Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №748/3094/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 748/3094/25 Головуючий у 1 інстанції Кухта В. О.

Провадження № 33/4823/107/26

Категорія - – ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Войнарського А.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Войнарського А.Й. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.36 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 04 вересня 2025 року, о 06 год. 10 хв., на а/д Н-27, 9 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Крім того, 04.09.2025, о 08 год. 30 хв., у с. Новоселівка, Чернігівського району та області, по вул. Т.Шевченка, 21-а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, різка зміна шкіряного покриву обличчя; від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2025 року, справи про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП: єдиний унікальний №748/3094/25 (провадження №3/748/1471/25) та єдиний унікальний №748/3523/25 (провадження №3/748/1641/25), об`єднано в одне провадження та присвоєно унікальний №748/3094/25 (провадження №3/748/1471/25).

Не погодившись із рішенням суду, захисник Войнарський А.Й. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити, у зв`язку з відсутністю у діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що після зупинки транспортного засобу працівниками поліції було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки він не зміг скористатися допомогою фахівця у галузі права (такої можливості йому не було надано). Вказує, що в справі відсутні відомості, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, порушив Правила дорожнього руху, що надавало б працівникам поліції законних підстав для зупинки транспортного засобу.

Також просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду як пропущений з поважних причин, оскільки апеляційна скарга була подана 27 листопада 2025 року, яка була доставлена до поштового відділення 29 листопада 2025 року, проте не була отримана з незрозумілих підстав, тому повторно було подано апеляційну скаргу через систему «Електронний суд».

У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши пояснення захисника Войнарського А.Й., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно зі ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити захиснику строк на звернення до суду.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Як слідує з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443046 від 04.09.2025 та серії ЕПР1 № 485607 від 17.10.2025, згідно яких він 04 вересня 2025 року о 08 год. 30 хв., у с. Новоселівка, Чернігівського району та області, по вул. Т.Шевченка, 21-а, керував транспортним засобом "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, різка зміна шкіряного покриву обличчя, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.4).

Крім того, 04 вересня 2025 року о 06 год. 10 хв., на а/д Н-27, 9 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.20).

Отже, протоколи про адміністративні правопорушення є документами, що офіційно засвідчують факт учинення неправомірних дій, і є одними із джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.

Факт керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння 04 вересня 2025 року о 06 год. 10 хв. підтверджується висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» №1222 від 06.09.2025, згідно якого ОСОБА_1 на момент огляду перебував в стані наркотичного сп`яніння (а.с.21).

З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що 04.09.2025 о 06:10 год., ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху. Під час перевірки документів та спілкування з водієм, у поліцейських виникли підозри про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння. Працівники поліції оголосили ознаки такого сп`яніння та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров`я, на що водій погодився. У подальшому він був доставлений до медичного закладу, де пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння. Після надходження результату токсикологічного дослідження поліцейські ознайомили ОСОБА_1 з його результатами, роз`яснили права та повідомили про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за фактом керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду. Будь-яких зауважень з приводу проведеного огляду на стан сп`яніння та отриманого результату огляду ОСОБА_1 не висловлював. Після цього, поліцейський склав протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та ознайомив ОСОБА_1 зі змістом протоколу.

Крім того, як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, 04.09.2025 о 08 год. 30 хв, працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки було те, що автомобіль знаходиться на іноземній реєстрації. Під час перевірки документів та спілкування з водієм, виникли підозри про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння. Поліцейські перевірили зіниці очей, озвучили ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна шкіряного покриву, та запропонували йому пройти огляд в закладі охорони здоров`я, проте водій відмовився. При цьому, працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та його права і обов`язки. Після цього поліцейський склав адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП, який потім оголосив останньому.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Посилання апелянта щодо незаконності зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби.

Як убачається з відеозапису, одразу, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівник поліції пояснив причину зупинки, а саме, що автомобіль знаходиться на іноземній реєстрації, при цьому водій не користувався паском безпеки.

Доводи сторони захисту про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його права та не дали можливості скористатись правовою допомогою адвоката, чим було порушено його право на захист, є непереконливими, з огляду на таке.

Як слідує з протоколів про адміністративні правопорушення, у них міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що також підтверджується відеозаписом.

Відсутність захисника при складанні протоколів про адміністративні правопорушення не свідчить про порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки під час оформлення протоколів не вирішується питання про його адміністративну відповідальність, а лише фіксується факт правопорушення, висновок щодо якого вправі зробити суд.

Крім того, ОСОБА_1 у повній мірі використав своє право на захист, при розгляді справи апеляційним судом скористався послугами захисника - адвоката Войнарського А.Й., який здійснює його юридичний захист.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху; а також, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.ст. 33, 36 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику Войнарському А.Й. строк на апеляційне оскарження постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17.11.2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Войнарського А.Й. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Заболотний