Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №501/3717/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

05 лютого 2026 року Єдиний унікальний № 501/3717/25 Провадження № 1-кп/501/52/26

ВИРОК

Іменем України

05 лютого 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

у складі: головуючого - ОСОБА_1 секретаря судових засідань – ОСОБА_2

номер справи 501/3717/25 провадження 1-кп/501/52/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чорноморську Одеської області кримінальне провадження № 12025162160000531 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 червня 2025 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стальнівці Дністровського району Чернівецької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, розлученого, такого, що має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України, -

участь у справі приймали: прокурор – ОСОБА_5

обвинувачений – ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Сторони, кожен окремо, не заперечували щодо розгляду справи під час воєнного стану.

Стислий зміст обвинувачення обставини визнані Судом доведеними.

06 червня 2025 року, біля 17-18.00 години ОСОБА_3 перебуваючи на перехресті вул. Данченка та проспекту Миру, в м. Чорноморську Одеської області , виявив під лавкою банківську картку «ОЩАДБАНКУ» за № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 . Реалізуючи свій неправомірний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_3 , посягаючи на встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних документів, який забезпечує нормальну діяльність прав і законних інтересів громадян, порядок документального посвідчення фактів, що мають юридичне значення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав вказану банківську платіжну картку, з метою подальшого неправомірного використання та обернення на свою користь.

Крім того 06 червня 2025 року, у вечірній час доби, більш точного часу встановити не надалось можливим, але не пізніше 19:49 години, у ОСОБА_3 виник єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів з викраденої ним банківської картки, належної ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, що введений в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та який діє по теперішній час, усвідомлюючи протиправність своїх дій, керуючись метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, та усвідомлюючи, що з привласненої ним банківської картки «ОЩАДБАНК» за

№ НОМЕР_1 , можливе здійснення розрахункових операцій без підтвердження шляхом введення PIN-коду, передав вказану банківську картку ОСОБА_7 .

Банківська картка, відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пп.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону «Про банки та банківську діяльність»- є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, що підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, а також надає право особі на одержання, зберігання та використання інформації про розрахункові кошти та інші грошові надходження на рахунок, забезпечуючи користувачу доступ до банківського рахунку з метою отримання грошових коштів.

В подальшому, ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_7 06 червня 2025 року, у період часу з 19:49 години до 22:15 години, прибули до низки торговельних закладів на території

м. Чорноморську Одеської області, де ОСОБА_7 з відому ОСОБА_3 ,розрахувався вищевказаною банківською карткою за придбані товарні цінності:

? у магазині ФОП «HOLUBTSOV V.S», розташованому за адресою: Одеська область, м. Чорноморську, вул. Данченка, 17-Б, на загальну суму 470 гривень 00 копійок;

? у супермаркеті «Таврія-В», розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, ? м. Чорноморську, вул. Данченка, 7-Б, на загальну суму 425 гривень 34 копійки;

? у супермаркеті «Таврія-В», розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморську, вул. Захисників України, 8, на загальну суму 1 475 гривень 60 копійок;

? у магазині «Сусіди!», розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморську, проспект Миру, 10-П, на загальну суму 516 гривень 40 копійок;

? у магазині «Сусіди!», розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморську, вул. Данченка, 12, на загальну суму 707 гривень 70 копійок;

? у магазині «Матроскін», розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморську, вул. Паркова, 4, на загальну суму 482 гривні 00 копійок;

? у супермаркеті «Копійка», розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморську, вул. Паркова, 2-М, на загальну суму 649 гривень 00 копійок;

? у магазині «Робін-Бобін», розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморську, вул. Корабельна, 12, на загальну суму 304 гривні 00 копійок;

? у магазині «Сусіди!», розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморську, вул. Данченка, 12, на загальну суму 16 гривень 40 копійок;

? у магазині «Chornomorsk magazyn», розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморську вул. Паркова, 2Б/1, на загальну суму 853 гривні 45 копійок;

? у супермаркеті «АТБ-маркет», розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморську, вул. Паркова, 2А, на загальну суму 490 гривень 40 копійок;

? у магазині «Сусіди!», розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморську, вул. Паркова, 4А, на загальну суму 471 гривню 62 копійки.

Загалом, своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдав ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 6 861 гривня 91 копійка.

27 липня 2025 року до суду скерований обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , дії якого кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України, тобто викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів; ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні злочину за вищезазначеними обставинами, щиро покаявся, не заперечував проти зібраних по справі доказів, просив їх не досліджувати та розглядати справу, згідно положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, прохав врахувати наявність малолітнього сина, щире каяття та його бажання відшкодувати завдану шкоду.

Прокурор ОСОБА_5 , враховуючи повне визнання обвинуваченого своєї провини не заперечував проти розгляду справи за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

При визначені покарання вважав можливим враховуючи особу обвинувачуваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його ставлення до скоєного, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з застосуванням положень ст. 75, 76 Кримінального кодексу України, випробувальним терміном на 3 роки. Пред`явлені позовні вимоги прохав задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності, позовні вимоги прохала задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.

На підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, за відсутності заперечень учасників судового провадження, Суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особи обвинувачених, підтверджують наявність речових доказів та процесуальних витрат.

При цьому, Судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції.

Також, Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п. 150 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п. 57 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Яременко проти України.

Суд, переконавшись в тім, що обвинувачений розуміє фактичні обставини справи, в його добровільній та істинній позиції, а також те, що в подальшому він не в змозі буде оспорювати фактичні обставини справи в апеляційній інстанції, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, зібрані по справі докази не досліджував.

Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 Кримінального процесуального кодексу України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України, тобто викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів; ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені, в умовах воєнного стану.

Мотивувальна частина та правові норми застосовані судом.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з приписами ст.8 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення Європейського суду з прав людини вказує від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43). Також ,має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2013 року у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 Кримінального кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Відповідно до положень ст. 12 Кримінального кодексу України ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України відноситься до тяжких злочинів; ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України відноситься до кримінального проступку та призначає покарання достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Також, Суд враховує особисті дані обвинуваченого: ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, розлучений, має малолітню дитину.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 в порядку ч. 1 п. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 в порядку передбаченому ст. 67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому Суд виходить із встановленої ст.50 Кримінального кодексу України мети не тільки кари, а також виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому Суд враховує, визначені ст.65 Кримінального кодексу України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання ,виправлення засудженого.

Висновки суду.

З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин у справі, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся, а також тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, покарання, яке передбачено за вчинені злочини, наявність обставини, що пом`якшує покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, Суд вважає, що обвинуваченому має бути призначено покарання у виді позбавлення волі , проте вважає можливим від призначеного покарання звільнити з випробуванням , оскільки його виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення обов`язкового контролю за подальшою його поведінкою, та з покладанням на нього обов`язків передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України.

На переконання суду дане покарання, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним та перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Інші питання які вирішувались Судом.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Щодо заявлених позовних вимог потерпілої ОСОБА_6 .

Згідно ч. 2 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За приписами ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 позовні вимоги визнав в повному у обсязі. Суд вважає, що під час судового розгляду встановлені достатні докази в підтвердження розміру заявлених цивільних вимог і підстави для їх задоволення.

Речові докази по справі відсутні . Судові витрати, пов`язані із залученням експертів, у кримінальному проваджені відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_3 покарання :

? за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

? за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 5 років (п`яти) позбавлення волі.

Відповідно до положень ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на 2 (два) роки.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

? періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

? повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи .

Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 матеріальні збитки у сумі 6861,91 грн.

Речові докази:

? квитанції, скрин-шоти та виписку по банківській картці «Ощадбанк» за № НОМЕР_3 за 08 червня 2025 року;

? матеріальний носій DVD-R диск з відеозаписами з камер відео спостереження з супермаркету «АТБ-МАРКЕТ», що розташований за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Захисників України, 5-а за 06 червня 2025 року;

? матеріальний носій DVD-R диск з відеозаписами з камер відео спостереження з супермаркету «ТАВРІЯ-В», що розташований за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Данченко, 7-Б за 06 червня 2025 року;

? матеріальний носій DVD-R диск з відеозаписами з камер відео спостереження з супермаркету «ТАВРІЯ-В», що розташований за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Захисників України, 8 за 06 червня 2025 року;

? матеріальний носій DVD-R диск з відеозаписами з камер відео спостереження з супермаркету «РОБІН БОБІН», що розташований за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Корабельна, 12 за 06 червня 2025 року;

? копії квитанцій (оплати за товар) за 06 червня 2025 року - зберігати в матеріалах кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162160000531 від 08 червня 2025 року.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором, виключно з підстав, передбачених ст. 394 Кримінально-процесуального кодексу України до Одеського апеляційного суду через Чорноморський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий