Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №751/10381/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/10381/25

Провадження №2/751/367/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островська А.С.,

учасники справи:

позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 4114470 від

06 травня 2021 року у розмірі 22 100 гривень 27 копійок, судового збору у розмірі 2 422 гривні 40 копійок та понесених витрат на правову допомогу в розмірі 13 000 гривень.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 06 травня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4114470 в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого позичальник отримала кредитні кошти в розмірі 6 700 гривень, на строк 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту.

Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

24 січня 2022 року було укладено договір № 24-01/2022, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4114470.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4114470. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4114470.

Загальний розмір заборгованості за Договором № 4114470 від 06 травня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника, становить 22 100 гривень 27 копійок, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 6 700 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 15 276 гривень; - інфляційні збитки – 107 гривень 20 копійок; - нараховані 3% річних – 17 гривень 07 копійок.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 09 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі статей 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 06 травня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір

№ 4114470 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримала кошти кредиту у розмірі 6 700 гривень, на строк 30 днів, знижена процентна ставка 0,01% в день від суми кредиту, стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту та застосовується у межах строку надання кредиту; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.2 та п.4.3 цього договору

(а.с. 7-11).

Відповідно до п. 1.1 Договору укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Договір № 4114470 про надання споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М409934. Підписанням договору відповідач підтвердила, що їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства, вона ознайомлена з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на веб-сайті товариства, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до листа вих. № 7/17461 від 10 листопада 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» повідомило, що відповідно до договору № 087/20-П від 08 липня 2020 року, укладеного з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», було успішно здійснено перекази коштів на картки клієнтів, в тому числі 06 травня 2021 року ОСОБА_1 на суму 6 700 гривень, маска картки НОМЕР_1 (а.с. 20-21).

24 січня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений Договiр факторингу № 24/01-2022, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 25-36).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу

№ 24/01-2022 від 24 січня 2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4114470 в сумі 21 976 гривень, з яких: 6 700 гривень – заборгованість за тілом кредиту; 15 276 гривень – заборгованість за процентами (а.с. 37-39,40).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладений Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором

№ 4114470 (а.с. 41-55).

Згідно з витягом із Реєстру боржників Додатку № 3 до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня

2023 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором № 4114470 складає 22 100 гривень 27 копійок, з яких: 6 700 гривень – заборгованість за тілом кредиту; 15 276 гривень – заборгованість за процентами, 124 гривні 27 копійок – відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно

ст. 625 ЦК України (а.с. 56-58, 59).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 4114470 станом на

10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 24 січня 2022 року до 23 лютого 2022 року нараховано 3% річних у розмірі 17 гривень 07 копійок та інфляційні збитки у розмірі 107 гривень 20 копійок, за розрахунком ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 13 листопада 2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 22 100 гривень 27 копійок (а.с. 23-24).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також у ст. 12 цього Закону, зазначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи викладене, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», як новий кредитор, правомірно набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 4114470 від 06 травня 2021 року.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що 06 травня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4114470 про надання споживчого кредиту, строком дії на 30 днів, тобто до 05 червня 2021 року. Кредитні кошти перераховно відповідачу на її картковий рахунок, однак у тридцятиденний строк встановлений договором не були повернуті позичальнику, що підтверджується належними та допустимим доказами.

Встановивши, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 4114470 від 06 травня 2021 року, а відповідач, в свою чергу, отримав кредитні кошти та не повернув їх у встановлений договором строк, що підтверджується наданими позивачем доказами та не спростовані відповідачем позовні вимоги ТОВ «Коллект центр» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 та від

31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики, у разі відсутності іншої домовленості сторін, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до п. 1.4 Договору № 4114470 про надання споживчого кредиту від 06 травня 2021 року строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Згідно з графіком платежів до Договору споживач ОСОБА_1 мала здійснити один/одноразовий платіж 06 травня 2021 року, що є датою повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків.

Відповідно до п. 3.1 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно п. 4.1 Договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п. 1.4 Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку визначеному пп. 4.2 (пп.4.2.1-4.2.4) Договору або в порядку авто пролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 Договору.

Згідно п. 4.2.2 Договору, пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 години з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство в один із способів, визначених договором.

Пунктом 4.2.4 Договору передбачено, що у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених у пп. 4.2.2 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті.

Сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп. 4.2.2-4.2.4 Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (пп. 4.3.1).

Відповідно 4.3.2 Договору споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених в пп. 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача у порядку, передбаченому п.4.2 Договору.

Згідно з пунктом 1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 цього Договору та у межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою споживача відповідно до п.4.2 Договору.

Відповідно до умов договору сторони погодили, що знижена процентна ставка 0,01% в день, застосовується якщо споживач у межах строку визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку на новий строк (п. 1.5.2).

Як вбачається із картки обліку договору (розрахунку заборгованості) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за Договором № 4114470 ОСОБА_1 01 червня 2021 року сплачено суму нарахованих процентів за зниженою процентною ставкою у розмірі 18,09 гривень, з 02 червня 2021 року до 25 жовтня

2021 року включно проценти нараховані за стандартною процентною ставкою 1,90%.

27 червня 2021 року відповідач здійснила платіж на погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3309 гривень 80 копійок.

Враховуючи, що станом на дату повернення кредиту 05 червня

2021 заборгованість за кредитним договором № 4114470 відповідачем не погашена, нарахування процентів повинно здійснюватись в межах строку автоматичної пролонгації але не більше 90 календарних днів поспіль, тобто не більше ніж до 03 вересня 2021 року включно.

За таких обставин, право нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку кредитування та загального періоду пролонгації, а тому, починаючи з 04 вересня 2021 року, нарахування процентів позивачем за користування кредитом не відповідає вимогам закону та договору.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що виходячи із розрахунку: 6700/100 х 93дні х 1,90% розмір нарахованих процентів має складати 12348,10 гривень, з урахуванням здійснених відповідачем платежів сума відсотків, яка підлягає стягненню із відповідача становить 8 529 гривень 10 копійок.

Отже, за встановлених обставин справи та аналізу сукупності наданих доказів, суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості за Договором № 4114470 про надання споживчого кредиту підлягають частковому задоволенню у розмірі 15 229 гривень 10 копійок, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 6 700 гривень, заборгованість за відсотками – 8 529 гривень 10 копійок.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати

(а.с. 6), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 669 гривень 25 копійок (15229,10 х 2422,40/22100,27).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано: договір № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року про надання правової допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс лист АО «Лігал Асісстанс»; заявка на надання юридичної допомоги № 2711 від 01 жовтня 2025 року та витяг з Акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31 жовтня 2025 року, вартість наданих послуг складає 13 000 гривень, з яких: надання усної консультації – 4 000 гривень, складання позовної заяви – 9 000 гривень (а.с. 72-75, 76, 77, 78).

З урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, часткового задоволення позовних вимог, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з дотриманням принципу розумності та справедливості, суд вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.

На підставі наведеного, керуючись статтями 261, 509, 525, 526, 530, 533, 543, 549, 611, 625, 626, 627, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 4114470 від 06 травня 2021 року у розмірі 15 229 гривень 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі

1 669 гривень 25 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя Р.М. Топіха