Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №946/6969/25 — Ренійський районний суд Одеської області

Суд: Ренійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №946/6969/25

Суддя: Дудник В. І.

Справа № 946/6969/25

Провадження № 2/510/752/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення 134842 грн. 32 коп., -

В С Т А Н О В И В

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не явився, відзиву на позов не надав.

Представник позивача в судове засідання не явився, просив про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, на задоволенні позову наполягав.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія договору позики № 941994 від 03.10.2021р., укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 (із Додатком № до договору); копія Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»; копія листа-повідомлення від 21.08.2024р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» про перерахування 03.10.2021р. грошових коштів (5000,00 грн.) на платіжну картку № НОМЕР_1 ; розрахунок заборгованості за договором позики № 941994 від 03.10.2021р., укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 станом на 28.11.2023р.; копія договору факторингу №25/01/2022/1 від 25.01.2022р., укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (із формами додатків №1-7); копія платіжного доручення №323430001 від 25.01.2022р. на суму 575563,23 грн.; копія акту приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу № 25/01/2022/1 від 25.01.2022р.; копія акту приймання-передавання в електронному вигляді Реєстру боржників за договором факторингу № 25/01/2022/1 від 25.01.2022р.; копія реєстру боржників за договором факторингу № 25/01/2022/1 від 25.01.2022р.; копія витягу з реєстру боржників №1 за договором факторингу №25/01/2022/1 від 25.01.2022р.; розрахунок заборгованості за договором позики № 941994 від 03.10.2021р. станом на 10.01.2023р., виконаний ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»;

копія договору про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р., укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 ; копія анкети – заяви на кредит №3732937 від 05.10.2021р.; копія паспорту споживчого кредиту №3732937; копія Правил надання ТОВ «МІЛОАН» фінансових кредитів; копія відомості про щоденні нарахування та погашення заборгованості за договором про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р.; копія договору факторингу №13-01/2022-79 від 13.01.2022р., укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (із формами додатків №1-8); копія платіжного доручення №321170001 від 14.01.2022р. на суму 3686675,52 грн.; копія акту приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022р.; копія акту приймання-передавання в електронному вигляді Реєстру боржників за договором факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022р.; копія реєстру боржників за договором факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022р.; розрахунок заборгованості за договором позики №3732937 від 05.10.2021р. станом на 10.01.2023р., виконаний ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»;

копія договору №10-03/2023/01 від 10.03.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; копія акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023р., складеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; копія акту прийому –передачі Реєстру боржників за договором №10-03/2023/01 від 10.03.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги; копія акту прийому –передачі Реєстру боржників в електронному вигляді за договором №10-03/2023/01 від 10.03.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги; копія реєстру божників за договором №10-03/2023/01 від 10.03.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги; копія витягу з реєстру боржників за договором №10-03/2023/01 від 10.03.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги;

копія договору №10-01/2023 від 10.01.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; копія акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023р., складеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; копія акту прийому –передачі Реєстру боржників за договором №10-01/2023 від 10.01.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги; копія акту прийому –передачі Реєстру боржників в електронному вигляді за договором №10-01/2023 від 10.01.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги; копія реєстру божників за договором №10-01/2023 від 10.01.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги; копія витягу з реєстру боржників за договором №10-01/2023 від 10.01.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги;

копія розрахунку заборгованості за договором позики № 941994 від 03.10.2021р., виконаного ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 18.08.2025р.; копія розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р., виконаного ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 18.08.2025р.; копії статутних та реєстраційних документів позивача; копія договору №01-07/2024 від 01.07.2024р. про надання правової допомоги (із Додатками до Договору); копія прейскуранту вартості видів юридичних послуг; копія витягу з акту №12 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 із вимогами про стягнення заборгованості за договором позики № 941994 від 03.10.2021р. та договором про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р., у якому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 134842,32 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

03.10.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 941994 від 03.10.2021р.;

05.10.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за договором виконали в повному обсязі, а саме надали відповідачеві можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, а саме в сумі 5000,00 грн. та 18000,00 грн. відповідно.

25.01.2022р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №25/01/2022/1, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором позики № 941994 від 03.10.2021р., що був укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору №10-01/2023 від 10.01.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги в тому числі за договором позики № 941994 від 03.10.2021р., що укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»та ОСОБА_1

13.01.2022р. між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №13-01/2022-79, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН»відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р., що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору №10-03/2023 від 10.03.2023р. про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги в тому числі за договором про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р., що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача за двома кредитними договорами, укладеними із ОСОБА_1 .

Відповідач не повернув своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунках заборгованості за договорами. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитними договорами, відповідач має заборгованість в загальній сумі 134842 грн. 32 коп., яку добровільно не погашає, зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, однак підлягають частковому задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що:

03.10.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 941994 від 03.10.2021р. на суму кредиту 5000,00 грн. зі строком дії на 30 днів, по 02.11.2021р.;

05.10.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р. на суму кредиту – 18000,00 грн. зі строком дії на 30 днів, по 04.11.2021р.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання за вказаними кредитними договорами та за розрахунками, проведеними ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 складає:

за договором позики № 941994 від 03.10.2021р. – в сумі 16400,00 грн. (тіло кредиту – 5000,00 грн.; відсотки за користування кредитом – 11400,00 грн.; 3% річних на дату відступлення права вимоги (10.01.2023р.) – 12 грн. 32 коп.; інфляційні збитки на дату відступлення права вимоги (10.01.2023р.) – 80,00 грн. );

за договором про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р. – в сумі 118350, 00 грн. (тіло кредиту – 18000,00 грн.; відсотки за користування кредитом – 60750,00 грн.; комісія – 1800,00 грн.).

Приписами ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом положень п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, оскільки вказані договори про надання коштів у кредит та факторингу не були визнані у встановленому законом порядку недійсними чи нікчемними, то в силу положень ст.ст. 6, 204, 207, 627, 629, 638, 639, 642 і 1077 ЦК України ці правочини є правомірними, чинними та обов`язковими для виконання, що у відповідності до вимог ст.ст. 12 і 81 ЦПК України не спростовано відповідачем ОСОБА_1 та жодними доказами.

Отже, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 941994 від 03.10.2021р. складає 16492,32 грн. (тіло кредиту – 5000,00 грн.; відсотки за користування кредитом – 11400,00 грн.; 3% річних на дату відступлення права вимоги (10.01.2023р.) – 12 грн. 32 коп.; інфляційні збитки на дату відступлення права вимоги (10.01.2023р.) – 80,00 грн. ), за договором про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р. – в сумі 80550, 00 грн. (тіло кредиту – 18000,00 грн.; відсотки за користування кредитом – 60750,00 грн.; комісія – 1800,00 грн.).

Відповідач після відступлення права грошової вимоги за кредитним договором своєчасно платежі первісному кредитору не сплачував (ст. 1082 ЦК України), у зв`язку з чим має перед позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» непогашену заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 134842,32 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

ТОВ – первісні кредитори свої зобов`язання за договорами виконали в повному обсязі, а саме надали відповідачеві кредити у розмірі, встановленому договорами.

Однак зобов`язання за даними договорами належним чином відповідачем не були виконані, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, договори, укладені між сторонами в електронній формі, мають силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між відповідачем та установою кредитора не було б укладено.

При укладенні кредитних договорів ідентифікація особи здійснювалась товариством через відповідні фінансові установи, які здійснювали перерахування коштів на банківську картку клієнта, номер якої клієнт вказував при укладенні кредитних договорів.

Відтак, було узгоджено розмір кредиту (за обома кредитними договорами), грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких договорів, на таких умовах, шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також ВС підкреслив, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2020 року в справі № 2-879/13 (провадження № 61-10802св18) зазначено, що «сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом».

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

У відповідності до укладених договорів про надання фінансового кредиту (позики) було передбачено нарахування відсотків на користування кредитними коштами, а саме – конкретної суми з відповідну кількість днів позики.

Договори були підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Положеннями Договорів була встановлена відповідальність сторін та порядок вирішення спорів.

15 серпня 2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/13715/13-ц, провадження № 61-11145св18 підтвердив висловлену позицію викладену у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Велика Палата Верховного суду в Постанові 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16ГС22), зазначила наступне: очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. І незважаючи на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 та від 4 лютого 2020 року в справі № 912/1120/16.

