак вказана обставина не відповідає дійсності так як від проходження ВЛК він не відмовлявся, крім того в постанові вказано, що він на розгляд справи з`явився не відповідає дійсності, оскільки він не був присутнім під час розгляду справ, а відтак був позбавлений права на її оскарження. При складані протоколу йому не було повідомлено про складання на нього протоколу, не роз`яснено йому права т а обов`язк, передбачені ст.286 КУпАП. Також було зазначено, що розгляд справи відбудеться о 10.00 год 06.11.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди він прибув, проте на вході йому було повідомлено черговим, що його ніхто не викликав. Всуперч нормам, а ні в постанові 11.11.2025, а ні в протоколі від 31.10.2025 не вказано жодних відомостей про повістку, якою він викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого його направлення для проходження медичного огляду. В протоколі про адміністративне правопорушення відсутнія мотивувальна частина, не додано доказів, не зазначені пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності або відмова від надання пояснень, не має підписів свідків, які б засвідчили цю відмову від пояснень. Крім того не міститься відомостей про спосіб направлення повістки, тому він і не знав про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно 15.10.2025 він не був присутнім, а відтак і не знаходить свого підтвердження відмова від проходження ВЛК. Не долучено жодних доказів, які б підтверджували направлення його на проходження ВЛК та його відмову і в оскаржувальній постані, а відтак не зрозуміло на підставі яких документів дійшли висновку про наявність в його діях складу адміністратмвного правоапорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Разом з тим, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи з 11.12.2006 року безстроково, вже двічі проходив огляд ВЛК з 19.01.2023 визнано обмежено придатним до військової служби та 21.05.2024 проходив ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано придатнимдо військової службт й не мав обов`язку без направлення керівника РТЦК та СП проходити медичний огляд з метою визначення ступеню придатності до військової служби, тобто не порушував законодавство. Тобто ним направлення на війському комісію, як це зазначено в постанові №1/1771 від 11.11.2025 не отримував та і будь-яке направлення його на ВЛК є незаконним, оскільки він є особою з інвалідністю, тому вважає, що дана постанова є незаконною у зв`язку з відсутністю у його діях особи складу адміністративного правопорушення та підлягає скасуванню. Крім того, просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 скасувати запис про вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг".

Представник позивача Яременко Д.В. позов підтримав, просив його задовольнити .

Відповідач 08.01.2026 надав суду заяву про проведення судового засідання у відсутність представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 25.12.2025 відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позов відповідно до вимог ст. 162 КАС України. Відзив у визначений ухвалою про відкриття провадження строк до суду не поданий.

При цьому, відповідачем через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву подано 03.02.2026.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про залишення відзиву відповідача та доданих до нього доказів без розгляду, оскільки відзив подано з порушенням строку на його подачу.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

Встановлено, що 11.11.2025 стосовно ОСОБА_1 начальником ОСОБА_2 винесено постанову №1/1771 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю вчинено правопорушення і обмежить усним зауваженням відповідно до ст. 22 КУпАП.

Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в умовах дії особливого періоду, будучи військовозобов`язаний, всупереч встановленим законодавством правил війського обліку 15.10.2025 відмовився від направлення на медичний огляд ВЛК для визначення ступеню придатності для проходження військової служби. Таким чином, своїм умисним діянням, яке виразилось у відмові від проходження ВЛК ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливіий період, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною

Зокрема, бланкетна диспозиція адміністративно-правової норми визначає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Отже, для встановлення ознак об`єктивної сторони складу передбаченого правопорушення, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати положення Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який відповідно до преамбули визначає, зокрема, обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Цей Закон встановлює, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для направлення для проходження медичного огляду (абз. 2 ч. 1 ст. 22 цього Закону); проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (абз. 4 ч. 1 ст. 22 вказаного Закону).

Питання організації медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (надалі - Порядок №560) та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (надалі - Положення №402).

Зокрема, п. 3.1. глави 3 розділу ІІ Положення №402 (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлює, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

У п. 74 Порядку № 560 (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку.

У сформованому направленні на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду зазначаються інформація згідно з вимогами законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду (п. 74-3 Порядку № 560).

Згідно з п. 74-1 Порядку № 560 для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування.

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов`язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Отже, саме таким чином під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням ТЦК та СП. Це гарантує, що вони будуть обізнані про наслідки своїх дій. Направлення обов`язково видається під особистий підпис військовозобов`язаному, що підтверджує факт його отримання та інформування про процедуру.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не надав копію направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в підтвердження дотримання встановленої процедури направлення на військово-лікарську комісію, а також доказів реєстрації такого направлення в журналі реєстрації направлень на ВЛК та його вручення ОСОБА_1 під особистий підпис з доведенням вимог законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

З цих підстав суд дійшов висновку про недотримання встановленої процедури направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду ОСОБА_1 ..

При цьому, в постанові вказано, що ОСОБА_1 на розгляд справи з`явився, однак позивач цей факт заперечує, про що свідчить відсутність підпису в отриманні постанові особи, яка притягується до адміністратвиної відповідальності. Відповідач жодними доказами не спростував ці обставини.

Процедуру прибуття та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки врегульовано у пункті 54 Порядку № 560.

За змістм цієї норми, старший групи оповіщення пропонує військовозобов`язаному прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема: для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, у разі встановлення, що:

- громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022, або Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію",

- виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

При цьому із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка або складається акт відмови від отримання повістки, який реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Водночас, у разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зважаючи на те, що відповідач не надав доказів вручення повістки ОСОБА_1 для явки до ТЦК та СП для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби або складення акта про відмову від отримання повістки і протоколу адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП, суд дійшов висновку, що не було дотримано процедури доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП, який врегульовано у Порядку № 560.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України).

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів направлення ОСОБА_1 на проходження медичного огляду ВЛК та відмови позивача від проходження військово-лікарської комісії на підставі цього направлення, тобто не довів факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про скасування запису про вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" суд зазначає наступне.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є суб`єктом владних повноважень, а внесення, збереження або виключення відомостей з державних інформаційних ресурсів здійснюється ним у межах владних управлінських функцій. Отже, спір щодо правомірності таких дій або бездіяльності має публічно-правовий характер і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Водночас, згідно зі статтями 17, 19, 22 Кодексу адміністративного судочинства України, справи цієї категорії як суд першої інстанції розглядає окружний адміністративний суд, а не місцевий суд загальної юрисдикції, навіть у разі подання позову як адміністративного, тому позивач в праві подати позов до окружного адміністративного суду про визнання дій ТЦК та СП протиправними та зобов`язання вчинити дії.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що вказана вимога не підлягає розгляду Коростенським міськрайонним судом Житомирської області, у зв`язку з чим у задовленні цієї вимоги слід відмовити, як такої, що заявлена з порушенням правил предметної юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у справі на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 210-1 ч. 2, 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст.ст.2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 №1/1771 від 11.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.

В решті вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Сторони та учасники:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

копія згідно з оригіналом