Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №148/2138/22 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2138/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Колісник А.М.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Тульчинської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2024 року на адресу Томашпільського районного суду надійшла цивільна справа : № 148/2138/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Тульчинської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 17 вересня 2019 року Тульчинською державною нотаріальною конторою позивачу ОСОБА_1 належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Земельна ділянка, на якій розташований даний будинок була надана органом місцевого самоврядування в користування попередньому власнику будинку. Оскільки вона є власником будинку, то має право володіти, користуватися та розпоряджатися даним будинком, а також користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться будинок. Однак, ОСОБА_5 самовільно зайняв належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій він розташований, користуючись даною нерухомістю, зберігаючи там різні механізми і інше майно, перетворивши його у складське приміщення, чим порушує її права власника. В зв`язку з чим вона не може користуватися своїм майном за призначенням. На даний час ОСОБА_1 створила сім`ю і має бажання проживати в даному будинку. Із письмовою заявою зверталась до ОСОБА_5 з проханням звільнити належний й житловий будинок та забрати із нього усе його майно. Але на її заяву він не надав ніякої відповіді і не звільнив житловий будинок та земельну ділянку, тому за захистом своїх прав вона змушена звернутись до суду.

Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 травня 2024 року підготовче судове засідання призначено на 10 червня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 15 липня 2024 року у даній цивільній справі залучено правонаступника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , яка проживає в АДРЕСА_2 , оскільки відповідач у справі ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2024 року провадження у даній цивільній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 148/281/23.

Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 липня 2025 року провадження у даній цивільній справі відновлено.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 14 жовтня 2025 року відзив представника відповідача залишено без розгляду.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 14 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження.

23 грудня 2025 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_3 про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Стоян А.С. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та зазначила, що до позовної вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності відповідно до вимог ст. 391 ЦК України позовна давність не застосовується. Такі ж правові позиції неодноразово були викладені Верховним Судом. На негаторний позов не поширюються вимоги позовної давності. Позивач є власником майна. Відповідно до ст. 317 ЦК України вона має право користуватися, розпоряджатися майном. Відповідачка в акті від 20 серпня 2025 року зазначила, що це її майно, але забирати його не буде.

Позивачка ОСОБА_1 підтримує свого представника, просить позов задовольнити. Судові витрати по справі просить залишити за нею.

Представник відповідачки ОСОБА_4 – адвокат Гончаров М.В. пояснив, що його довірителька ОСОБА_4 не може нести відповідальність за тими діями, які можливо вчиняв її чоловік ОСОБА_5 . Сам акт не може підтверджувати те, що вона щось там розмістила на даній ділянці. Відповідачка не має власності у майні, яке розташоване за адресою в АДРЕСА_1 . Вважає, що це триваюче правопорушення і нести відповідальність ОСОБА_4 не має. Немає жодних доказів, що відповідачка успадкувала дане майно, не має правовстановлюючих документів на це майно. Просить застосувати строк позовної давності, а якщо суд не знайде підстав для застосування позовної давності, в позові просить відмовити. Також зазначив, що Тульчинським районним судом справа була призначена в спрощеному позовному провадженні, а ухвали Томашпільського районного суду про відкриття справи в загальному провадженні немає.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Тульчинської міської ради в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просять справу розглянути без їх участі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 вересня 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 1-1863, належить житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 (а.с. 7).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер витягу 181299298 видно, що власником житлового будинку є ОСОБА_7 ( 8).

ОСОБА_7 (позивачка у справі) 29 січня 2022 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , взявши прізвище чоловіка – ОСОБА_9 (а.с.6).

Також судом оглянуто заяву ОСОБА_10 (позивачки у справі) адресовану сільському голові с. Копіївки, в якій просить створити комісію із депутатів Копіївської сільської ради, якій доручити провести перевірку про самовільне зайняття ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язати його звільнити дану земельну ділянку від сільськогосподарської техніки (а.с.9); відповідь Копіївської сільської ради від 30 жовтня 2019 року видно, що Копіївська сільська рада повідомила, що розпорядженням сільського голови ОСОБА_11 створено комісію по обстеженню земельної ділянки в АДРЕСА_1 . Проте виконати дане розпорядження члени комісії не змогли (а.с.11); фотографії земельної ділянки.

Окрім доказів про які зазначено вище, позивач додала до позовної заяви Акт обстеження житлового будинку та земельної ділянки на предмет звільнення їх від предметів попереднього власника. Згідно даного акту комісією у складі: голови комісії Чорної О.Д. - старости Копіївського старостинсьокого округу Тульчинської міської ради, членів комісії проведено обстеження житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 , який перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину НОА 452266 від 17 вересня 2019 року та земельної ділянки на якій розташований даний будинок. Комісією встановлено: факт використання будівлі ОСОБА_4 . Земельна ділянка біля будинку захаращена металобрухтом та іншою сільськогосподарською технікою не придатною для використання. ОСОБА_4 стверджує факт, що майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 є її особистою власністю. Громадянка ОСОБА_4 надала доступ до житлового будинку. Будівля знаходиться в незадовільному стані. В кімнатах присутні залишки сільськогосподарської продукції та металеві бочки. Забрати своє майно з присадибної ділянки та звільнити житловий будинок ОСОБА_4 відмовилась (а.с.219-220).

Отже, судом на підставі поданих позивачем належних і допустимих доказів встановлено, що позивачу на праві власності належить житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 .

Так, згідно ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто неможе бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідач самовільно, без будь-яких підстав зайняв належний їй на праві власності житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований, що перешкоджає їй користуватись належним їй на праві власності майном.

Вказане свідчить про порушення прав позивача відповідачем і таке порушення її прав підлягає у судовому захисту обраним позивачем способом.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Підставою для подання позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є створення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою цього позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Умовами для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).

В ході розгляду справи, зокрема з долучених позивачем письмових доказів/фотознімків, а також пояснень сторін, судом встановлено, що відповідач чинить перешкоди у здійсненні права власності, користування та розпорядженння житловим будинком АДРЕСА_1 , шляхом збереження там свого майна.

Щодо заяви представника відповідачки про застосування наслідків спливу позовної давності суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (ст. 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Вказані приписи про застосування строку позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Натомість до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що позивачем заявлено негаторний позов, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.

Такі ж правові позиції неодноразово були викладені Верховним Судом, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.02.2020 у справі№ 648/533/16-ц (провадження № 61-20574св19).

Суд також відхиляє посилання відповідача на те, що в справі не має ухвали про відкриття справи у загальному провадженні, оскільки справа надійшла з Тульчинського районного суду та ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 травня 2024 року підготовче судове засідання призначено на 10 червня 2024 року.

Що стосується вимоги зобов`язального характеру до третьої особи Тульчиснької міської ради ОТГ створити комісію та провести обстеження житлового будинку і земельної ділянки, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 , слід зазначити, що позовні вимоги звертаються до відповідачів у справі, а не до третіх осіб, а тому суд не може задовольняти такі вимоги про зобов`язання третьої особи, вчинити певні дії. Така правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 13.03.2019р. справа № 520/7281/15-ц.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач просить судові витрати залишити за нею, суд залишає судовий збір за позивачем.

При слуханні справи 27 січня 2026 року о 11:20 год після дебатів і проголошення реплік перестала працювати система ВКЗ. Сторони надали заяви про продовження слухання справи без їх участі.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 256, 257, 321, 328, 391 ЦК України, ст. 7 ч. 13, 12, 13, 76-81, 89, 141,2, 263-265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Тульчинської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права, задовольнити частково.

Усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1 – користування та розпорядження належним їй майном – житловим будинком АДРЕСА_1 , а саме зобов`язати відповідача ОСОБА_4 звільнити належний ОСОБА_12 на праві власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом – житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій він розташований, яка знаходиться у постійному користуванні власника будинку.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів дня його проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя: І. В. Скаковська

Повний текст рішення виготовлено 05 лютого 2026 року.