Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №619/6685/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/6685/25

провадження № 3/619/25/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Коваленко Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Носачової І.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Стеценка А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №3ХРУП №3ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого керівником групи технологічного супроводу в Українському науково-дослідному інституті природних газів, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.10.2025 серії ЕПР 1 №497733, 29.10.2025 року біля 19.30 за адресою Харківська область, Дергачівський район, м Дергачі, вул. Соснова, 10, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем MAZDA 6, б.н. незареєстрованим, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження медичного огляду на місці зупинки т/з та в установленому законом порядку відмовився , що зафіксовано на бодікамеру 1118031965/116, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та надав пояснення, відповідно до яких, він придбав автомобіль із США і приїхав до м. Дергачі подивитися на неї, змінив колесо і вирішив перевірити машину. Це був вечірній час, десь біля 20 годин. Транспортний засіб не поставлений на облік , і коли його зупинили працівники поліції він злякався, що автомобіль зможуть евакуювали. Працівник поліції спитав чи вживав він алкогольні напої , як давно та сказав що мають його освідувати на місці, або їхати до м. Харкова. Від проходження освідування на місці ОСОБА_1 відмовився, оскільки до того палив трубку, тому сказав, що відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння на місті, проте погодився проїхати до Харкова. Він разом із співробітниками поліції на службовому авто поїхали в напрямку Харкова . Поки вони їхали на автомобілі, поліцейські запропонували йому відмовитися на камеру від проходження огляду. За переїздом вони зупинилися та ОСОБА_1 погодився. Від поліцейських отримав тимчасовий дозвіл і копію протоколу на вул. Залізничній 20 о 22:08. Потім поліцейські привезли його до місця яке він вказав у м. Дергачі.

Адвокат Стеценко А.Ю., який представляє інтереси водія ОСОБА_1 , звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про притягнення його довірителя до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Вказане клопотання аргументував тим, що стороною захисту встановлена суттєва невідповідність дійсності окремих відомостей наведених в Протоколі а саме:

- в протоколі зазначено те, що він був складений Інспектором 29.10.2025 о 20:20:30 на вулиці Соснова, 10 в місті Дергачі Харківської області, а вручений особі, яка притягається до адміністративної відповідальності значно пізніше - лише о 22.08.30 29.10.2025 та в іншому місці - на вулиці Залізнична, 20 в місті Дергачі Харківської області;

- наведена автором Протоколу суть адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУПАП з посиланням на пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N? 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР), є в правовому сенсі некоректною і суттєво відмінною від чинної . В дійсності пункт 2.5 ПДР, який є імперативною нормою матеріального права, дослівно наголошує таке: "Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- Зміст Протоколу вказує на те, що 29.10.2025 року біля 19.30 на вулиці Соснова, 10 в місті Дергачі Харківської області ОСОБА_1 керував автомобілем MAZDA 6, б.н. незареєстрованим, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу в установленому законом порядку відмовився, що зафіксовано бодікамерою 1118031965/116;

-Зміст Відеозапису, зафіксованого бодікамерою 1118031965/116 починається 29.10.2025 о 21:11:00 і, жодним чином за визначенням не може засвідчувати керування транспортним засобом ОСОБА_2 при наведених в Протоколі обставинах та відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння 29.10.2025 року біля 19.30 на вулиці Соснова, 10 в місті Дергачі Харківської області ;

-зміст Відеозапису, зафіксованого бодікамерою 1118031965/116 дійсно вказує на факт відмови особи чоловічої статі, яка назвала себе ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відвідуванням закладу охорони здоров`я у місті Харкові, однак це відбулось не при наведених в Протоколі обставинах - 29.10.2025 року біля 19.30 на вулиці Соснова, 10 в місті Дергачі Харківської області, а 29.10.2025 о 22:05.20 на вулиці Залізнична, 20 у місті Дергачі Харківської області, тобто у суттєво відмінний час доби та в іншому місці зазначеного населеного пункту ;

-зміст Відеозапису, зафіксованого бодікамерою 1118031965/116 не є безперервним, яким він має бути у відповідності до вимог пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 N? 1026;

- Відеозапис у вигляді двох окремих відеофайлів, позначених у їх загальному переліку написом літерами латинського алфавіту і цифрами дослівно: "WhatsApp Video 2025-10-30 at 08.26.07", нетривалий зміст яких (43 секунди і 16 секунд) відображає рух транспортного засобу без номерного знаку і його зупинку, а також присутність у кадрі двох осіб за ознаками зовнішності чоловічої статі, які перебувають між собою у спілкуванні. Відсутність звукового супроводу взагалі унеможливлює будь-яке розуміння суті того, що саме зафіксоване, де і коли воно відбувається, а час їх створення вказаний наступною за днем складання Протоколу добою: "2025-10-30 at 08.26.07".

Отже виявлена стороною захисту суттєва невідповідність змісту Протоколу змісту Відеозапису 1118031965/11, а загалом і вихідним положенням частини першої статті 256 КУПАП, надає достатні підстави, для того щоб складений Інспектором Протокол, не вважати доказом по Справі, в сенсі поняття "Докази", визначеного частиною першою статті 251 КУПАП.

Допитаний у судовому засіданні свідок - інспектор відділу поліції №3 (м. Дергачі) Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області капітан поліції Кас`яненко Сергій Миколайович, пояснив, що під час чергування в вечірній час він з напарником побачили автомобіль без номерних знаків. Зупинили його. Оскільки у водія був характерний запах алкоголю з порожнини рота, то запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager на місці зупинки транспортного засобу , на вулиці Соснова, 10 в місті Дергачі , Харківської області. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager. Отже, йому було запропоновано прослідувати до медичного закладу, наслідки відмови йому були роз`яснені. ОСОБА_1 погодився, і вони на службовому автомобілі поїхали до медичного закладу у м. Харків. Проте після залізничного переїзду у м. Дергачі, правопорушник попросив зупинитися, оскільки не захотів витрачати час на поїздку до Харкова. Отже, це відбулося на вулиці Залізнична, 20 у місті Дергачі, Харківської області. Після того як правопорушник відмовився від проходження

огляду на стан сп`яніння , його відвезли у м. Дергачі, туди куди він вказав. Нестиковки по часу, на відеорегистраторі зі службового автомобіля та на бодікамері дійсно були, оскільки час на цих пристроях і навіть день, постійно збивається, а тримати їх завжди включеними немає можливості оскільки вони не витримують повний день. Про цю проблему керівництву відомо. І з приводу того, що поліцейський не слідкує за правильним часом на електронний пристроях його вже притягали до відповідальності за місцем служби. Щодо посилання адвоката на тривале спілкування з водієм свідок зазначив, що ОСОБА_1 годину телефонував адвокату , а вони весь цей час чекали поруч. Також пояснив, що підставою зупинки автотранспортного засобу була відсутність державного номеру реєстрації. Проте коли водій пояснив, що авто був придбаний на аукціоні в США і ще не встиг його зареєструвати, однак хотів перевірити як автомобіль їде, він отримав зауваження з приводу відсутності державної реєстрації автотранспортного засобу , протокол не складався. При цьому водій показав декларацію про сплату митних платежів.

Заслухавши адвоката, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 62 Конституції України, яка гарантує дотримання державою принципу презумпції невинуватості особи, передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння визначається статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858. Вказаними нормативними документами передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану сп`яніння.

Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (п. 3 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395).

Пунктом 6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за № 1413/27858, передбачає два способи такого огляду: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Розділом ІІ вказаної Інструкції регламентовано порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Так, цим розділом передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в відповідному додатку до цієї Інструкції.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що правова позиція по справі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду з огляду на вільне визначення своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події, шляхом безпосереднього дослідження доказів судом, а обов`язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Не дивлячись на невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, його винуватість доказана у повному обсязі та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №497733 від 29.10.2025, підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи ін. сп`яніння, складеним 29.10.2025, за відомостями якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, їхати до медичного закладу відмовився, що зафіксовано бодікамерою; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду за допомогою алкотестера Драгер 6810; відомостями оглянутого відеозапису з нагрудного відеореєстратора №1113031965/116, на якому зафіксовано факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 , який тривалий час на пропозицію працівників поліції пройти на місці зупинки огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» не надав згоди на це, таким чином відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. В подальшому факт відмови прослідувати до медичного закладу також було зафіксовано на відеозапису в кольоровому вигляді. В судовому засіданні поліцейський пояснив, що кольори відео залежать від того, чи ввімкнув працівник поліції кнопку на кольорове відео чи на чорно-біле.

Як установлено п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення стоїть підпис, що свідчить про те, що водія було ознайомлено із змістом протоколу та надано можливість надати пояснення відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, яким ОСОБА_1 не скористався.

Відомостями довідки інспектора САП ХРУП №3 Д. Гаврющенко встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 , а тому не виконання водієм вимог Правил дорожнього руху в частині обов`язків водія, є свідомими діями ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводився у зв`язку із відмовою водія.

Відомостями направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану сп`яніння встановлено, що медичний огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із його відмовою.

Відомостями відеозапису фіксації обставин правопорушення, доданого до протоколу встановлено, що транспортний засіб, який рухався в темний час доби дорогою загального користування та був зупинений працівниками поліції. У водія було встановлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від виконання законної вимоги поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Водію, якого було відсторонено від керування були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Доводи захисника про те, що до матеріалів справи долучено DVD-диск, на якому містяться лише фрагменти відеозапису із нагрудного відеореєстратора працівника поліції, що на думку адвоката під час відеозйомки процедури складання протоколу порушено принцип безперервності її застосування, а тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, суддя зазначає наступне: відеозаписом зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано.

Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських, які діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі, фіксування відбувалось відкрито, а ОСОБА_1 не заперечував проти зйомки. Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Зміст відеозапису є логічним, послідовним, а тому суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо доводів сторони захисту про те що протокол був складений Інспектором 29.10.2025 о 20:20:30 на вулиці Соснова, 10 в місті Дергачі Харківської області, а вручений особі, яка притягається до адміністративної відповідальності значно пізніше - лише о 22.08.30 29.10.2025 та в іншому місці - на вулиці Залізнична, 20 в місті Дергачі Харківської області, не можуть бути підставою для закриття провадження у справі, оскільки не спростовують відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та як наслідок вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, свідок в судовому засіданні надав пояснення зазначеним подіям, які прийняті судом до уваги.

Отже, вище вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.

Надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 чи його захисник до суду не надали.

Отже, саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху.

При цьому, суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. ОСОБА_1 та його захисник не скористались процесуальною можливістю та не звертались із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі (ст. 267 КУпАП). Разом з тим, стороною захисту не надано відомостей про звернення до суду в порядку, передбаченому ст. 5, 20, 286 КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб.

Отже, суд встановив, що сторона захисту не скористалась своїм правом та не надала до суду доказів на підтвердження версії щодо незаконності дій працівників поліції або їх упередженості під час проведення ними дій та складання матеріалів про адміністративне правопорушення за відмову ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп`яніння, а матеріали справи не містять відповідних відомостей, що обумовлюють невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності.

Натомість, саме відмова від проходження огляду водія є процесуально визначальним фактом у цій справі, адже адміністративна відповідальність, встановлена ч.1 ст. 130 КУпАП, що настає в цьому випадку, саме за відмову водія у проходженні огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що знайшло своє підтвердження у неспростованих відомостях протоколу про адміністративне правопорушення, доданих до нього доказах та інших відомостях, наявних у матеріалах справи.

Разом з цим суд вважає належним зазначити, що приписи статей 130 та 266 КУпАП в їх невід`ємному взаємозв`язку встановлюють відповідальність за відмову від проходження огляду, яка настає у випадку відмови водія від будь-якого, визначеного законом порядку, та запропонованого (в разі наявності підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням проведення його порядку. Відомостей про порушення проведення порядку огляду на стан сп`яніння матеріали справи не містять.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті» у її релевантному зв`язку із нормами Закону чинними на момент вчинення правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130КУпАП,судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків або зафіксованому технічними пристроями відеозапису, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови водія транспортного засобу від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. А тому, у працівників поліції виникають законні підстави для складання матеріалів про адміністративну відповідальність з моменту фіксування відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння в порядку встановленому законом незалежно від причин та способу надання водієм такої відмови.

За таких обставин, враховуючи зміст пункту 2.5 Правил дорожнього руху, необхідно вважати, що водій, стосовно якого є підозри про перебування його у стані сп`яніння, саме зобов`язаний пройти огляд у встановленому законом порядку. Вказаний обов`язок водія спрямований на безпеку руху, тому факт відмови від проходження такого огляду законодавство кваліфікує як окреме правопорушення з правовими наслідками, як для перебування його у стані сп`яніння. Таке належить вважати цілком виправданим та логічним, оскільки в протилежному випадку, водії, відмовляючись від такого огляду, мали б можливість приховувати свій стан, і як наслідок уникати юридичної відповідальності.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, (наприклад «Функе проти Франції», «Драган Петрович проти Сербії» (Dragan Petroviж v. Serbia)від 14.04.2020(скарга№ 75229/10),Sта Марперпроти СполученогоКоролівства) не можливо здійснювати по відношенню до особи будь - якого примусу з метою надання цією особою біологічних зразків, оскільки це в розумінні положень пункту 1 статті 8 Конвенції порушує право особи на повагу до її приватного життя.

З відомостей відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, про що повідомив працівників поліції, а також вживав дій, які демонструють його небажання проходити зазначений огляд.

Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.

Все вищевказане узгоджується з статтями 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року, з наступними змінами.

З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

При розгляд справи було встановлено, що підставою зупинку автотранспорту слугувала відсутність державної реєстрації зазначеного автомобіля, а посилання захисника на те, що поліцейським не складено протокол про зазначене правопорушення, отже не було і підстав зупиняти автомобіль , суд не бере до уваги, оскільки, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі.

Разом з тим, неправомірні дії працівників поліції, які на думку захисника, полягали у відсутності причин зупинки транспортного засобу, відповідно до вимог статті 267 КУпАП, могли бути оскаржені до суду у порядку, передбаченому КАС України, або у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, чого на момент розгляду цієї справи зроблено не було.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суддя приймає до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності.

Згідно зі статтями 34, 35 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом`якшуються відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суддя вважає за необхідне притягнути до адміністративної відповідальності та призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, достатнє для його виправлення, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Оскільки саме це стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При цьому суд враховує, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Повний текст постанови оголошений в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 06 лютого 2026 року о 15 годині 00 хвилин.

Суддя Н. В. Коваленко