Суд: Арбузинський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
Дата: 04 лютого 2026 р.
Справа: №467/106/26
Суддя: Кологрива Т. М.
Справа № 467/106/26
Провадження № 1-в/467/36/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.02.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника колонії ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Арбузинка подання в.о. начальника державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, засудженого:
- вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18 серпня 2022 року за ч.2 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 85 000 грн.;
-вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 14 червня 2023 року за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України з застосуванням ч.1 ст. 69, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 70 000 грн.,
-ухвалою від 04 вересня 2023 року Ленінським районним судом м.Кіровограда замінено покарання у вигляді несплаченої частини штрафу у розмірі 70000 грн., призначене вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18 серпня 2022 року, на покарання у виді 1 року 5 місяців 1 дня позбавлення волі;
-ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2024 року на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі
В С Т А Н О В И В :
У січні 2026 року до суду надійшло клопотання в.о.начальника державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , яке мотивоване тим, що за період відбування покарання він характеризується позитивно, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, постійно бере участь у роботі по благоустрою приміщень виправної установи, провину у вчиненому злочині визнає та розкаюється у вчиненому.
Представник колонії та засуджений у судовому засіданні підтримали подання та прохали його задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, пояснив, що засуджений за час відбування покарання має 8 заохочень та 5 стягнень, що свідчить про нестабільність його поведінки.
Вивчивши матеріали особової справи засудженого, заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.
З матеріалів особової справи засудженого слідує, що ОСОБА_5 засуджений вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18 серпня 2022 року за ч.2 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 85 000 грн.
Крім цього, вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 14 червня 2023 року засуджений за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України з застосуванням ч.1 ст. 69, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 70 000 грн.
Ухвалою від 04 вересня 2023 року Ленінським районним судом м.Кіровограда замінено покарання у вигляді несплаченої частини штрафу у розмірі 70000 грн., призначене вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18 серпня 2022 року, на покарання у виді 1 року 5 місяців 1 дня позбавлення волі.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2024 року на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків визначено остаточне покарання засудженому у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Початок строку: 10.01.2023 року. Кінець строку: 10.07.2027 року.
З досліджених матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 10.01.2023 року.
Під час тримання в державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» до дисциплінарної відповідальності притягувався 4 рази. Стягнення на даний час погашені у встановленому законом порядку. Заохочень не мав.
Згідно характеристики на засудженого, наданої державною установою «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 14 січня 20226 року засуджений з 01.09.2023 року відбуває покарання в державній установі «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» Миколаївської області. Згідно ч. 1 ст. 118 КВК України, не працевлаштований. Відповідно до ч. 5 ст. 118 КВК України, з моменту прибуття до установи і по теперішній час залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов та допоміжних робіт. Вказані роботи виконує в повному обсязі, постійно проявляє трудову ініціативу. За період відбування покарання до дисциплінарної відповідальності притягувався 1 раз. Стягнення на даний час погашене у встановленому законом порядку. Заохочувався 8 разів. У колі засуджених підтримує рівні взаємовідносини, не конфліктний. На критику в свою адресу реагує адекватно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Засуджений не перебуває на профілактичному обліку.
Відповідно до довідки державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 19 січня 2026 року за вих. № 6/48 засуджений ОСОБА_5 з моменту прибуття до ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)», а саме: з 01.09.2023 року по теперішній час, на постійній основі залучається до робіт з благоустрою колонії, прилеглої до неї території, поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колонії продовольством. Вказані роботи виконував в повному обсязі, має достатній рівень необхідних навичок для їх виконання, постійно проявляє трудову ініціативу.
Протягом строку відбування покарання притягувався до дисциплінарної відповідальності: 09.02.2023 року - попередження начальника СІЗО (не виконав команду «Відбій»); 07.03.2023 року - догана начальника СІЗО (порушив розпорядок дня); 04.04.2023 року - догана начальника СІЗО (намагався налагодити міжкамерний зв`язок); 11.08.2023 року - сувора догана начальника СІЗО (намагався налагодити міжкамерний зв`язок); 12.01.2024 року - сувора догана (порушив дисципліну строю). На даний час стягнення погашені у встановленому законом порядку.
Протягом строку відбування покарання останній заохочувався 8 разів у вигляді подяки: 14.10.2024 року за підсумками роботи у Ш-у кварталі 2024 року; 14.01.2025 року за підсумками роботи у IV-y кварталі 2024 року; 17.02.2025 року за активну участь і організацію культурно-масових заходів, які проводяться Об`єднанням церков ХВЄ Миколаївської області; 07.04.2025 року за підсумками роботи у I- у кварталі 2025 року; 07.07.2025 року за підсумками роботи у ІІ-у кварталі 2025 року; 25.08.2025 року з нагоди святкування 34-ї річниці Незалежності України; 07.10.2025 року за підсумками роботи у ІІІ-у кварталі 2025 року; 09.01.2026 року за підсумками роботи у IV-y кварталі 2025 року.
Згідно витягу з протоколу № 14 засідання комісії від 23 квітня 2025 року з розгляду матеріалів про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким засудженого ОСОБА_5 комісією в заміні невідбутої частини покарання більш м`яким відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.307 КК України, за вчинення якого відбуває покарання засуджений, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Засуджений відбув 2/3 частини строку покарання, призначеного судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Згідно п.2 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення може бути застосовано якщо засуджений за тяжкий злочин відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом, та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Відповідно до п.п. 2, 17 постанови № 2 від 26.04.2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне додержання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов`язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання.
Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, засуджений демонстрував негативну динаміку у поведінці з початку строку відбування покарання протягом року, за що п`ять разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про систематичність таких дій. Тільки з жовтня 2024 року засуджений змінив свою поведінку на краще, внаслідок чого до останнього були застосовані заохочення у виді подяк, він почав виконувати роботи з благоустрою. На підставі викладеного суд вважає, що вказані обставини не можуть свідчити про повне виправлення засудженого, оскільки позитивні зміни у поведінці та відношенні до праці повинні прослідковуватися протягом всього строку відбування покарання.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, тому вважає за можливе прийняти рішення про відмову у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні подання в.о. начальника державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua