Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №207/226/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

Суд: Південний районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 03 лютого 2026 р.

Справа: №207/226/26

Суддя: Скиба С. А.

№ 207/226/26

№ 1-кп/207/203/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026046780000010 за звинуваченням :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області , громадянина України , освіта неповна середня , не працюючого , шлюб розірвано , не маючого на утриманні неповнолітніх дітей , не маючого місця реєстрації , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого ,

за ч. 1 ст. 125 КК України 2001 року ,

В С Т А Н О В И В

19 січня 2026 року приблизно o 11.00 годині ОСОБА_3 перебував біля входу у магазин «АТБ-Маркет» , розташований за адресою : Дніпропетровська область , м. Кам`янське , вулиця Дунайська , 41 . В цей час ОСОБА_3 підійшов до раніше не знайомого ОСОБА_4 , де в подальшому між останніми виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин , в ході якого у ОСОБА_3 раптово виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій прямий умисел , діючи умисно , з метою заподіяння тілесних ушкоджень , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння , 19 січня 2026 року приблизно о 11.36 годині ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці , наніс ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в ліву ділянку обличчя .

У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_4 ушкодження у вигляді синця та садна на обличчі , що відносяться до легких тілесних ушкоджень , які мають незначні скороминущі наслідки .

Відповідно до вимог статей 291 , 302 КПК України обвинувальний акт відносно обвинуваченого надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні .

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані :

1) письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості , згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами , ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні ;

2) письмова заява ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами , ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні ;

3) матеріали досудового розслідування , у тому числі документи , які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості .

Згідно ч. 2 , 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження , якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта . Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження , передбаченими цим Кодексом , з урахуванням положень ст. ст. 381-382 КПК України .

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку , визначеному цим Кодексом , та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду . У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження .

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали , суд вважає , що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України .

Обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності захисника було роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин , а також те , що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження , не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини . Прокурор впевнився у добровільності згоди підозрюваного , потерпілого на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні .

Суд вважає доведеним , що ОСОБА_3 скоїв вказане кримінальне правопорушення (проступок) за встановленими органом досудового розслідування обставинами , які не оспорюються учасниками судового провадження .

Таким чином , ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 125 КК України 2001 року , тобто умисне легке тілесне ушкодження .

Вирішуючи питання про вид та міру покарання , суд враховує обставини скоєння кримінального проступку , особу обвинуваченого ОСОБА_3 та обставини , що пом`якшують та обтяжують його покарання .

Суд вважає , що обставинами , що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України 2001 року , є щире каяття . Обставин , які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України 2001 року , не встановлено .

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини , яка викладена у справах «Бакланов проти Росії» ( рішення від 9 червня 2005 року ) , і в справі «Фрізен проти Росії» ( рішення від 24 березня 2005 року ) , згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим , якщо встановлено , що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним . У справі «Ізмайлов проти Росії» ( п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ) ЄСПЛ вказав , що для того , щоб втручання вважалося пропорційним , воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи .

Суд враховує , що ОСОБА_3 раніше не судимий , щиро кається у вчиненні кримінального правопорушення , по справі не наступило тяжких наслідків , тому вважає що покаранням , необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим , так і іншими особами , є покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що складає 850 гривень .

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався .

Керуючись ст. 369 – 371 , 373 – 376 , 382 КПК України , суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України 2001 року та призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що складає 850 гривень .

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався .

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду з урахуванням особливостей , передбачених статтею 394 КПК України , шляхом подачі апеляційної скарги через Південний районний суд міста Кам`янського на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги вирок , якщо його не скасовано , набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції .

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня , наступного за днем його ухвалення , надсилається учасникам судового провадження .

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua