Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №645/8387/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/8387/25

Провадження № 1-кп/645/266/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі :

Головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025226220000371 щодо :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, українки, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, працює в КНП ХОР «ОДІКЛ» на посаді молодшої медичної сестри, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2025, приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своєю подругою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийшли до місця мешкання потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Під час розмови між ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 виник словесний конфлікт щодо порядку поділу та оформлення права власності на будинок, який розташований по АДРЕСА_2 .

В ході раптово виниклого конфлікту між жінками виникла штовханина, в ході якої ОСОБА_5 , діючи з необережності, намагаючись уникнути подальшого конфлікту та фізичного контакту з потерпілою ОСОБА_4 , яка, в свою чергу, утримувала останню за її одяг, нанесла потерпілій ОСОБА_4 декілька ударів своєю правою долонею в ділянку голови та обличчя. Одразу після цього, ОСОБА_5 , продовжуючи намагання припинити виниклий конфлікт та штовханину, продовжуючи діяти з необережності, не маючи прямого умислу на спричинення тілесних ушкоджень, не передбачаючи можливості їх настання, хоча повинна була і могла їх передбачити, намагаючись забрати від себе праву руку потерпілої ОСОБА_4 , схопила її за фалангу п`ятого пальця правої руки і вивернула її долонею до себе, одночасно хаотично хапаючи та відштовхуючи праву руку потерпілої ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи необережно, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинна була і могла їх передбачити, спричинила потерпілій ОСОБА_4 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №09/783-С/2025 від 26.09.2025 року, наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма правої кисті у вигляді внутрішньо суглобового перелому дистального метаепіфізу середньої фаланги 5 пальця не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинило за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня), і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середньої ступеня тяжкості (згідно з П.П. 2:2.1. а, б, в, і 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95 р.); синці та садно викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою, відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. вищезазначених правил, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи те, що потерпіла ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є близькими особами (мати одного з подружжя та інший з подружжя), незалежно від факту спільного проживання, а характер насильства відповідає критеріям, визначеним у ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

В судовому засіданні ОСОБА_5 , винною себе у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України визнала повністю, зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини справи не оспорювала, у скоєному щиро каялась. Попросила вибачення у потерпілої в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що обвинувачена її невістка, 26.08.2025 року ОСОБА_5 разом із подругою ОСОБА_6 приблизно о 20.00 годині, прийшли до неї додому за адресою: АДРЕСА_3 , з метою забрати документи на будинок. Вони були не тверезі, стали кричати, погрожувати побити. ОСОБА_5 вимала віддати їй документи на будинок, спадкоємцем на частину якого є її син та чоловік ОСОБА_5 . Під час конфлікту та штовхонини, вона схопила ОСОБА_5 за футболку та тримала, щоб не впасти. ОСОБА_5 намагалась забрати від себе її руки, при цьому била руками по голові, обличчю, рукам, при цьому необережно вивернула фалангу п`ятого пальця правої руки. Зазначила, що раніше таких конфліктів між нею та невісткою не було, були тільки словесні. Просила суворо не карати обвинувачену.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ст. 128 КК України, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, у тому числі потерпіла, не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої, потерпілої та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченої, даних щодо речових доказів та судових витрат.

Аналізуючи вищевикладені докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 , своїми діями, вчинила необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 128 КК України, і така кваліфікація її дій є вірною.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його конкретні обставини та наслідки, особу винної, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, наявність обставини, яка обтяжує покарання.

При визначенні ОСОБА_5 , виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не була засуджена, працевлаштована, заміжня, не перебуває на обліку лікарів психіатра та нарколога, а також пом`якшуючу покарання обставину - щире каяття.

Обтяжуючою покарання обставиною, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, та особи з якою обвинувачена перебуває у сімейних або близьких відносинах.

На підставі викладеного, з урахуванням особи ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про застосуванням покарання, у межах санкції ст. 128 КК України, а саме у виді обмеження волі на відповідний строк.

Однак, приймаючи до уваги вищевказані обставини, дані, які характеризують особу ОСОБА_5 , враховуючи її щире каяття, відсутність судимостей, суд вважає про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 , можливо без ізоляції її від суспільства, з застосування до нього положень ст. 75 КК України, звільнив від відбування покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Закон України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у п. 3 ч. 1 ст. 1 визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

З огляду на викладене очевидним є те, що формулювання поняття «злочин, пов`язаний із домашнім насильством» є ширшим за поняття «домашнє насильство» у нормі ст. 1261 КК і може полягати не лише у вчиненні цього злочину, а й в інших суспільно небезпечних діяннях, які мають ознаки домашнього насильства. Тому поняття «злочин, пов`язаний із домашнім насильством» не є відсилочним, у розумінні законодавця має комплексний характер й регламентується у різних сферах суспільних відносин. Тому при встановленні змісту згаданого поняття слід виходити з конкретних фактичних обставин справи, а не тільки з кваліфікації дій винуватця.

У контексті зазначеного «злочином, пов`язаним із домашнім насильством» слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого містять хоча б один із елементів, перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх у відповідній статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.

В контексті положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України поширюється, незалежно від факту спільного проживання.

Суд зазначає, що заходи, передбачені ст. 91-1 КК України (обмежувальні заходи/програми для кривдників), застосовуються виключно у разі вчинення домашнього насильства. Оскільки ст. 128 КК України є необережним злочином, її застосування разом із програмами для кривдників можливе, враховуючи наявність ознак домашнього насильства.

Згідно приписів ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені ряд обов`язків, у тому числі направлення для проходження програми для кривдників.

Згідно з п. 10 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у разі порушення кримінального провадження у зв`язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов`язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються КК України та КПК України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Враховуючи встановлені конкретні обставини справи, зазначені вище, суд вважає наявними правові підстави для застосування до ОСОБА_5 , обмежувального заходу, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, у виді проходження програми для кривдників.

Питання речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Судових витрат в матеріалах кримінального провадження не має.

Цивільний позов заявлено не було.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_5 , не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити їй покарання, на підставі цього закону у вигляді обмеження волі на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_5 , звільнити від відбування вказаного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1 рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопоршення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_5 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Застосувати до ОСОБА_5 , обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 1 (один) місяць.

Контроль за виконанням обмежувального заходу - програми для кривдників, застосованої до ОСОБА_5 , покласти на Департамент у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради.

Зобов`язати ОСОБА_5 , прибути до Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради за адресою: місто Харків, Майдан Свободи, 5.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Речові докази: ксерокопія довідки №3110 з КНП МКБЛ ХМР заведену на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; DVD-R диск з написом ОСОБА_4 №10459 від 27.08.2025, на якому маються цифрові рентгенограми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; CD-R диск з копіями наступних аудіозаписів: «0991446718.2025-08-26 20-21-01», «0991446718.2025-08-26 20-47-55», «0991446718.2025-08-26 21-12-58», «0991446718.2025-08-26 21-18-21», «0503087477.2025-08-26 22-17-21», «0998275317.2025-08-27 12-47-23».; копія карти виїзду швидкої медичної допомоги №2669 від 26.08.2025 на 1 арк.; мікро SD адаптер, торгової марки «AGi», в середині якого знаходиться мікро SD карта, торгової марки «AGi», з об`ємом пам`яті 32 GB, з написом на зворотній стороні OXJB 1135127, з копією аудіозапису «2348-з», що зберігаються в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Немишлянський районний суд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Суд роз`яснює обвинуваченій, потерпілій, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1