Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №212/313/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання батьківства

Дата: 05 лютого 2026 р.

Справа: №212/313/26

Суддя: Козлов Д. О.

Справа № 212/313/26

2/212/2243/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

за участю секретаря – Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 212/313/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду із даною заявою, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з 2013 року ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_4 у тривалих фактичних сімейних відносинах без державної реєстрації шлюбу. Наші відносини мали стабільний і сімейний характер, бо вони спільно проживали, вели спільне господарство, мали єдиний побут, несли спільні матеріальні витрати та взаємну відповідальність. У період зазначених фактичних сімейних відносин, ІНФОРМАЦІЯ_2 , у них народилась спільна донька, ОСОБА_3 . У зв`язку з цим запис про батька дитини було здійснено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Попри відсутність юридичного оформлення батьківства, ОСОБА_4 за життя фактично визнавав себе батьком дитини, бо підтримував із донькою постійний зв`язок, брав участь у її вихованні та матеріальному забезпеченні, цікавився її здоров`ям і розвитком. Зокрема, мати ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , визнавала дитину як онуку та брала участь у її житті. У 2024 році ОСОБА_4 був призваний на військову службу під час мобілізації та проходив службу у складі Збройних Сил України. Однак ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання в районі активних бойових дій у період збройної агресії Російської Федерації проти України ОСОБА_4 загинув поблизу населеного пункту Стельмахівка Сватівського району Луганської області, що вбачається зі сповіщення сім`ї від 09.10.2024 року, кримінальним провадженням № 12025270000000649 від 19.08.2025 року за ст. 115 КК України, висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/125-25/15710-БД від 18.11.2025 року, якою встановлено, що ОСОБА_2 , 1959 року народження, є біологічною матір`ю невстановленої особи чоловічої статі з імовірністю не менше 99,99999822 %; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічною дочкою цієї ж особи з імовірністю не менше 99,99999762 %, а також постановою слідчого від 20.11.2025 року, якою встановлено, що рештки тіла невстановленої особи чоловічої статі належать військовослужбовцю ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Факт загибелі та дата смерті ОСОБА_4 також офіційно встановлені та підтверджені лікарським свідоцтвом про смерть № 1795 від 22.11.2025 року й свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 02.12.2025 року. Також згідно із висновком № 47957 від 23.05.2025 року імовірність того, що ОСОБА_2 є біологічною бабусею дитини, становить 99,99999 %, що підтверджує біологічне походження дитини, ОСОБА_3 , від ОСОБА_4 . Отже, просила суд визнати батьківство ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язавши орган державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження дитини, виключивши відомості про батька, внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК та включивши достовірні відомості про батька дитини, ОСОБА_4 .

Від представників Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив, де останні заперечували проти задоволення заявлених позовних вимог, зважаючи на необхідність звернення заявника із заявою в порядку саме окремого провадження на підставі ст. 130 ч. 1 СК України про встановлення факту батьківства, внаслідок чого відсутні цивільно-правові вимоги саме до Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області про визнання батьківства.

Від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, за якими остання повністю визнавала вимоги ОСОБА_1 , які просила суд задовольнити.

Від представників 3-ї особи, Міністерство оборони України, надійшли письмові пояснення, де останні в цілому не заперечували проти задоволення вимог, однак просили суд залучити в якості зацікавленої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Ухвалою суду від 6 лютого 2026 року було в задоволенні клопотання Міністерства оборони України про залучення ІНФОРМАЦІЯ_8 відмовлено.

Позивачка, ОСОБА_1 , до судового засідання не з`явилась, надавши заяву з проханням вирішити позов за її відсутності, повністю підтримавши заявлені нею позовні вимоги, які просила суд задовольнити.

Також ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, надавши заяву з проханням вирішити позов за її відсутності, повністю підтримавши заявлені ОСОБА_1 вимоги.

Представники відповідача до судового засідання не зявились, надавши заяву з проханням вирішити справу за їх відсутності.

Представники третіх осіб до суду не з`явились також повторно, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним.

За ч. 1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Натомість, суд зазначає, що підстави, визначені ст. 223 ЦПК, для відкладення розгляду справи у даному випадку відсутні, внаслідок чого суд розглянув справу за відсутності учасників процесу, які не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом було встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження (серія НОМЕР_3 ), виданого 22 липня 1986 року вбачається, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , матір`ю якого вказана ОСОБА_2 , про що був складений актовий запис № 1421 від 17 жовтня 1984 року.

За сповіщенням № ГПП/12624 від 09.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомлено про те, що ОСОБА_4 7 жовтня 2024 року зник безвісті в районі населеного пустку Стельмахівка Сватівського району Луганської області, під час виконання бойового завдання.

За висновком експерта від 18.11.2025 року № СЕ-19/125-25/15710-БД вбачається, що ОСОБА_2 , 1959 року народження, є біологічною матір`ю невстановленої особи чоловічої статі з імовірністю не менше 99,99999822 %; а також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічною дочкою цієї ж особи з імовірністю не менше 99,99999762 %.

За постановою слідчого від 20 листопада 2025 року решти трупа визнано як труп військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 .

Також суд встановив, що за свідоцтвом про смерть, виданим Покровським відділом ДРАЦС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 38 від 2 грудня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 40 років.

Крім того за висновком молекулярно-генетичного дослідження від 23.05.2025 року № 47957 вбачається, що ймовірність того, що ОСОБА_2 є біологічною бабусею дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , становить 99,99999 %.

Однак згідно із витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 17 квітня 2015 року вбачається, що Жовтневим відділом ДРАЦС реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області було складено актовий запис № 473 від 17 квітня 2015 року про те, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. При цьому відомості про батька дитини були внесені до актового запису про народження такої дитини за заявою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 128 Сімейного кодексу України (далі – СК) за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Так за ч. 1 ст. 126 СК походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно із ч. 2 ст. 128 СК підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

За ч. 3 ст. 128 СК позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 СК позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК.

Згідно із ч. 1 ст. 135 СК при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Натомість, за ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 СК.

При цьому суд вказує, що принцип «jura novit curia» підлягає безумовному застосуванню судом, тобто суд повинен застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 2 листопада 2022 року по справі № 685/1008/20.

Отже, в даному випадку суд вважає за необхідне для захисту прав неповнолітньої дитини застосувати принцип «jura novit curia», який застосовується у випадку, коли позивач обґрунтовує свій позов саме такими обставинами, проте помилково посилається на певні норми права, внаслідок чого в даному випадку до встановлених судом обставин справи слід застосувати положення саме ст. 130 СК України.

Таким чином позовні вимоги, адресовані саме Покровському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області задоволенню не підлягають, оскільки він не може виступати в такому випадку відповідачем по даній справі.

Також суд зазначає, що тест ДНК (судова молекулярно-генетична експертиза) станом на теперішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу - підтвердження батьківства - складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Враховуючи наведені норми права та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що зібраними доказами у сукупності було повною мірою доведено факт того, що ОСОБА_4 є батьком дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд зазначає, що за ч. 1 ст. 134 СК на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 СК, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Враховуючи наведені норми права, суд вказує, що до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід внести зміни шляхом вказівки батьком такої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, який зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, – задовольнити частково.

Встановити факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання, є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 473 від 17 квітня 2015 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , вказавши батьком такої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, який зареєстрований в АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 6 лютого 2026 року.

Суддя: Д. О. Козлов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua