Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №398/6899/25 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №398/6899/25

Суддя: Волошина Н. Л.

03.02.2026

Справа № 398/6899/25

Провадження № 3/401/56/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., захисника адвоката Гулян І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську в дистанційному режимі відеоконференції справу, яка надійшла з Олександрійського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області (адреса місцезнаходження: вул. 6-го Грудня, буд. 49, м. Олександрія, Кіровоградська область), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Диківка Знам`янського району Кіровоградської області, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2025 року в обідній час ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , погрожував фізичною розправою невістці ( дружині племінника) ОСОБА_2 , чим вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру. (а.с. 1)

В ході судового розгляду ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, не визнав та пояснив суду, що ОСОБА_2 поводила себе зухвало, не прибрала за своєю малолітньою дитиною горщик, покладаючи такі обов`язки на його матір похилого віку, через що виникла конфліктна ситуація, в ході якої він не погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Гулян Я.В. представила суду пояснення, у яких зазначила, що зі складеним протоколом ОСОБА_1 не погоджується, оскільки викладені в ньому зі слів ОСОБА_2 обставини категорично не відповідають дійсності. 02 жовтня 2025 року ОСОБА_1 перебував в будинку своєї матері – ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 народився та виріс в цьому будинку, має в ньому власну кімнату, в саду на території домоволодіння знаходиться його пасіка, за якою він доглядає. Тож ОСОБА_1 систематично буває в цьому будинку, відвідує матір та доглядає пасіку. 02 жовтня 2025 року в будинку матері ОСОБА_1 зустрів також ОСОБА_2 з її малолітнім сином, яка декілька днів гостювала у його матері. ОСОБА_1 висловив своє незадоволення тим, що ОСОБА_4 заселилася саме в його кімнату, а не в іншу вільну кімнату, а також зробив зауваження щодо необхідності допомагати матері, а не навішувати їй додаткові проблеми. Зауваження висловлювалися спокійно, без використання нецензурної лексики чи будь-яких погроз. Однак реакція ОСОБА_2 була не адекватною. Вона почала кричати , висловлюватися нецензурною лайкою та погрожувати. В подальшому забрала дитину та пішла в кімнату. Через деякий час, коли ОСОБА_1 разом з матір`ю сіли обідати, то ОСОБА_2 раптово вискочила з кімнати та знову накинулася з образами , нецензурною лайкою та погрозами на ОСОБА_1 . Погрожувала привести своїх братів, які здійснять фізичну розправу. ОСОБА_5 зробив їй зауваження та пішов з хати займатися своїми справами. Через декілька годин подзвонила мати та повідомила, що ОСОБА_2 для чогось викликала поліцію. Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації із використанням образливих слів не може свідчити про вчинення психологічного насильства. ОСОБА_2 не є родичем чи членом сім`ї ОСОБА_1 . ОСОБА_2 дійсно є дружиною племінника ОСОБА_1 , однак разом зі своїм чоловіком проживає в м. Дніпро та зрідка приїздить провідувати матір чоловіка ОСОБА_6 , яка проживає в м. Олександрії. При цьому з ОСОБА_1 вони не бачаться, родинні стосунки не підтримують, ніколи не проживали разом та не були пов`язані спільним побутом чи господарством , будь-які сімейні стосунки відсутні, у зв`язку з чим захисник вважає, що кваліфікація домашнього насильства в даному випадку взагалі не може бути застосована, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. (а.с. 14-17)

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила суду, що 02 жовтня 2025 року вона гостювала у бабусі свого чоловіка разом з малолітньою дитиною в селі Захарівка Олександрійського району. До цього в неї склалися неприязні стосунки з братом її свекрухи ОСОБА_1 , які ґрунтувалися на його неналежному ставленні до її свекрухи. 02 жовтня 2025 року вона перебувала в хаті з дитиною, а бабуся вийшла на вулицю розвішувати білизну. В цей час до хати зайшов ОСОБА_1 , який відразу почав на неї кричати, нецензурно висловлюватися в її бік та махати руками. В цей час до хати зайшла бабуся, при цьому ОСОБА_1 і в її присутності продовжив на неї кричати. В цей момент ОСОБА_1 замахнувся на потерпілу рукою, і лише завдяки тому, що бабуся стала між ними, він її не вдарив. Після цього вона викликала поліцію. На момент приїзду поліцію ОСОБА_1 пішов з будинку бабусі. Наступного дня вона звернулася до поліції у м. Олександрії з заявою про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

В ході судового розгляду як свідок була допитана ОСОБА_3 , яка засвідчила у суді, що ОСОБА_1 є її сином. В неї гостювала дружина її онука ОСОБА_2 та її правнук. В цей час до хати зайшов ОСОБА_1 та запитав у ОСОБА_2 , чому вона не винесла горщик , на що вона йому відповіла нецензурними словами. У відповідь ОСОБА_1 не сказав їй жодного поганого слова, щоб ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою вона не чула. При цьому ОСОБА_2 сказала, що викличе поліцію, а вона просила її цього не робити.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника, пояснення потерпілої ОСОБА_2 , свідчення свідка ОСОБА_3 , дослідивши наявні у справі докази, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 483470 від 21 жовтня 2025 року, 02 жовтня 2025 року в обідній час ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , погрожував фізичною розправою невістці ( дружині племінника) ОСОБА_2 , чим вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру. (а.с 1)

З протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03 жовтня 2025 року вбачається, що 03 жовтня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області з заявою, в якій просила прийняти міри до ОСОБА_1 , який систематично погрожує їй фізичною розправою, востаннє 02 жовтня 2025 року в с Захарівка за адресою вул.. Гагаріна,34. (а.с. 3)

Згідно Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складеної інспектором СП БН ВВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції Биковою Т.О. 03 жовтня 2025 року відносно постраждалої особи ОСОБА_2 та кривдника ОСОБА_1 , рівень небезпеки для постраждалої особи визначено як низький, терміновий заборонний припис щодо кривдника не виносився. (а.с. 5)

Ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

П. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

П. 14 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

В ході судового розгляду судом встановлено, що 02 жовтня 2025 року обідній час в АДРЕСА_2 потерпіла ОСОБА_2 була піддана домашньому насильству з боку дядька свого чоловіка ОСОБА_1 , що виразилося в погрозах застосування фізичного насильства, при чому дані події відбувалися в присутності малолітньої дитини, що підтверджено поясненнями потерпілої, наданими суду.

Крім того, дані обставини доводяться інформацією ВП № 1 ( м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 29 січня 2026 року, з якої вбачається, що 02 жовтня 2025 року о 13 год. 45 хв. до чергової частини ВП № 1 ( м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення на лінію «102» від ОСОБА_2 про те, що вона приїхала за адресою АДРЕСА_2 до бабусі, після чого прийшов її син, який почав кричати та погрожувати. За вказаним повідомленням черговим було негайно направлено наряд СРПП, який прибув за вказаною адресою для перевірки обставин події та реагування відповідно до чинного законодавства. Під час виїзду на місце було здійснено відеозапис за допомогою нагрудної боді – камери з метою належної фіксації обстановки та обставин події, при цьому відеозаписи з нагрудного ( портативного ) реєстратора наразі відсутні, в зв`язку з закінченням строку їх зберігання, який становить 30 діб (а.с. 70-71)

Таким чином, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення не вбачається.

Санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Враховуючи обставини, передбачені ст.ст. 33-35 КУпАП суд вважає, що на ОСОБА_1 нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевказаного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. 23, 33-35, 40-1, 251, 252, 283, 284 КупАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 грн 00 к.

Штраф сплатити за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Кіров.обл/тг м.Світлов/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 37918230; банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.); рахунок UA138999980313060106000011563; код класифікації доходів: 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції; наявність відомчої ознаки: «00» без деталізації відомчої ознаки.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі сплати штрафу у визначені терміни надати до суду відповідну квитанцію про сплату штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а саме у сумі 680 грн 00 к.;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот п`ять) грн 60 к.

Судовий збір сплатити на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

У разі сплати судового збору у терміни визначені для сплати штрафу до суду надати відповідну квитанцію про сплату судового збору.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л. Волошина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua