Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №636/2153/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року

м. Харків

справа № 636/2153/25

провадження № 22-ц/818/755/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Мальованого Ю.М, Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків), про оголошення фізичної особи померлою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Сичова Антона Юрійовича на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 05 серпня 2025 року, постановлене під головуванням судді Золотоверхої О.О., -

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлою.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 05 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про оголошення фізичної особи померлою – залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Сичов Антон Юрійович просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про оголошення фізичної особи померлою.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Вважає, що усі зібрані докази, що наявні в матеріалах справи свідчать про те, що ОСОБА_2 загинула внасліок обстрілу з боку терористичних військ РФ. З моменту ймовірної смерті пройшло майже півтора роки. За весь час ОСОБА_2 на зв`язок не виходила. Відсутність тіла загиблої та зволікання в оголошенні її померлою тянуть за собою неможливість реалізувати спадкові права заявниці, отримання компенсації за зруйнований будинок, а також реалізувати право на звернення до Міжнародного реєстру збитків для України у зв`язку з загибеллю близького члена сім`ї.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви про оголошення фізичної особи помелою, суд першої інстанції виходив з того, що бойові дії на території м. Вовчанськ, яке, ймовірно є місцем загибелі ОСОБА_2 , станом на 05.08.2025 не закінчено, а тому з урахуванням ч.2 ст. 46 ЦК України вимоги ОСОБА_1 на теперішній час не підлягають задоволенню.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Білгород народилася ОСОБА_3 , батьками якої записано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 26.03.1967 (а.с.13).

04.05.1985 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено шлюб, змінено прізвище дружини на « ОСОБА_6 », вказаний шлюб розірвано, що підтверджується копією довідки №453 від 23.03.2011 з Центрального відділу управління ЗАГС адміністрації м. Білгород (а.с.13/2).

30.04.1988 між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено шлюб, дружині присвоєно прізвище – « ОСОБА_9 », що підтверджується копією довідки №454 від 23.03.2011 з Центрального відділу управління ЗАГС адміністрації м. Білгород (а.с.14).

Згідно копії посвідки на постійне проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с.14/2-15) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно №78372077 від 18.01.2017 (а.с.16) зареєстровано право приватної спільної власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №84 від 18.01.2017 (із вказаного витягу не вбачається власник).

Згідно копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №74156935 від 29.09.2023 (а.с.17) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено заповіт (№ в Спадковому реєстрі 71323413) №1873 від 29.09.2023.

До суду надано скрин-шоти з Сервісу МВС України (а.с.18,19), з якого вбачається, що Шевченківським ВП ГУНП в Харківській області внесено відомості щодо зниклих громадян стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії листа Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області від 16.01.2025 за вих. №А/3-3/119-60/02-2025 (а.с.20) 06.06.2024 до Харківського РУП №3 надійшла заява ОСОБА_1 про те, що її мати не виходить на зв`язок з 17.05.2024; вказана заява зареєстрована в ІКС «ІПНП» за №13252 від 06.06.2024 на направлена до ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області; відомості внесено до ЄРДР за №12024221250000286 за ч.1 ст. 115 КК України.

Надано до суду і фотокопію місцевості (а.с.23), з якої вбачається знищена будівля, проте не зазначено жодних координат, адрес, дати здійснення фото.

Вовчанською міською військовою адміністрацією надано листа від 17.01.2025 за №76 (а.с. 24), згідно якого на сьогоднішній день будівля за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на території проведення активних бойових дій та за таких обставин, комісія з питань виконання невідкладних робіт для ліквідації наслідків збройної агресії рф не має змоги провести обстеження і скласти відповідні акти по знищеній або пошкодженій будівлі за вищевказаною адресою.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснив суду, що дійсно після повторного наступу на м. Вовчанськ навесні 2024 року він умовляв сусідку, ОСОБА_2 , виїхати у безпечне місце, але вона відмовилась. Після того, як він все ж таки виїхав з Вовчанську, він спілкувався із нею за кілька днів телефоном й вона повідомила, що були «прильоти» у сусідні будинки, зруйновано й частину її надвірних споруд. Після цього зв`язку із нею не було. Через певний час її дочка надіслала йому на телефон фото, з якого видно, що будинок Радіонової зруйновано. Він має припущення, що під час обстрілу ОСОБА_13 перебувала у будинку й загинула.

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є донькою ОСОБА_2 . Зазначає, що її мати з 2017 року мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будинок та відповідна земельна ділянка, де мешкала ОСОБА_2 , належав їй на праві приватної власності. Вовчанська територіальна громада, в тому числі і м. Вовчанськ з травня 2024 року належить до територій, де ведуться бойові дії та є тимчасово окупованою територією Російською Федерацією. В травні 2024 року мати заявниці перестала виходити на зв?язок та стало відомо, що внаслідок обстрілу міста окупаційними військами РФ відбулось пряме влучання невідомого снаряду в будинок, у якому знаходилася ОСОБА_2 , будинок вщент був зруйнований. У зв?язку з зазначеними трагічними подіями 06.06.2024 заявницею до Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області було подано заяву про те, що її мати не виходить на зв?язок. В подальшому, слідчим відділом ВП №1 (м. Вовчанськ) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області за вищевказаною заявою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221250000286 за ч. 1 ст. 115 КК України від 17.06.2024. Крім того, Вовчанською МВА у відповіді на адвокатський запит від 17.01.2025 року №76 повідомлено, що на сьогоднішній день будівля за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на території проведення активних бойових дій та за таких обставин, комісія з питань виконання невідкладних робіт для ліквідації наслідків збройної агресії РФ не має змоги провести обстеження і скласти відповідні акти по знищеній або пошкодженій будівлі за вищевказаною адресою. Також було направлено заяву та адвокатський запит до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) задля отримання інформації про зникнення ОСОБА_2 , за результатом було отримано Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 27.02.2025 року, де вказано, що мати заявниці вважається зниклою (виявленою) на території бойових дій (під час воєнних дій), датою набуття зазначеного статусу вважається 16.10.2024 року. Також ОСОБА_12 , який був сусідом ОСОБА_2 та проживав за адресою: АДРЕСА_2 у своїх поясненнях повідомив, що під час повторної окупації м. Вовчанська у травні 2024 року ОСОБА_2 відмовилась виїжджати, останній раз вона вийшла на зв?язок 13.05.2024 року та повідомила, що поруч з її будинком вже були потрапляння снарядів та пошкоджено сарай і господарські будівлі на території її будинку. Однак, через якийсь час ОСОБА_12 стало відомо, що будинок ОСОБА_2 було повністю зруйновано і більше сусідка не виходила на зв`язок, що може свідчити про те, що, скоріше за все, вона загинула внаслідок потрапляння якогось снаряду в її помешкання. З огляду на викладене, вважав, що існують підстави для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлою, з огляду на те, що вона офіційно вважається зниклою на території міста Вовчанська, який внаслідок окупації російською федерацією станом на сьогодні є повністю зруйнованим. Відсутність тіла ОСОБА_2 позбавляє можливості отримати документи, передбачені ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/2 в редакції наказу Міністерства юстиції України 18 грудня 2010 року №3307/5 (лікарське свідоцтво про смерть; фельдшерська довідка про смерть) та зареєструвати факт смерті особи у встановленому законом порядку. У зв`язку із відсутністю документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, які є підставою для державної реєстрації смерті, оголошення матері заявниці померлою дозволить отримати свідоцтво про смерть та оформити спадщину, яка залишилась після її смерті, а також певним чином полегшить страждання сім`ї, оскільки принесе до родини визначеність і усвідомлення того факту, що нарешті потрібно змиритися зі смертю матері.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) – це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» – та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому, зважаючи на конкретні обставини справи, суд повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії РФ.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі – Наказ № 309).

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані РФ території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22.

У зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває по даний час.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с.14/2-15) зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Вовчанською міською військовою адміністрацією надано листа від 17.01.2025 за №76 (а.с. 24), згідно якого на сьогоднішній день будівля за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на території проведення активних бойових дій, у зв`язку з цим комісія з питань виконання невідкладних робіт для ліквідації наслідків збройної агресії РФ не має змоги провести обстеження і скласти відповідні акти по знищеній або пошкодженій будівлі за вищевказаною адресою.

Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією» втратив чинність від 20.03.2025.

У Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786 міститься інформація що станом на 05.08.2025 Вовчанська територіальна громада Чугуївського району Харківської області, до складу якої входить н.п. Вовчанськ, відноситься до території, на яких ведуться (велися) бойові дії.

За змістом ч.2 ст.46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про оголошення фізичної особи померлою, оскільки м.Вовчанськ Харківської області, де зникла безвісті ОСОБА_2 , наразі є територією проведення активних воєнних дій, які до теперішнього часу не закінченні, а тому відсутні підстави для оголошення фізичної особи померлою на підставі ч.2 ст.46 Цк України.

Строк, передбачений ст.46 ЦК України, за спливом якого особа може бути оголошена померлою, має вираховуватись саме з моменту закінчення воєнних дій.

Враховуючи, що ОСОБА_2 зникла безвісти в районі проведення воєнних дій, які до теперішнього часу не закінченні, відсутні підстави для задоволення заяви про оголошення її померлою.

Висновок суду про відмову у задоволенні заяви відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Разом з тим заявниця не позбавлена права за наявності відповідних доказів звернутися до суду з заявою про встановлення факту смерті.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сичова Антона Юрійовича на - залишити без задоволення.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 05 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Ю.М. Мальований

О.Ю. Тичкова