Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №734/4851/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 734/4851/25 Головуючий у 1 інстанції Домашенко Ю.М.

Провадження № 33/4823/72/26

Категорія - – ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Скоробогатька В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Скоробогатька В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 03 листопада 2025 року, о 09 год. 33 хв., на 97 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, в с. Кіпті, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen Nemo, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп?яніння: неприродна блідість, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, захисник Скоробогатько В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 і без належного повідомлення про час та місце судового розгляду, чим було порушено його право на захист. Вказує, що з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, за які його слід було зупиняти, в зв?язку з чим усі наступні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не був зобов?язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустими доказами його вини. Звертає увагу, що в протоколі не зазаначено дату проведення відеозапису, номер боді-камери та номер диску, який доданий до протоколу. Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який керував автомобілем, і тому за приписами ч.3 ст.266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч.2-7 ст.266-1 КУпАП. Посилається на те, що була порушена процедура огляду, оскільки поліцейські не запропонували його підзахисному пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, а в разі відмови водія - пройти такий огляд у закладі охорони здоров?я. Вказує, що працівниками поліції не роз`яснено належним чином процесуальні права ОСОБА_1 . Зазначає, що відеозапис не є безперервним та не відображає усіх обставин даної події. Також, місцевим судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 є військовим, із 2024 року по теперішній час бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Також просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні, а копію постанови отримав лише 02 грудня 2025 року, виконує бойові завдання, тому строк оскарження постанови місцевого суду пропущений з поважних причин.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно зі ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити захиснику строк на звернення до суду.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №501919 від 03.11.2025, ОСОБА_1 , 03 листопада 2025 року, о 09:33 год, на 97 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, в с. Кіпті, керував транспортним засобом Citroen Nemo, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп?яніння: неприродна блідість, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.5).

Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цбого протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Посилання апелянта з приводу відсутності даних щодо технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація, є необґрунтованими, оскільки ст.256 КУпАП та інші норми закону не містять вимоги до засобу відео фіксації

З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що на блок-посту працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 обмежений у праві керування транспортними засобами. При спілкуванні з водієм, виникли підозри про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння, так як у нього були неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, про що йому було повідомлено. Працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога в медичному закладі, проте водій категорично відмовився, мотивуючи, що поспішає. При цьому, працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та його права і обов`язки. Після цього поліцейський склав адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за ч.1 за ст.130 КУпАП та оголосив останньому його зміст.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Твердження захисника про те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, так як відеофіксація не здійснювалась безперервно, є непереконливими, оскільки вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою. Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні.

Доводи апелянта про те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду, оскільки не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки, є безпідставними.

Згідно з пунктом 12 вказаної вище Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані наркотичного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними у п. 4 розділу І цієї ж Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Як убачається з матеріалів справи, працівники поліції діяли відповідно до вимог закону та після виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння запропонували останньому пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, проте він відмовився.

Те, що ОСОБА_1 заперечував факт вживання ним наркотичних засобів, не звільняло його від обов`язку пройти медичний огляд на спростування підозр поліцейських чи їх підтвердження.

Посилання апелянта на те, що працівники поліції не роз`яснили водію прав та обов`язків, передбачених ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України, не заслуговують на увагу, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що також зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського.

Посилання захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби.

Відповідно до ч.1 ст.15 КУПАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Положення ст.266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту «водій транспортного засобу», а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

У зв`язку з цим, твердження захисника про порушення поліцейським порядку огляду військовослужбовця ОСОБА_1 на стан сп`яніння, є помилковим.

Посилання захисника на те, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені права ОСОБА_1 , так як розгляд справи було здійснено без його участі, не знайшло свого об`єктивного підтвердження, оскільки ст.268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов`язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.

Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

А тому, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику Скоробогатьку В.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 18.11.2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Скоробогатька В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Заболотний