Враховуючи встановлені судом обставини в контексті приведених правових норм та усталеної судової практики, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки у межах погодженого сторонами договору строку надання позики ( 30 днів). За договором позики № 941994 від 03.10.2021р. розмір відсотків був нарахований правильно, в межах строку дії кредитного договору, на день розгляду справи не оспорювався, отже позовні вимоги пред`явлені в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується нарахованих відсотків за договором про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р., то з моменту виникнення у ОСОБА_1 зобов`язань по невиконаному грошовому зобов`язанню у розрахунках заборгованості самого ТОВ «МІЛОАН», потім у реєстрі боржників до договору факторингу №13-01/2022-79 від 13.01.2022р. (укладеного із ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») сумою нарахованих відсотків вказана 60750 грн. Надалі, після укладення ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» із ТОВ «КОЛЛЕКМ ЦЕНТР» договору відступлення права вимоги, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наданий розрахунок заборгованості, згідно із яким сумою нарахованих відсотків вказана 98550, 00 грн. Даної колізії у підрахунках не має бути , оскільки, як вже зазначалось вище, відсотки за користування кредитом нараховуються в межах строку дії кредитного договору. Таким чином, належною сумою нарахування відсотків за даним договором є 60750,00 грн. і суд задовольняє позовні вимоги позивача саме в цьому розмірі.

Крім того, слід зазначити, що згідно пункту 18 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, незважаючи на ВОЄННИЙ СТАН Банки в судовому порядку мають право стягувати з боржника (позичальника, кредитора) лише суму боргу та відсотки за користування кредитом за весь час дії договору по дату подачі позову до суду.

Отже суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо договору №941994 від 03.10.2021р., а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості в загальній сумі 16492,32 грн. (тіло кредиту – 5000,00 грн.; відсотки за користування кредитом – 11400,00 грн.; 3% річних на дату відступлення права вимоги (10.01.2023р.) – 12 грн. 32 коп.; інфляційні збитки на дату відступлення права вимоги (10.01.2023р.) – 80,00 грн. ), - вимоги щодо стягнення3% річних на дату відступлення права вимоги (10.01.2023р.) – 12 грн. 32 коп. та інфляційних збитків на дату відступлення права вимоги (10.01.2023р.) – 80,00 грн. - задоволенню не підлягають. Також суд задовольняє частково позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р., стягуючи всі нараховані платежі за ним, окрім відсотків за користування кредитними коштами, обмежившись сумою їх стягнення в розмірі 60750 грн.

Щодо переходу до нового кредитора – ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прав первісного кредитора у кредитних зобов`язаннях, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відтак, позивач правомірно набув права вимоги щодо виконання зобов`язань, однак вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків на дату відступлення права вимоги (10.01.2023р.) – задоволенню не підлягають.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні договорів позики, виборі контрагента та визначенні умов договорів, будучи обізнаним з умовами кредиту, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним шляхом одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодився на умови сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку із чим вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості підлягають задоволенню за виключенням вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат на дату відступлення права вимоги (10.01.2023р.), а також надмірного стягнення відсотків за користування кредитом.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 25000 гривень, суд зазначає таке:

Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Зі змісту ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Судом встановлено, що 01.07.2024р. між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024. Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно із правовою позицією ВС, викладеної у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн. позивачем надані: копія прейскуранту вартості видів юридичних послуг; копія витягу з акту №12 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025р. Згідно акту про надання юридичної допомоги розмір витрат на правничу допомогу складає 25000 грн., що складається з : 4000,00 грн. за надання усної консультації з вивченням документів; 6000,00 грн. за підготовку пропозицій; 15000,00 грн. за складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 зауважив, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Таким чином, саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Суд зазначає, що в даному випадку не йде мова про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами. В даному випадку слід застосувати положення п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України щодо розподілу судових витрат між сторонами в разі часткового задоволення позову.

Таким чином, оскільки позовні вимоги за даним позовом були задоволені на суму 96950 грн. 00 коп., то виходячи з положень пропорційності, з відповідача слід стягнути тільки 17975 грн. витрат на професійну правничу допомогу

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог - у розмірі 1742 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76 - 81, 133, 134, 137, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 279, 354, 355, ЦПК України, ст.ст. 610, 612, 617, 629, 1048-1049, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (податковий код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження юридичної особи: 01133. м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306) суму заборгованості:

за договором позики № 941994 від 03.10.2021р. - 16400,00 грн. (тіло кредиту – 5000,00 грн.; відсотки за користування кредитом – 11400,00 грн.);

за договором про споживчий кредит №3732937 від 05.10.2021р. – в сумі 80550, 00 грн. (тіло кредиту – 18000,00 грн.; відсотки за користування кредитом – 60750,00 грн.; комісія – 1800,00 грн.),

а всього стягнути кредитної заборгованості на суму 96950 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вячеслав ДУДНИК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua